про закриття провадження у справі
Справа № 819/1009/16
19 вересня 2016 р.м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючого судді Данилевич Н.А.
при секретарі Куриляк М.Г.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Борецької Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_3 до Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимг на предмет спору - служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про скасування розпорядження,
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про скасування розпорядження від 18.08.2016 року №278-од Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області.
Позовні вимоги мотивовані неправомірністю прийнятого розпорядження №278-од 18 серпня 2016 року Теребовлянською районною державною адміністрацією Тернопільської області на основі рішення комісії з питань захисту прав дитини від 17.08.2016 №64 Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області щодо участі у вихованні малолітньої дитини, вважає, дане розпорядження протиправним, прийнятим з порушенням чинного законодавства та таким, що суперечить інтересам дитини та не спрямоване на її захист.
На адресу суду поступило клопотання представника третьої особи ОСОБА_6 про закриття провадження по справі з тих підстав що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Представник позивача в судовому засідання заперечив проти закриття провадження у справі, мотивуючи тим, що оскаржено Розпорядження Теребовлянської районної державної адміністраціі, як суб»єкта владних повноважень, вважає, що даний спір підлягає розгляду в порядку КАСУ.
Представник відповідача Теребовлянської районної державної адміністраціі в судовому засіданні під час розгляду клопотання про закриття провадження поклалася на думку суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що клопотання про закриття провадження підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує розпорядження від 18.08.2016 року №278-од Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області щодо участі у вихованні дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_5
Відповідно до частини 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначено нормами ст. 17 КАС України. Компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тільки тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи з боку суб'єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин. При цьому владні повноваження повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме в сфері публічно правових відносин і стосуватися безпосередньо конкретної особи. Спори з приводу владних управлінських рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені у межах приватних правовідносин до адміністративної юрисдикції не відносяться.
Згідно з вимогами ч.2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.
Виходячи з системного аналізу наведених норм, основними підставами для віднесення спірних правовідносин до юрисдикції адміністративного суду є суб'єктивний склад спірних правовідносин та публічно-правовий характер спору .
Статтею 56 Цивільного кодексу України встановлено, що органи, на які покладено здійснення опіки та піклування, їх права і обов'язки щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст.46 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування контролює умови утримання, виховання, навчання дитини, над якою встановлено опіку або піклування. Положеннями ст. 243 цього ж Кодексу передбачено, що опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Сімейний кодекс України (далі - СК України) регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання (ч.1ст. 2 СК України).
Сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 7 СК України).
Статтею 157 СК України визначено порядок вирішення батьками питань щодо виховання дитини.
Як вбачається із матеріалів справи, батько дитини - ОСОБА_5 звернувся із заявою до служби у справах дітей як органу опіки і піклуванню щодо прийняття участі у вихованні малолітньої доньки - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1
За результатами розгляду заяви на основі рішення комісії з питань захисту прав дитини від 17.08.2016 №64 Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області було прийнято оскаржуване розпорядження №278-од 18 серпня 2016 року Теребовлянською районною державною адміністрацією Тернопільської області.
Зважаючи на викладене, суд зауважує, що спір позивача щодо скасування оскаржуваного розпорядження, не має ознак публічно-правового спору, а тому судовий захист порушених прав, виникає із цивільних відносин (якими є також сімейні відносини) та має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Також, суд зазначає, що дані спірні правовідносини фактично пов'язані з вирішенням права позивача на батьківські права відносно своєї итини, що не може бути предметом розгляду адміністративного суду в розумінні ст. 17 КАС України, а відтак даний спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Аналіз зазначених правових норм свідчить, що правовідносини з органами опіки і піклування пов'язані з вихованням, розвитком та утриманням дитини мають розглядатися загальними судами в порядку цивільного судочинства, оскільки вони відносяться до категорії сімейних відносин та мають ознаки цивільно-правового характеру.
З урахуванням того, що при винесенні оскаржуваного розпорядження відповідач діяв як орган опіки і піклування, то його рішення має оскаржуватися в порядку цивільного судочинства.
Приписами п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що даний спір не належить розглядати Тернопільським окружним адміністративним судом, а тому суд закриває провадження у справі.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Теребовлянської районної державної адміністрації Тернопільської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимг на предмет спору - Служба у справах дітей Теребовлянської районної державної адміністрації, ОСОБА_5 про скасування розпорядження.
Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Данилевич Н.А.
копія вірна
Суддя Данилевич Н.А.