14 вересня 2016 року Р і в н е №817/3096/15
Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гломба Ю.О., за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не прибув,
відповідача: представник ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Авто"
доДержавної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області
про визнання протиправними та скасування,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик Авто" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2015 року №0002621501 та від 29.05.2015 №0002651501, податкової вимоги від 26.08.2015 №3089-23, рішення про опис майна у податкову заставу від 28.08.2015 №187.
Позивач неодноразово не прибував у судове засідання. Про дату, час та місце розгляду справи судом позивач повідомлений належним чином, судові виклики вручено під підпис уповноваженій особі позивача.
Так, в судове засідання 11.04.2016 позивач не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора підприємства у відрядженні. Крім того, в обґрунтування клопотання зазначає, що в штаті товариства відсутній юрист, відсутні кошти на правову допомогу адвоката, котрий представляв би інтереси товариства в суді. Однак, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника у відповідності до ч.7 ст.56 КАС України. Відтак, зазначена позивачем причина не може бути визнана поважною. Розгляд справи відкладено 27.05.2016.
В подальшому, у судові засідання призначені на 27.05.2016, 15.06.2016, 15.08.2016 та 14.09.2016 представник позивача вкотре не прибув, причини неприбуття суду не повідомив. Будь-які об'єктивні докази, які давали б суду підстави для висновку про поважність причин неприбуття представника позивача в судове засідання, позивачем до суду не надані.
Від позивача не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, повторно без поважної причини не прибув в судове засідання.
Представник відповідача в судовому засіданні вказав на наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ст.122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Внаслідок систематичних неявок у судове засідання позивача без підтвердження в будь-який спосіб поважності причин неприбуття, вирішення справи протягом встановленого законом строку стає неможливим.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
За наведених обставин, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
При вирішення даного питання, з врахуванням принципу верховенства права, судом застосовуються положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практика Європейського Суду з прав людини.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками (рішення від 21.02.1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36). На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13.10.2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський Суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства", (п. 57). Встановлюючи такі правила, держава користується певною свободою розсуду (рішення від 12.07.2001 року у справі "ОСОБА_2 Ганс-Адам II проти Німеччині" (п. 45).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії" (п. 109).
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Судом було вжито достатніх заходів з метою сприяння позивачеві у ефективній реалізації ним права на справедливий суд, в тому числі шляхом забезпечення доступу до правосуддя. З огляду на системний характер неприбуття позивача до суду без існування для цього поважних причин, залишення позовної заяви без розгляду є пропорційним обмеженням, яке переслідує законну мету, не звужує та не зменшує доступ до правосуддя.
Позивачу слід роз'яснити, що в силу вимог частини 3 статті 155 КАС України, особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до суду в загальному порядку.
Як передбачено пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору позивачеві не повертається.
Керуючись ст.ст. 155, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву залишити без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Гломб Ю.О.