16 вересня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/674/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кузьменко Н.А.
при секретарі - Рябчич А.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
третьої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Херсонській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними по складанню акту перевірки, визнання нечинними та скасування рішення № 6 від 07 листопада 2015 року та наказу № 31-ск від 17.11.2015 року про скасування реєстрації декларацій, -
встановив:
17 травня 2016 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4В.) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі - відповідач, УДАБІ), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3В.) з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу № 31-ск від 17.11.2015 р., з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13 червня 2016 року та заяви про уточнення позовних вимог від 14 червня 2016 року, просить:
- визнати неправомірними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції Херсонської області (в особі головного інспектора будівельного контролю Державної архітектурно-будівельної інспекції ОСОБА_5М.) по складанню акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, норм від 05 листопада 2015 року;
- визнати нечинним та скасувати Рішення №6 від 07.11.2015 року головного інспектора будівельного контролю Державної архітектурно-будівельної інспекції ОСОБА_5 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкту до експлуатації»;
- визнати нечинним та скасувати наказ Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області від 17.11.2015 року №31-СК про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт ХС 082150080066 від 12.01.2015 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації ХС 142150510348 від 25.02.2015 року.
Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначила, що 25 грудня 2015 року нею отримано лист УДАБІ від 17 листопада 2015 року, відповідно до якого на підставі рішення інспектора будівельного нагляду №6 від 07.11.2015 року щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил та на підставі наказу УДАБІ від 17.11.2015 року №31-ск повідомлено про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт серії ХС 082150080066 від 12.01.2015 року та декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ХС 142150510348 від 25.02.2015 року. Наведеними деклараціями виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації позивач декларувала здійснення реконструкції власного житлового будинку під час якої були додатково побудовані гараж та сарай на території власної присадибної ділянки за адресою м. Херсон, вул. Українська,89. Листом №1021-1.14/429-К від 23 грудня 2015 року відповідач повідомив, що перевірка проведена за результатами розгляду звернення громадянки ОСОБА_3 від 06.10.2015 року про перевірку введення в експлуатацію самочинних будівель по вул. Українська, 89 у м. Херсоні. Перевірка здійснена на підставі документів, які надала ОСОБА_3, а саме: паспорту технічної інвентаризації від 17.08.2009 року; паспорту технічної інвентаризації від 17.08.2010 року; рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16.06.2015 року по справі №666/6434/14-ц; ухвали апеляційного суду Херсонської області від 09.09.2015 року по справі №666/6434/14-ц, а також враховано матеріали перевірки інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області у 2014 році. Результатом проведеної перевірки став висновок про наведення позивачем недостовірних даних в декларації ХС 142150510348 від 25.02.2015, в частині необхідності оформлення права користування земельною ділянкою. УДАБІ встановлено порушення ОСОБА_4 вимог п.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», як наслідок декларація про готовність об'єкта до експлуатації ХС 142150510348 від 25.02.2015 підлягає скасуванню. З посиланням на норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення архітектурно-будівельного нагляду (затверджений Постановою КМ України №698 від 19.08.2015 року) обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними по складанню акту перевірки, визнання нечинними та скасування рішення № 6 від 07 листопада 2015 року та наказу № 31-ск від 17.11.2015 року про скасування реєстрації декларацій.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені в матеріалах перевірки.
Третя особа в судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на матеріали перевірки, судові рішення першої та апеляційної інстанції в справі №666/6434/14-ц, а також надала копії документів та матеріалів, які не стосуються правопорушень, що є предметом розгляду в даній справі.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
На підставі ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю №553 від 23.05.2011, на підставі направлення №543 від 29.10.2015 року та на підставі скарги громадянки ОСОБА_3В від 06.10.2015, відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку по вул. Українська, 89 в м. Херсоні» достовірності наведених даних декларації №ХС 142150510348 від 25.02.2015 року ОСОБА_4
За результатами перевірки головним інспектором будівельного нагляду ОСОБА_5 складено акт від 05 листопада 2015 року (в акті зазначено, що представник забудовника від підпису відмовився).
Перевіркою встановлено, що у 2008 році громадянка ОСОБА_4 самовільно збудувала частину споруди літера «В» розміром 0,45х3,38 м, дозвільні документи на проведення робіт громадянкою ОСОБА_4 не отримувались, що на думку перевіряючих, є порушенням діючого в 2008 році Закону України «Про планування та забудову територій». Відповідальність за самовільне виконання будівельних робіт передбачалась ст.97 КУпАП, однак дія ст.97 КУпАП «Самовільне будівництво будинків або споруд» зупинена 13 грудня 2013 року, право користування земельною ділянкою відповідно до вимог Земельного кодексу України не оформлено, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не отримувались. В декларації зазначено, що реконструкція будинку відбувається в межах геометричних розмірів існуючих фундаментів будинку. Встановлено наведення недостовірних даних в декларації, що є порушенням п.2 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до вимог п.10 ст.39-1 даного Закону декларація про готовність об'єкта «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку по вул. Українська, 89 в м. Херсоні» до експлуатації №ХС 142150510348 від 25.02.2015 року підлягає скасуванню.
Висновки акту перевірки побудовані на підставі документів, які надала ОСОБА_3, а саме: паспорту технічної інвентаризації від 17.08.2009 року; паспорту технічної інвентаризації від 17.08.2010 року; рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 16.06.2015 року по справі №666/6434/14-ц; ухвали апеляційного суду Херсонської області від 09.09.2015 року по справі №666/6434/14-ц, а також враховано матеріали перевірки інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області у 2014 році (а.с. 14, лист УДАБІ №1021-1.14/429-К від 23.12.2015).
Висновки акту перевірки стали підставою для прийняття головним інспектором будівельного нагляду рішення «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» №6 від 07 листопада 2015 року, яким вирішено скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт: «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку по вул. Українська,89 у м. Херсоні» №ХС 082150080066 від 12.01.2015 р.; скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації: «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку по вул. Українська, 89 у м. Херсоні» №ХС 142150510348 від 25.02.2015 р.
Наказом УДАБІ «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації» №31-СК від 17.11.2015 року, яким наказано вважати скасованими реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 12.04.2015 №ХС 082150080066 (в тексті наказу допущено помилку замість 12.01.2015 року зазначено 12.04.2015 року) та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 25.02.2015 №ХС 142150510348 на об'єкт: «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку по вул. Українська,89 у м. Херсоні», замовник - ОСОБА_4.
Сторонами не заперечується той факт, що позапланова перевірка проводилась не за місцем розташування об'єкта «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку по вул. Українська,89 у м. Херсоні», а в приміщенні УДАБІ, тобто без виїзду за адресою вул. Українська, 89 у м. Херсоні, на підставі наданих ОСОБА_3 документів та матеріалів.
Правомірність дій по складанню акту перевірки, правомірність рішення №6 від 07.11.2015 року, наказу №31-СК від 17.11.2015 року, та наявність або відсутність підстав для визнання їх протиправними та скасування є предметом розгляду в справі.
При вирішенні спору по суті, суд виходить із наступного.
Преамбула до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. № 3038-VI (далі - Закон України № 3038-VI) зазначає, що цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Права та обов'язки УДАБІ передбачені Законом №3038- VI, а порядок притягнення за правопорушення у сфері містобудівної діяльності врегульований Законом №208/94-ВР, який є спеціальним для цих правовідносин.
Державним архітектурно-будівельним контролем є сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.1,2 ст.41 Закону №3038- VI).
Відповідно до ст. 41 Закону №3038- VI КМ України своєю постановою від 23 травня 2011 року №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Порядком №553 передбачено, що позапланова перевірка проводиться у разі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва; за результатами здійснення контролю складається акт перевірки, у разі виявлення порушень, крім акту, складається протокол разом з приписом про усунення порушення або припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; у разі відмови суб'єкта містобудування від отримання акту, протоколу та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постановою КМ України від 19 серпня 2015 р. № 698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698).
Цей Порядок визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - нагляд) (п.1 Порядку №698).
З метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду:
1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду;
2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади;
3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду;
4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;
5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів (п.4 Порядку№698).
Об'єкти нагляду мають право:
1) вимагати від головних інспекторів будівельного нагляду дотримання вимог законодавства;
2) перевіряти наявність у головних інспекторів будівельного нагляду службових посвідчень, направлення на проведення перевірки;
3) бути присутніми під час здійснення заходів нагляду;
4) отримувати та ознайомлюватися з актом перевірки;
5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного головним інспектором будівельного нагляду за результатами перевірки (п.7 Порядку №698).
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції.
Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об'єкт нагляду (п.14 Порядку №698).
Допитана в якості свідка головний інспектор будівельного нагляду ОСОБА_5 підтвердила, що вона провела позапланову перевірку без виїзду на об'єкт перевірки на підставі наданих третьою особою документів та матеріалів, а також на підставі матеріалів перевірки 2014 року.
Під час проведення позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду зобов'язаний пред'явити керівнику об'єкта нагляду, або його заступнику, або уповноваженій керівником особі службове посвідчення та направлення на проведення перевірки. У разі недопущення об'єктом нагляду посадових осіб Держархбудінспекції до проведення перевірки складається акт за формою згідно з додатком 2 (п.18 Порядку №698).
Позапланова перевірка проводиться у присутності керівника об'єкта нагляду, або його заступника, або уповноваженої керівником особи(п.19 Порядку №698).
Таким чином, за наявності правових підстав для проведення позапланової перевірки відповідач не дотримався процедури її проведення, що призвело до порушення прав та інтересів позивача, а також до порушення норм Порядку №698.
