Справа №293/926/16-ц
20 вересня 2016 року смт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Васильчук С. В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, -
Вивченням позовної заяви та поданих документів встановлено, що вони не відповідають вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
При поданні позову до суду позивачем заявлено дві вимоги: стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - вимога майнового характеру, та стягнення моральної шкоди - вимога немайнового характеру.
Позивачем до позову додано квитанцію № 34 від 19.09.2016 про сплату судового збору у сумі 551,20 грн. Так, згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Однак при поданні позову до суду позивачем судовий збір за вимогу немайнового характеру не сплачено.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України від 8 липня N 3674-VI "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Тобто, відповідно до п. 12 Постанови № 10 Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах " у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч. 3 ст. 3 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Водночас, позивачем не заявлено клопотання про відстрочення та (або) розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати (ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що сума судового збору, що має бути доплачена позивачем, складає 551,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням терміну для усунення її недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 14, 15, 79, 119-121, 208-210 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних у мотивувальній частині даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви, вона з усіма матеріалами буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а заперечення відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя: С.Ф. Васильчук