Справа № 495/6110/16-ц
08 вересня 2016 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Левченко А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/6110/16-ц
за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
08.08.2016 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту - позивач) звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості (а.с.1-2).
В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 21.06.2013 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 8 100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Невиконання відповідачем зобов'язань по укладеному договору зумовило звернення ПАТ «КБ «ПриватБанк» до суду із відповідним позовом.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.08.2016 року відкрито провадження по справі № 495/6110/16-ц за позовом ПАТ «КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_1про стягнення заборгованості. Справу призначено до розгляду (а.с.41).
У судове засідання представник позивача не з'явився, але подав до суду заяву, згідно якої просив розглянути справу за його відсутності та зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.38).
Відповідач - ОСОБА_1,в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву, згідно з якою з позовними вимогами ПАТ «КБ «ПриватБанк» згоден та просить розглядати справу за його відсутності. В свою чергу, відповідач просить виконання рішення відстрочити строком на шість місяців, посилаючись на його тяжке фінансове (матеріальне) становище. Так, в даний час він офіційно не працевлаштований та на його утриманні знаходяться дружина та двоє неповнолітніх дітей. У свою чергу, він зазначає, що не відмовляється від своїх зобов'язань по погашенню заборгованості та зобов'язується її погасити (а.с.51).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін або їх представників, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
У відповідності до ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
21.06.2013 року ОСОБА_1, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг (а.с.8-31), Тарифами ПАТ «КБ «ПриватБанк», просив відкрити рахунок та надати відповідні послуги, про що ним було підписано відповідну Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с.5).
Так, 21.06.2013 року між ПАТ «КБ «ПриватБанк» (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого Банк надав, а Клієнт отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, дані Умови встановлюють умови, на яких Банк пропонує клієнтам платіжні картки, а також інші банківські послуги, зазначені в Заяві та Пам'ятці клієнта. Належним чином заповнена Заява підписується Клієнтом і, таким чином, Клієнт висловлює свою згоду, що Заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами Тарифами складає укладений Договір про надання банківських послуг.
Клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по Кредиту, процентам за його використання, по перевитрачанню платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором. У разі невиконання обов'язків по Договору, Клієнт зобов'язаний за вимогою Банку виконати обов'язок по поверненню кредиту (в тому числі простроченого кредиту і овердрафта), оплаті винагороди Банку. Держатель (Клієнт) зобов'язаний слідкувати за витрачанням коштів в межах платіжного ліміту з ціллю запобігання виникнення овердрафта.
При порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків та комісії.
Договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на такий же строк.
На виконання умов Договору б/н від 21.06.2013 року, ПАТ «КБ «ПриватБанк» надало ОСОБА_1, а останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, що підтверджується підписаною ОСОБА_1І Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (а.с.5).
В свою чергу, ОСОБА_1 в порушення умов Договору б/н від 21.06.2013 року не надавав своєчасно ПАТ «КБ «ПриватБанк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, що підтверджується відповідними розрахунками банку (а.с.3-4), у зв'язку з чим станом на 31.05.2016 року у ОСОБА_1 перед ПАТ «КБ «ПриватБанк» виникла заборгованість по Договору б/н від 21.06.2013 року на загальну суму 14 791,21 грн., яка складається з:
- 7 437,74 грн. - заборгованість за кредитом;
- 5 472,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 700,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500 грн. - штраф (фіксована частина);
- 680,53 грн. - штраф (процентна складова).
В добровільному порядку ОСОБА_1 виниклу та непогашену заборгованість по Договору б/н від 21.06.2013 року на загальну суму 14 791,21грн. не погасив.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору зумовило звернення ПАТ «КБ «ПриватБанк» до суду із відповідним позовом.
Відповідно до ст.ст. 509. 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (ст.ст. 525, 625 ЦК України).
Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.1 ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, що витікають з кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.ст. 1047, 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).
Крім того, відповідно до абз.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Як встановлено матеріалами справи, ОСОБА_1 в порушення умов Договору б/н від 21.06.2013 року та зазначених вище норм чинного законодавства не надавав ПАТ «КБ «ПриватБанк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, тобто свої зобов'язання, визначені цим договором, виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 31.05.2016 року у ОСОБА_1 перед ПАТ «КБ «ПриватБанк» виникла заборгованість по Договору б/н від 21.06.2013 року на загальну суму 14 791,21 грн., яка складається з:
- 7 437,74 грн. - заборгованість за кредитом;
- 5 472,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 700,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;
а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 500 грн. - штраф (фіксована частина);
- 680,53 грн. - штраф (процентна складова).
Згідно із ст.1 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 6 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 57-58 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ст.213 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість, правомірність та законність позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим позовна заява ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 79, 88 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати понесені ПАТ «КБ «ПриватБанк» при розгляді справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, як було вище зазначено, відповідач - ОСОБА_1, у поданій до суду заяві (а.с.51) з позовом погодився, але просив надати йому відстрочку строком на шість місяців, посилаючись на його тяжке фінансове (матеріальне) становище. Так, в даний час він офіційно не працевлаштований та на його утриманні знаходяться дружина та двоє неповнолітніх дітей. У свою чергу, він зазначає, що не відмовляється від своїх зобов'язань по погашенню заборгованості та зобов'язується її погасити.
Відповідно до ст.217 Цивільного процесуального кодексу України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відстрочка виконання рішення - це перенесення його виконання на більш пізній час у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб. Відстрочка виконання - це пільга для того, хто повинен виконати рішення.
Відстрочка виконання рішення допускається судом безпосередньо при вирішенні справи із зазначенням про це в рішенні суду (ст.217 ЦПК України) або на стадії виконання рішення суду, яке вступило в законну силу за заявою державного виконавця або сторони виконавчого провадження (ст.373 ЦПК України).
Підставами для відстрочення виконання може бути стан здоров'я боржника, тимчасове скрутне матеріальне становище, перебування на утриманні непрацездатних осіб та інші поважні причини, які утруднюють вчасне виконання рішення суду. Конкретизуючи ці підстави щодо боржника фізичної особи (громадянина) можна зазначити тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Законодавець, надаючи можливість встановлення зокрема відстрочки виконання рішення, безпосереднього визначення зазначених правових категорій не зазначає, у зв'язку з чим вони залишаються поняттями оціночними, що нерідко призводить до ускладнень при їх застосуванні
Крім того, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу відстрочки або розстрочки виконання судового рішення.
Враховуючи визнання відповідачем позову, його матеріальний стан та наміри і зобов'язання щодо погашення заборгованості, суд вважає за можливе задовольнити клопотання ОСОБА_1та надати йому відстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців.
Керуючись ст.ст. 509-510, 525-526, 530, 612, 625, 1046-1050, 1054-1055, 1056-1 Цивільного кодексу України, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 3, 10-11, 57-60, 88, 169, 157, 174, 197, 208-209, 212-215, 217-218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (67770, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги,50, рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570):
- заборгованість по кредитному договору б/н від 21.06.2013 рокув розмірі 14 791 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яноста одна) гривня 21 (двадцять одна) копійок;
- сплачений судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень.
Відстрочити виконання рішення на шість місяців - до 08.03.2017 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Мишко