Справа № 728/1876/16-ц
2/728/507/16
(заочне)
20 вересня 2016 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Лободи Н.В.
за участі секретаря - Кирути Л.І.
позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бахмачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Позивач звернувся до Бахмацького районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.06.2010 року між відповідачем та ОСОБА_4 був укладений договір позики, згідно з яким ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 40000.00 грн., що на день отримання коштів становило 5000.00 доларів США з терміном повернення суми боргу у доларах США або ж у національній валюті, виходячи з курсу НБУ на день розрахунку, до 11.06.2011 року; 05.05.2014 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно з яким ОСОБА_1 набув право вимоги, належне ОСОБА_4 за договором позики, укладеним з ОСОБА_3; відповідачу неодноразово повідомлялось про заміну кредитора та необхідність сплати боргу, але безрезультатно, тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 суму боргу за вищевказаним договором позики в судовому порядку.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи та додатково пояснив, що він, як новий кредитор за договором позики, укладеним з ОСОБА_3 11.06.2010 року просить стягнути з відповідача суму боргу, проте зазначив, що в позові наявна помилка при розрахунку суми боргу, зокрема при застосуванні показника курсу, який помилково взятий станом на 28.07.2016 року, а не на 29.07.2016 року; також вважає, що ОСОБА_3 має одноособово відповідати за невиконання умов договору, до будь-кого з інших осіб він претензій не має; договір про відступлення права вимоги не посвідчений нотаріально, оскільки, на думку позивача це є правом, а не обов»язком сторін, які його уклали; відповідачу неодноразово направлялися повідомлення про заміну кредитора з вимогою сплатити борг, проте вони залишилися без реагування.
Відповідач, будучи належним чином сповіщеним про дату, час та місце слухання справи у відповідності до положень ст.74 ЦПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями, направленими за адресою його місця проживання, зареєстрованому в установленому законом порядку, в судове засідання не з'явився, заяви про розгляд справи без його участі чи про відкладення розгляду справи, а також, заперечення проти позову та докази на їх обґрунтування не подав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з договором позики, укладеним між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 11.06.2010 року, ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 40000.00 грн., що на день отримання коштів становило 5000.00 доларів США з терміном повернення суми боргу у доларах США або ж у національній валюті, виходячи з курсу НБУ на день розрахунку, до 11.06.2011 року (а.с.2,18).
Згідно з договором про відступлення права вимоги від 05.05.2014 року, ОСОБА_4 відступив, а ОСОБА_1 набув право вимоги за договором позики, укладеним 11.06.2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.3,17).
На адресу відповідача було направлено повідомлення про зміну кредитора та вимогу про сплату суми боргу, згідно з умовами договору позики (востаннє 28.07.2016 року), яке залишилось без реагування (а.с.16).
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Стаття 202 ЦК України зазначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Зважаючи на вказане в судовому засіданні доведено факт одержання відповідачем позики від первісного кредитора; вимог про визнання недійсним договору позики, в тому числі і з підстав вчинення насильства, погроз, обману, внаслідок помилки, чи з будь-яких інших підстав ОСОБА_3 не пред'являв.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Крім цього, згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині 2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором позики не виконав, суму боргу не сплатив ні первісному кредитору, ні позивачу.
З огляду на вищевикладене в судовому засіданні доведено і належним чином підтверджені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики від 11.06.2010 року.
Проте, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в погашення суми боргу підлягає стягненню 5000.00 доларів США, що на дату розрахунку еквівалентно 123991.00 грн. (згідно з курсом НБУ станом на 29.07.2016 року - 24.7982), а не 124050.00 грн., як розрахував ОСОБА_1 в позовній заяві, тобто позов підлягає частковому задоволенню.
Частиною 3 ст. 88 ЦПК України встановлено, що якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0.4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Тобто, при подачі даного позову, визначаючи його ціну в 124050.00 грн. позивач мав сплатити 1240.50 грн. З огляду на те, що позов ОСОБА_1 задоволено частково (на 99.9%), то з ОСОБА_3 на користь держави підлягає стягненню 1239.20 грн. судового збору.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 512-517, 526, 530, 625, 1046-1049 ЦК України, ст. ст. 10, 27-30, 57, 60, 88, 213, 215, 218, 224-226 ЦПК України, постановою ВСУ від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу за договором позики від 11.06.2010 року 5 000 (п»ять тисяч) доларів США, 00 центів, що еквівалентно 123991 (сто двадцять три тисячі дев»ятсот дев»яносто одна) грн. 00 коп.
В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 1239 (одна тисяча двісті тридцять дев»ять) грн. 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя Бахмацького районного суду Н.В.Лобода