№ 243/6695/16-ц
№ 2/243/3392/2016
Іменем України
16 вересня 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Руденко Л.М.
при секретарі судового засідання Дручиніній О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 9 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Володимирецької районної адміністрації Рівненської області про позбавлення батьківських прав, -
16.08.2016 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Володимирецької районної адміністрації Рівненської області про позбавлення батьківських прав, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона є рідною бабусею малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з трьох років займається вихованням свого онука. Її дочка, мати дитини, ОСОБА_4, тяжко хворіла і ІНФОРМАЦІЯ_5 померла. Батько дитини, ОСОБА_2, не брав і не бере участі у вихованні власного сина, матеріальної допомоги сину не надає, протягом десяти років до сина не приїжджає, не цікавиться його життям та станом здоров'я.
02.06.2016 року позивач звернулась до Служби у справах дітей Володимирецької районної адміністрації Рівненської області з заявою про надання висновку щодо можливості позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_3
24.07.2016 року позивач отримала висновок органу опіки та піклування Володимирецької райдержадміністрації про доцільність позбавлення відповідача, ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_3, оскільки це відповідає інтересам дитини.
Просила суд:
- позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;
- зобов'язати органи РАЦСу внести відповідні зміни у свідоцтво про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати запис «батько ОСОБА_2».
Позивач в судове засідання надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала повністю, наполягала на його задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи у його відсутність не надав.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який
належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Представник третьої особи в судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3, батьком якого є ОСОБА_2, матір'ю - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_5 мати дитини, ОСОБА_4, померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.10).
На теперішній час малолітній ОСОБА_3 мешкає разом з бабусею, ОСОБА_1, в АДРЕСА_1, що підтверджується актом обстеження умов проживання. В будинку чисто і затишно. Кімнати об лаштовані меблями, наявна необхідна побутова техніка. Дане житлове приміщення є знімним. Бабуся має намір забрати дитину до себе в квартиру (АДРЕСА_2). Створені хороші умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Хлопчик навчається у 7 класі Володимирецької ЗОШ №1. Дитина забезпечена одягом, взуттям, продуктами харчування (а.с.15).
ОСОБА_3 навчається в Володимирецькій ЗОШ №1, на підтвердження чого надано відповідну довідку (а.с.11).
Згідно характеристики ОСОБА_3, наданої вищевказаним навчальним закладом, дитина володіє навчальним матеріалом на середньому рівні, навчається не в повну міру своїх можливостей, потребує постійного контролю, навчальний матеріал запам'ятовує повільно. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно, спокійний, врівноважений, має свою думку, може бути достатньо імпульсивним, любить спілкуватись, доброзичливий, тактовний у стосунках з учнями і вчителями. Бабуся приділяє належну увагу вихованню онука, завжди цікавиться його навчанням і поведінкою. На запрошення класного керівника завжди з'являється до школи (а.с.12).
Відповідно до письмових пояснень, відібраних ст. інспектором Володимирецького ВП Кузнецовського ВП ГУ НП в Рівненській області у свідків, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які є сусідами позивачки, остання близько десяти років займається вихованням свого онука, ОСОБА_3
Після смерті матері він мешкає разом з бабусею, яка забезпечує його усім необхідним. Батько хлопчика до дитини не приїжджав, його життя та стан здоров'я батька не цікавить (а.с.13-14).
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно з вимогами ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Передача на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.
Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.
Відповідно до висновку Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області № 2511/02-34/16 від 04.07.2016 року, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не спілкується з власною дитиною, його життям, здоров'ям та успішністю не цікавиться, жодної матеріальної допомоги, включаючи аліменти, не надає, Володимирецька райдержадміністрація, як орган опіки та піклування, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дітей від 30.06.2016 №54 та висновок служби у справах дітей від 30.06.2016 №56 вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні його малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї
малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, її виховання та утримання, що суд розцінює як ухилення від виховання сина та свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками.
На підставі наданих доказів суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками і, виходячи з інтересів малолітньої дитини та конкретних обставин справи, немає можливості вплинути на відповідача з метою змінити ставлення до виховання свого сина, відповідач повинен бути позбавлений батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Щодо позовних вимог про зобов'язання органів РАЦСу внести зміни у свідоцтво про народження дитини, то вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.
Згідно п.1.7, п.2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011 року, зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, в тому числі, рішення суду про виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Таким чином, чинним законодавством передбачається внесення змін до актових записів про народження дитини, на підставі чого видається нове свідоцтво про народження, внесення змін до вже виданих свідоцтв про народження чинним законодавством не передбачене, в зв'язку з чим в цій частині в задоволенні позову належить відмовити.
На підставі Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 81, 150, 155, 164 СК України, ст. ст. 10, 11, 62, 64, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи - Служби у справах дітей Володимирецької районної адміністрації Рівненської області про позбавлення батьківських прав, задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: