Справа № 815/4131/16
20 вересня 2016 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До суду звернувся ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі ДПІ), в якому позивач просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2015 року №3344-17.
Позивач зазначив,що йому було нараховане грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25тис. грн. як власнику транспортного засобу автомобіля марки TAYOTA LAND CRUISER PRADO, дата реєстрації 04.06.2013 року, об'ємом двигуна 3956 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Нараховане грошове зобов'язання ним сплачено, але він вважає податкове повідомлення-рішення від 13.06.2015 року №3344-17 незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки транспортний податок введений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VІІІ від 28.12.2014 року (далі Закон України № 71-VІІІ), внесено зміни до Податкового кодексу України, якій набрали чинності з 01.01.2015 року.
Статтею 4 ПКУ декларується принцип стабільності ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4) відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.
Згідно ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Введення транспортного податку пізніше ніж за шість місяців до нового бюджетного періоду суперечить принципу стабільності
Також позивач зазначив, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Броньовський проти Польщі» (п.147,184), «Щокін проти України» (п.51) наголошував, що чинні положення національного законодавства потрібно формувати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні.
Представник позивача надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача - суб'єкта владних повноважень в судове засідання не з'явився, був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутністю до суду не надав. Суд визнав його неявку до суду неповажною та вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що позивачу на праві власності належить автомобіль марки TAYOTA LAND CRUISER PRADO, дата реєстрації 04.06.2013 року, об'ємом двигуна 3956 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САР 069338 (а.с.14).
ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №3344-17 від 13.06.2015 року, яким визначило позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00грн. (а.с.6).
Суд вважає, що вищезазначене податкове повідомлення - рішення не ґрунтується на вимогах законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 п.267.2 ст.267 ПКУ об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Позивач не заперечував, що автомобіль, якій належить йому на праві власності, підпадає під визначення об'єкту оподаткування, але вважає, що транспортний податок, якій введений в ПКУ Законом України №71-VІІІ повинен нараховуватися власникам відповідних транспортних засобів з 2016 року.
Суд вважає вказану позицію позивача обґрунтованою, виходячи з наступного.
Статтею ст.8 ПК України визначено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПКУ до місцевих податків належить податок на майно.
Пунктом 12.3 ст.12 ПКУ встановлено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів приймають сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Згідно з пп.12.3.1-12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні ст.7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.
Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Рішенням Одеської міської ради від 21.01.2015 року №5257-VI "Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку" вказаний податок встановлено та визначено ставку податку з розрахунку на календарний рік 25000,00 гривень за кожний легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Згідно ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
З урахуванням оприлюднення рішення Одеської міської ради №5257-VI про встановлення та розмір транспортного податку 21.01.2015 року, нараховуватися він може платникам цього податку лише в 2016 бюджетному році.
Крім того, статтею 2 ПКУ також визначено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Закон України № 71-VІІІ, яким внесені зміни до ПКУ та, зокрема, введений новий місцевий податок - транспортний, набрав чинності відповідно до п.1 розділу ІІ Прикінцеві положення з 01.01.2015 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також встановлений Податковим кодексом України принципі стабільності податкового законодавства ( п.п. 4.1.9. п. 4.1. ст. 4), відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
Пунктом 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України № 71-VІІІ рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік, зокрема, податку на майно (в частині транспортного податку) та установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Суд враховує, що зазначеним п. 4 лише рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податків. Крім того, вказаний пункт не виключає вимог ПКУ щодо строків встановлення місцевих податків та їх розмірів, оприлюднення відповідних рішень місцевих органів самоврядування та строків їх застосування, зокрема положень пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 ПКУ.
Згідно з ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених фактів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Судові витрати у сумі 551,20грн. підлягають стягненню на користь позивача
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 13.06.2015року №3344-17 на суму 25000,00 грн за платежем транспортний податок з фізичних осіб.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 551,20грн.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.
Суддя Катаєва Е.В.