Справа № 819/793/16
14 вересня 2016 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Ходачкевич Н.І.
при секретарі судового засідання Косюк О.П.
за участю:
представника позивача - Петрушенкол О.В.
представників відповідача: - Дудак І. В., Мисак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце-Україна" до Управління Держпраці у Тернопільській області про оскарження Постанови про накладення штрафу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце-Україна" (далі - ТзОВ "СЕ Борднетце-Україна", позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - відповідач) про скасування Постанови про накладення штрафу №ТЕ-10/19-16-33/127 від 06 липня 2016р.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях та зазначив, що Постанова про накладення штрафу №ТЕ-10/19-16-33/127 від 06 липня 2016р., є незаконною, так як наказом позивача від 16.03.2016р. про встановлення факту простою у зв'язку із зменшенням обсягу роботи, ОСОБА_5 з 17.03.2016р. по 24.03.2016р. включно не працював та не був на робочому місці. Даний працівник подав заяву про звільнення з роботи 24 березня 2016 р. о 17:00 год. Належним чином заповнена трудову книжку видано ОСОБА_5 у той же день - 24.03.2916р. У зв'язку з тим, що операційний час роботи установ банку станом на годину подачі заяви про звільнення вже був завершений, грошові кошти при звільненні були нараховані на картковий рахунок на наступний день - 25.03.2016р. Позивач вважає що дотримав всі норми чинного законодавства при звільненні ОСОБА_5, а посадовою особою при перевірці не взяті до уваги вище згадані факти, а відтак Постанова про накладення штрафу №ТЕ-10/19-16-33/127 від 06 липня 2016р. - винесена неправомірно.
На підставі викладеного, представник позивача просить адміністративний позов задовольнити та скасувати Постанову про накладення штрафу №ТЕ-10/19-16-33/127 від 06 липня 2016р.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, наведених у запереченнях та пояснили, що було проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю в ТзОВ "СЕ Борднетце-Україна" про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю. В ході документальної перевірки встановлено наступні порушення: ч.1 ст. 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме при звільненні ОСОБА_5 виплата всіх сум, що належить йому від товариства, в день звільнення не проведена; порушення ч.1 ст.117 КЗпП України, не було виплачено середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку; порушенням вимог ч.1 ст.47 КЗпП України, належно заповнену трудову книжку видано в день звільнення 24.03.2016р., а остаточний розрахунок у строки зазначені у ст. 116 КЗпП України не проведено.
Враховуючи викладене, представники відповідачів вважають, що при здійсненні позапланової перевірки, оформлення її результатів шляхом складання акту та припису про усунення виявлених під час перевірки порушень, а також Постанову про накладення штрафу, Управління Держпраці у Тернопільській області діяло у відповідності до вимог чинного законодавства України та в межах наданих повноважень, а тому просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності та на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав та мотивів:
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 (далі Положення), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр) Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 7 Положення).
Підпунктом 3 пункту 4 Положення визначено, що Держпраці України відповідно до покладених на них завдань здійснюють, зокрема, державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.
З метою розгляду звернень громадянина ОСОБА_5 від 05.05.2016 року , 26.05.2016 року та листа-погодження Держпраці України від 23.05.2016 року № 5664/4/4.2-ДП-16 заступником начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління ОСОБА_3, на підставі наказу від 13.06.2016 року № 171 та направлення від 13.06.2016 року № 123, була проведена позапланова перевірка ТзОВ «СЕ Борднетце-Україна» у період з 14 по 21.06.2016 року.
За результатами перевірки складено Акт перевірки суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 19-16-33/127 від 21.06.2016 року. (далі - Акт перевірки).
У Акті перевірки зафіксовані наступні порушення законодавства про працю при звільненні ОСОБА_5, а саме:
1. ОСОБА_5, інженера-технолога підвідділу планування Чернівецького невідокремленого виробничого структурного підрозділу ТОВ "СЕ Борднетце-Україна", наказом від 24.03.2016 р. № 437-К звільнено з роботи 24.03.2016 р. в порушення вимог ч.1ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від товариства, в день звільнення не проведена.
2. ОСОБА_5 було звільнено з роботи 24.03.2016 р., а виплату всіх сум коштів належних від товариства проведено 25.03.2016 р. В порушення вимог ч.1 ст. 117 КЗпП України йому не було виплачено середній заробіток за весь час затримки день фактичного розрахунку.
3. Належно заповнена трудова книжка була видана ОСОБА_5 в день звільнення 24.03.2016 р., а остаточний розрахунок у строки зазначені у ст. 116 КЗпП України не проведено, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 47 КЗпП України.
