20.09.16 Справа № 904/6382/16
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", м. Підгородне Дніпропетровська область
до відповідача-1: публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Дніпро", м. Київ
відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область
про визнання договору поруки недійсним
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 30 травня 2016 року, представник
Від відповідача-1: ОСОБА_3, довіреність №592 від 15 жовтня 2015 року, представник
Від відповідача-2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить визнати недійсним договір поруки № 231215-П від 23.12.2015, укладений між публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" та товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс Агро" на забезпечення виконання зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" за кредитним договором № 02/010613/КЛВ від 01.06.2013.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01 червня 2013 року між ПАТ "ОСОБА_1 Дніпро" і ТОВ "Деміс Канц" був укладений кредитний договір №02/010613/КЛВ, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України з лімітом кредитування у сумі 3 000 000 (три мільйони) гривен (пункт 1.1.).
23 грудня 2015 року між ПАТ "ОСОБА_1 Дніпро" та ТОВ "Деміс-Агро" був укладений договір поруки №231215-П, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником ТОВ "Деміс Канц" за кредитним договором №02/010613/КЛВ від 01.06.2013. ТОВ "Деміс Канц" свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого банк звернувся з позовом до ТОВ "Деміс Канц" і ТОВ "Деміс-Агро" про солідарне стягнення кредитної заборгованості (справа №904/4477/16). Солідарність позовних вимог ґрунтується на невиконанні ТОВ "Деміс Канц" умов кредитного договору №02/010613/КЛВ від 01.06.2013, на забезпечення виконання зобов'язань за яким надана фінансова порука ТОВ "Деміс-Агро" за договором поруки №231215-П від 23.12.2015. Однак, кредитний договір не містить згоди боржника ТОВ "Деміс Канц" на фінансове поручительство ТОВ "Деміс-Агро" перед ПАТ "ОСОБА_1 Дніпро". При цьому позивач посилається на положення статей 203, 215, 511,516 Цивільного кодексу України.
Відповідач-1, публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Дніпро", проти задоволення позовних вимог заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За загальним правилом, волевиявлення боржника щодо укладання договору поруки не є обов'язковим, а, відтак, відсутність згоди боржника не є підставою для визнання договору поруки недійсним. Наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, є заміна кредитора в зобов'язанні. Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач-2, товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц", у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
20 вересня 2016 року до господарського суду надійшло клопотання відповідача - 2 про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що розпоряднику майна товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" ОСОБА_4 необхідно час для ознайомлення з матеріалами справи для надання відзиву та доказів на його обґрунтування.
Розгляд справи був відкладений з 30.08.2016 на 20.09.2016.
У судовому засіданні 20 вересня 2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача-1, господарський суд, -
01 червня 2013 року між публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (далі - ОСОБА_1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" (позичальник) був укладений кредитний договір №02/010613/КЛВ, відповідно до умов якого (п.1.1. в редакції договору від 23.12.2015) ОСОБА_1 починаючи з 01 червня 2013 року надає позичальнику строковий кредит у сумі 3 000 000,00грн. на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов'язується повернути кредит в строки, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до договору) з остаточним погашенням по 20 грудня 2016 року включно.
Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до дати, вказаної у пункті 1.1. цього Договору, а в частині невиконаних зобов'язань позичальника - до повного та належного їх виконання (п.9.1. кредитного договору в редакції договору від 23.12.2015).
За змістом п.2.1. кредитного договору, кредит, наданий Банком, забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Під "належним оформленням договору (ів) застави/іпотеки" сторони розуміють підписання позичальником та/або іншими заставодавцями/іпотекодавцями договору(ів) застави/іпотеки, нотаріальне посвідчення (за домовленістю сторін або відповідно до законодавства), іншу, передбачену законодавством процедуру реєстрації предмета застави/іпотеки (п.2.2. кредитного договору).
Відповідно до п.5.5. договору ОСОБА_1 має право вимагати від позичальника додаткового забезпечення зобов'язань у вигляді поруки третьої особи або майна (майнових прав) з належним оформленням договорів поруки/застави майна (майнових прав) у випадку загрози втрати належного та достатнього забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором, що буде підтверджено відповідними актами, які будуть складені та підписані представниками Банку та позичальника.
