Справа № 495/2195/16-ц
31 серпня 2016 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Левченко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/2195/16-ц
за позовом ОСОБА_1
до:
- Мологівської сільської ради,
- Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області,
- Сільськогосподарського виробництва СВК «Дністровець»
про зобов'язання Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області видати сертифікат на право на земельну частку (пай) та виділення її в натурі
24.03.2016 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області(далі по тексту - відповідач-1), Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області (далі по тексту - відповідач-2), Сільськогосподарського виробництва СВК «Дністровець» (далі по тексту - відповідач-3) про зобов'язання Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області видати сертифікат на право на земельну частку (пай) та виділення її в натурі (а.с.2-3).
Так, згідно останніх уточнень, позивач просить суд:
- частково скасувати протокол зібрання уповноважених КСХП «Дністровець» від 26.11.1994 року у частині слів «без предоставления земельного пая и основных средств» громадянина ОСОБА_1;
- зобов'язати Мологівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської областівиділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) площею 3,67 га в умовних кадастрових гектарах на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області;
- визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) 3,67 умовних кадастрових гектар для ведення товарного сільського господарського виробництва на території Мологіївської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.04.2016 року було відкрито провадження по справі №495/2195/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Мологівської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Сільськогосподарського виробництва СВК «Дністровець» про зобов'язання Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області видати сертифікат на право на земельну частку (пай) та виділення її в натурі. Справу призначено до розгляду (а.с.17).
Позивач - ОСОБА_1, в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, згідно з якою заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити та розглянути справу за його відсутністю (а.с.77).
Представник відповідача-1 - Мологівської СР, в судове засідання не з'явився, але від сільського голови до суду надійшов лист, згідно якого з позовом ОСОБА_1 згоден та просить суд розглянути справу за відсутності представника сільської ради (а.с.79).
Представник відповідача-3 - СВК «Дністровець», в судове засідання не з'явився, але від голови СВК до суду надійшов лист, згідно якого з позовом ОСОБА_1 згоден та просить суд розглянути справу за відсутності представника сільської ради (а.с.78).
Відповідач-2 - Відділ Держгеокадастру у Б-Дністровському районі Одеської області, в судове засідання не з'явився, але від представника Відділу до суду надійшов лист, згідно якого він просить суд розглянути справу за відсутності представника Відділу та винести законне та обґрунтоване рішення (а.с.42-43).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
У відповідності до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши уточнену позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до висновку про законність, правомірність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової шкоди) (ч.1, п.п. 8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Так, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Мологівської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Сільськогосподарського виробництва СВК «Дністровець» про зобов'язання Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області видати сертифікат на право на земельну частку (пай) та виділення її в натурі.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 був прийнятий в члени КСГП «Дністровець» з 22.03.1994 року, згідно протоколу №3 зібрання уповноважених від 26.11.1994 року та працював з 22.03.1994 року по 01.11.1999 року (а.с.62).
Відповідно до архівного витягу протоколу №3 зібрання уповноважених КСГП «Дністровець» від 26.11.1994 року, ОСОБА_1 був прийнятий в члени господарства без надання паю землі та основних засобів, що є порушенням прав позивача на землю (а.с.63).
Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства СВК «Дністровець» (майновий сертифікат), серія ОД-V № 36, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай затвердженого зборами співвласників від 23 листопада 2001 року, частка ОСОБА_1 визначена у розмірі 1 740,86 грн., або 0,134427 відсотків (а.с.61)
До списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) ОСОБА_1 включений не був.
Згідно зі п.2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, наданих у колективну власність колективним підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року, право на земельний пай мають члени КСГП, акціонерного товариства, в тому числі і пенсіонери, які працювали в ньому і залишаються членами зазначеного КСГП, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», із змінами від 19.03.2010 року, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку /пай/ з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, на час видання Указу Президента України і при передачі земель в колективну власність членам КСГП, позивач був членом КСП та мав право на включення в список на отримання сертифікату на земельну частку (пай) в КСГП «Дністровець», не включення позивача до списку осіб, які мали право на земельну частку (пай) безумовно порушують права позивача на землю.
Згідно з довідкою СВК «Дністровець», колгосп імені 22 з'їзду КПРС був реорганізований в колгосп «Дністровець». Колгосп «Дністровець» реорганізований в КСХП «Дністровець», та КСХП «Дністровець» реорганізовано в СВК «Дністровець» з 31 березня 2000 року (а.с.12).
Відповідно до довідки Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської областівід 08.04.2016 року № 125 про середній розмір частки /паю/ по СВК «Дністровець», розмір земельної частки (пай) по Мологівської сільської раді складає 3,67 га в умовних кадастрових гектарів (а.с.14).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської областівід 08.04.2016 року № 124, на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, згідно звіту 6-зем в землях запасу значиться 4,5 га сільськогосподарських угідь (багаторічні насадження) (а.с.13).
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 був членом КСГП, тому має право на земельну частку (пай), а його неправомірно було не внесено до списків на отримання земельної частки паю.
Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст.1 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 57-58 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» за № 14 від 18.12.2009 року, рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (ч.1 ст.213 ЦПК). Обґрунтованим визнається рішення, яке ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про задоволення уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до Мологівської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Сільськогосподарського виробництва СВК «Дністровець» про зобов'язання Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області видати сертифікат на право на земельну частку (пай) та виділення її в натурі.
Керуючись ст.ст. 328, 373 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 157, 169, 197, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Мологівської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Білгород-Дністровському районі Одеської області, Сільськогосподарського виробництва СВК «Дністровець» про зобов'язання Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області видати сертифікат на право на земельну частку (пай) та виділення її в натурі - задовольнити.
Частково скасувати протокол зібрання уповноважених КСХП «Дністровець» від 26.11.1994 року у частині слів «без предоставления земельного пая и основных средств» громадянина ОСОБА_1.
Зобов'язати Мологівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської областівиділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) площею 3,67 га в умовних кадастрових гектарах на території Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Бикоза, вулиця Мічуріна, 19, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право на земельну частку (пай) 3,67 умовних кадастрових гектар для ведення товарного сільського господарського виробництва на території Мологіївської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Мишко