Враховуючи невідповідність спеціальному законодавству процедури проведення позапланової перевірки, відсутні ознаки правомірності в прийнятих за її результатами рішеннях суб'єкта владних повноважень.
Окремо суд звертає увагу відповідача, що декларація про початок виконання будівельних робіт від 12.01.2015 №ХС 082150080066 не була предметом перевірки, а наведені в ній данні посадовими особами не перевірялись.
Таким чином, реєстрація зазначеної декларації скасована без належних правових підстав.
Стосовно дій по складанню акту перевірки суд зазначає наступне.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: … складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону (п.2 ч.4 ст. 41 Закону №3038- VI).
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (п.16 Порядку №553).
За результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки за формою згідно з додатком 4 (п.23 Порядку №698).
Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п.18 Порядку №553).
Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись відповідачем для прийняття певного рішення, наприклад видавати приписи або складати протоколи про порушення спеціального законодавства. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання об'єктом нагляду містобудівної дисципліни та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.
При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки керівник об'єкта нагляду або суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані контролюючим органом під час оформлення результатів перевірки.
Якщо керівник об'єкта нагляду, щодо якого проводилася перевірка, або його заступник, або уповноважена керівником особа не погоджуються з результатами перевірки, викладеними в акті перевірки, вони мають право в акті викласти письмові пояснення, зауваження або заперечення (п.26 Порядку №698).
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта (п.21 Порядку №553).
Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності суб'єкта містобудування, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи.
З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для позивача, не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для позивача, що виключає підстави для визнання протиправними дій Державної архітектурно-будівельної інспекції Херсонської області (в особі головного інспектора будівельного контролю Державної архітектурно-будівельної інспекції ОСОБА_5М.) по складанню акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів, норм від 05 листопада 2015 року.
У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування (ч.2 ст.39-1 Закону №3038- VI).
При цьому суд зазначає, що скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 12.04.2015 №ХС 082150080066 (в тексті наказу допущено механічну помилку замість 12.01.2015 року зазначено 12.04.2015 року) та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 25.02.2015 №ХС 142150510348 на об'єкт: «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку по вул. Українська,89 у м. Херсоні», замовник - ОСОБА_4 відбулось не рішенням головного інспектора будівельного контролю УДАБІ «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» №6 від 07 листопада 2015 року.
Оскільки рішення головного інспектора будівельного контролю УДАБІ «Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації» №6 від 07 листопада 2015 року не скасовує реєстрацію декларацій позивача, а є одним з елементів на підставі яких винесено наказ №31-ск від 17.11.2015 року, воно не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке в розумінні КАС України впливає на права та обов'язки позивача.
Наведене зумовлює відсутність правових підстав для визнання нечинним та скасування рішення №6 від 07.11.2015 року головного інспектора будівельного контролю Державної архітектурно-будівельної інспекції ОСОБА_5 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкту до експлуатації».
Скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 12.04.2015 №ХС 082150080066 (в тексті наказу допущено помилку замість 12.01.2015 року зазначено 12.04.2015 року) та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 25.02.2015 №ХС 142150510348 на об'єкт: «Реконструкція приміщень індивідуального житлового будинку по вул. Українська,89 у м. Херсоні», замовник - ОСОБА_4 відбулось на підставі наказу УДАБІ «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації» №31-СК від 17.11.2015 року.
Оскільки позапланова перевірка не відповідає ознакам правомірності та відповідності спеціальному законодавству то таких ознак позбавлений і спірний наказ, прийнятий за результатами оформлення державного архітектурно-будівельного контролю.
Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження".
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що «вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам».
Позивач належними доказами підтвердив правомірність частини своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для висновку про повну протиправність дій відповідача.
Розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства (ч.7 ст.6 Закону України "Про судовий збір").
У разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою (абз.2 ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір").
13 червня 2016 року та 14 червня 2016 року позивач подав до суду заяви про уточнення позовних вимог, доповнивши резолютивну частину адміністративного позову двома пунктами. Враховуючи, що дані вимоги не передбачена серед вимог які звільняються від сплати судового збору за ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та мають немайновий характер, позивач повинен здійснити сплату судового збору згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що на користь позивача задоволено одну немайнову вимогу з трьох, з урахуванням п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" стягненню підлягає сума в розмірі 1102,40 грн (551,20 грн. х 2).
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 16 вересня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Херсонській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 про визнання дій неправомірними по складанню акту перевірки, визнання нечинними та скасування рішення № 6 від 07 листопада 2015 року та наказу від 17.11.2015 року про скасування реєстрації декларацій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 31-ск від 17.11.2015 року “Про скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації”.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_4 (м.Херсон, вул.Українська, 89) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Херсонській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 551 грн. 20 коп., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.
Стягнути з ОСОБА_4 (м.Херсон, вул.Українська, 89) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1102 грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 20 вересня 2016 р.
Суддя Кузьменко Н.А.
кат. 6.1.