23 грудня 2015 року між публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" (далі - кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро" (поручитель) був укладений договір поруки, за умовами якого (п.1.1.) поручитель солідарно відповідає перед кредитором за виконання боржником, зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором №02/010613/КЛВ від 01.06.2013, який було укладено між кредитором та боржником та додатковими угодами до нього, які укладені та/або можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким боржнику надано кредит у сумі 3 000 000,00грн., зі сплатою процентів за ставкою 26% річних з можливістю збільшення розміру процентної ставки до 31% річних у випадку порушення/неналежного виконання умов кредитного договору, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових виплат, передбачених у кредитному договорі, строком повернення до 20 грудня 2016 року з урахуванням графіку погашення кредитів згідно Додатку №1 до кредитного договору в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, та/або цим договором (надалі - основне зобов'язання).
Цей договір поруки набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності) (п.6.1. договору поруки).
Сторони домовились про встановлення наступного строку дії поруки:
- ця порука діє з дати підписання цього договору і до повного виконання основного зобов'язання;
- в разі невиконання або неповного/неналежного виконання основного зобов'язання у строки, визначені кредитним договором, ця порука діє додатково 5 (п'ять) календарних років з моменту настання строку виконання Основного зобов'язання;
- в разі повного виконання Основного зобов'язання, яке забезпечене цією порукою, така порука припиняється.
Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею основного зобов'язання, а також у разі зміни Основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Поручитель цим підтверджує, що підписанням цього договору поруки він поручається за виконання основного зобов'язання також правонаступником, спадкоємцем боржника (п.6.2. договору поруки).
Договір посвідчено ОСОБА_5, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 23 грудня 2015 року, зареєстровано в реєстрі за №1090.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", як поручитель, просить визнати укладений 23 грудня 2015 року з публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро", як кредитором, договір поруки недійсним, проти чого заперечує публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Дніпро", що і є причиною спору. При цьому, у якості підстави визнання договору поруки недійсним, позивач посилається на положення статей 203, 215, 511,516 Цивільного кодексу України та відсутність згоди позичальника, товариства з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц", на укладення цього договору.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначеному цивільним законодавством.
Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Зміст правочину складають як права та обов'язки, про набуття, зміну, припинення яких домовилися учасники правочину.
Слід зазначити, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і за наслідками, визначеними законом, а тому слід встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.
Відповідно до приписів частини третьої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно із положеннями частини першої статті 516 цього кодексу заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Пунктом 1.1. договору поруки від 23 грудня 2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Дніпро" та товариством з обмеженою відповідальністю "Деміс-Агро", передбачено солідарну відповідальність поручителя і боржника.
Отже, чинним законодавством України та умовами як кредитного договору, так і оспорюваного договору поруки не встановлено обов'язок кредитора та поручителя попереджати боржника про укладення договору поруки з метою забезпечення виконання його зобов'язань перед кредитором, а волевиявлення боржника під час укладення договору поруки не є істотною умовою договору поруки.
Виходячи із положень статей 553, 554, 626 Цивільного кодексу України, договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем, порука створює права для кредитора та обов'язки для поручителя, безпосередньо на права та обов'язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов'язання не впливає, оскільки зобов'язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.
Крім того, наслідком виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, відповідно до частини другої статті 556, пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України може бути заміна кредитора у зобов'язанні, що згідно з частиною першою статті 516 ЦК України здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 14.08.2012 зі справи №18/5005/11144/2011 (справа 3-35гс12) про визнання договору поруки недійсним, яка відповідно до приписів статті 11128 Господарського процесуального кодексу України має враховуватися судами.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Суд відхиляє клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Деміс Канц" було належним чином повідомлено про день, час, місце розгляду справи та мало достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, підготовки обґрунтованого відзиву.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати віднести на позивача.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено, - 21.09.2016