Враховуючи наявні порушення, які відображені в Акті перевірки, Управлінням Держпраці у Тернопільській області, 06 липня 2016 року винесена Постанова про накладення штрафу №ТЕ-10/19-16-33/127.
З вказаною постановою ТзОВ "СЕ Борднетце-Україна" не погоджується, вважає її незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства. Відтак позивач був змушений звернутись за захистом свого порушеного права до суду з даним адміністративним позовом.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 звільнено з роботи 24.03.2016р. згідно п. 1. ст. 36 КЗпП України за угодою сторін на підставі особистої заяви працівника від 24.03.2015р., яку ним було подано на підприємство 24.03.2016р. о 17 годині 00 хвилин.
Згідно п. 5.2.2. Правил внутрішнього трудового розпорядку ТзОВ «СЕ Борднетце-Україна» від 03 грудня 2015 року робочий день офісного персоналу повинен починатися в проміжку часу між 8 та 9 годинами та закінчуватися в проміжку між 16:30 та 17:30 годинами на вибір працівника та тривати від 7 до 8 годин. Обов'язковою при цьому є присутність працівника на підприємстві з 9 до 16:30 години. При цьому керівники відділів зобов'язані при необхідності організувати роботу відділів з 8год. до 17:30 год. Отже, ОСОБА_5 подав заяву про звільнення за 30 хвилин до завершення робочого дня на підприємстві та операційної роботи установ банків.
Належним чином заповнена трудова книжка була видана ОСОБА_5 24.03.2016р. Усі належні до виплати працівнику грошові кошти при звільненні перераховані 25.03.2016р. на картковий рахунок в сумі 1907,45 грн., в тому числі компенсація за 10 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період з 08.04.2015р. по 24.03.2016р. Підтвердженням факту сплати вказаних грошових коштів підприємством додано платіжне доручення №1495 0410001 від 25.03.2016р. та Відомістю розподілу заробітної плати ТОВ «СЕ Борднетце-Україна».
Як вбачається з наказу №155а «Про встановлення факту простою від 16.03.2016р.» та Акту про відмову від підпису наказу про ознайомлення з наказом від 17.03.2016р починаючи із 17.03.2016р. по день фактичного звільнення, а саме 25.03.2016 року ОСОБА_5 фактично не працював. Відсутність працівника підтверджується Табелем обліку робочого часу інженера-технолога ОСОБА_5 за березень 2016 року.
Зазначене вище, також підтверджується Витягом з системи обліку роботого часу "СЕ Борднетце-Україна" з якого вбачається, що ОСОБА_5 не працював, починаючи із 17.03.2016 р., до моменту звільнення, що відповідає змісту Наказу № 155а.
Суд критично відноситься до посилання представника відповідача як на підставу що підтверджує присутність на роботі ОСОБА_5, а саме відомості в Наказі № 155а на збереження премії за присутність на роботі, оскільки відповідно до п. 2.3.5. Колективного договору ТзОВ "СЕ Борднетце-Україна" така премія передбачена для продуктивного і допоміжного персоналу. Разом з тим, як вбачається з Наказу №437-К «Про звільнення ОСОБА_5», останній працював в ТзОВ "СЕ Борднетце-Україна" на посаді інженера-технолога підвіділу планування Чернівецького невідокремленого виробничого структурного підрозділу, яка відноситься до категорії офісного персоналу.
Згідно із ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Отже, ТзОВ "СЕ Борднетце-Україна" не порушено ст. 116 КЗпП, оскільки виплата коштів здійснена 25.03.2016 року, тобто на наступний день після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Частиною 1 ст. 117 КЗпП України, передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, але сплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку проводиться у випадку фактичного порушення роботодавцем розрахунку при звільненні.
Належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного порушення роботодавцем розрахунку при звільненні та порушення позивачем ст.116 КЗпП Управлінням Держпраці в Тернопільській області не надано, судом не здобуто.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою та другою статті 71 КАС України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Суд, відповідно до статті 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТзОВ "СЕ Борднетце-Україна", а саме скасування Постанови про накладення штрафу №ТЕ-10/19-16-33/127 від 06 липня 2016р.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з Управління Держпраці в Тернопільській області судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Скасувати Постанову про накладення штрафу Управління Держпраці в Тернопільській області про накладення штрафу №ТЕ-10/19-16-33/127 від 06.07.2016 р.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Тернопільській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕ Борднетце-Україна" 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) сплаченого судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.
копія вірна
Суддя Ходачкевич Н.І.