Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
20 вересня 2016 року справа №805/1242/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,
секретар судового засідання Терзі Д.А.,
за участю представника позивача Сухацького А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі №805/1242/16-а за позовом приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року № 0000414000/3994/10/28-03-40, -
Позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2016 року № 0000414000/3994/10/28-03-40, яким визначено суму завищення від»ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за платежем податок на додану вартість на загальну суму 211549,80 грн, в тому числі за основним платежем 192318 грн, за штрафними санкціями 19231,80 грн.
В обґрунтування зазначив, що надані до перевірки, за наслідками якої складено акт та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підтверджують фактичне здійснення господарської операції з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «ДРАФТ-АТ» та правомірність нарахування податкового кредиту.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року позов задоволено.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС від 19.04.2016 року № 0000414000/3994/10/28-03-40, яким визначена сума завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, та застосовані штрафні санкції на загальну суму 211549,80 грн.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність декларування податкових зобов»язань контрагентом позивача за спірними господарськими операціями, що, на думку податкового органу, не надає позивачу права на податковий кредит.
Крім цього має місце невідповідність придбаних та реалізованих товарів по ланцюгу: контрагенти- постачальники за січень 2016 року.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство «Донецьксталь» - металургійний завод» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 30939178, знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС з 12 травня 2000 року. (а.с.37-42,45,46)
В період з 23.02.2016 року по 23.03.2016 року відповідачем проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від»ємного значення різниці між сумою податкового кредиту за січень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки від 23.03.2016 року № 126/28-03-40-30939178 (а.с.15-19)
За висновками акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, пп.198.1, 198.2. 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 192318 грн., завищено від»ємне значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 192318 грн., завищено суму від»ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 192318 грн.
Згідно з п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України податковим органом 19.04.2016 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000414000/3994/10/28-03-40, яким визначено суму завищення від»ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за платежем податок на додану вартість у розмірі 211549,80 грн, в тому числі за основним платежем 192318 грн, за штрафними санкціями 19231,80 грн. (а.с.10)
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 11.01.2016 року між ПрАТ «Донецьксталь-металургійний завод» як покупцем та ТОВ «ДРАФТ-АТ» як постачальником укладений договір поставки №3300006920, відповідно до якого постачальник зобов»язується передати, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити на умовах договору паливно-мастильні матеріали. (а.с.24-27)
Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 13.01.2016 року товар поставляється на умовах СРТ склад Покупця. Місце поставки - м. Донецьк, вул.. Івана Ткаченка,122, склад покупця. (а.с.28)
На виконання умов договору позивачем отримані видаткові накладні від 19.01.2016 року № 20/02 на суму 775620,96 грн, у тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 129270,16 грн; від 19.01.2016 року на суму 188932,37 грн, в тому числі ПДВ на суму 31488,73 грн; від 19.01.2016 року на суму 189355,20 грн, в тому числі ПДВ на суму 31559,20 грн (а.с.29,31,33)
На підтвердження одержання товару позивачем надані товарно-транспортні накладні від 19.01.2016 року № 20/02, 20/03, 20/04, відповідно до яких товар одержав водій Шингарьов на підставі довіреності від 12.01.2016 року № 9. (а.с.30,32,34)
Розрахунок за отриманий товар здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 21.01.2016 року № 384 на суму 1153657,46 грн; від 16.02.2016 року № 1098 на суму 251,07 грн (а.с.35-36)
На виконання ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2016 року (а.с.122) позивачем надано документи бухгалтерського обліку, що підтверджують використання придбаних за договором поставки №3300006920 від 11.01.2016 року паливно-мастильних матеріалів у власній господарській діяльності - журнал обліку руху нафтопродуктів на ПрАТ «Донецьксталь- металургійний завод», накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення матеріалів), звіти про використання нафтопродуктів, відомості руху ПММ на складах, прибуткові ордери, акти списання паливно-мастильних матеріалів.
На підставі п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
На підставі п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Тобто, право на формування податкового кредиту покупцем товару не поставлено в залежність від декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість продавцем товару.
В акті перевірки контролюючий орган на підставі даних АІС Податковий блок визначає, що контрагент позивача не задекларував свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість по договору поставки від 11.01.2016 року, тому ТОВ «ДРАФТ-АТ» не здійснювало імпорт товару, а отже встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів по ланцюгу контрагенти-постачальники за січень 2016 року.
Зазначені висновки зроблені на підставі інформаційних баз податкового органу, а не з підстав перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача та його контрагента.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
На підставі пункта 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За змістом статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Тобто, діюче законодавство надає платнику податків право на включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних протягом року з дати складання податкової накладної.
Відповідно до підпункту 201.9 статті 201 Податкового кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. При цьому, підприємство постачальник є платниками податку на додану вартість та не звільнений від сплати податку за рішенням суду.
Також норми пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачають, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.
Жодна з цих норм не стосується спірних правовідносин.
Інших норм щодо не надання покупцю товарів/послуг права на віднесення сум податку до податкового кредиту за наявності первинних бухгалтерських документів, які свідчать про фактичне здійснення господарських операцій, у тому числі податкових накладних, Податковий кодекс України не містить.
Оскільки наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення договору поставки від 11.01.2016 року та використання придбаних за цим договором ПММ у власній господарській діяльності позивача, а також відсутні підстави, визначені податковим кодексом, про неможливість віднесення сум податку до податкового кредиту, - тому судова колегія не приймає посилання податкового органу на відсутність декларування податкових зобов'язань контрагентом позивача за січень 2016 року ТОВ «ДРАФТ-АТ» за договором від 11.01.2016 року.
На підставі викладеного висновки податкового органу щодо порушень позивачем певних норм податкового законодавства ґрунтуються лише на припущенням, є передчасними та необґрунтованими, тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі №805/1242/16-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2016 року у справі №805/1242/16-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 20 вересня 2016 року.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді Д.В. Ляшенко
Л.В. Ястребова