14 вересня 2016 рокусправа № 808/2297/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі № 808/2297/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа - Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та скасування рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо проведення його атестування, визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, яке оформлене протоколом ОП №15.00006866.0034943 від 24.06.2016 року, та зазначеного у розділі IV атестаційного листа. Одночасно позивач просив суд забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення (висновку) Атестаційної комісії №3 ГУНП в Запорізькій області від 24.06.2016 року, яке зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийняте відносно позивача, заборони Головному управлінню Національної поліції в Запорізькій області, його службовим особам, вчиняти дії, а саме: видавати наказ про звільнення, переміщення або переведення на іншу посаду, зарахування у розпорядження органів Національної поліції України, чи приймати рішення щодо трудових відносин з позивачем на реалізацію оскаржуваного рішення (висновку) Атестаційної комісії №3 ГУНП в Запорізькій області від 24.06.2016, до ухвалення рішення в даній справі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, зупинено дію рішення (висновку) Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 24 червня 2016 року, складеного відносно начальника Мелітопольського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_1, до набрання законної сили рішенням в даній справі. Ухвала суду першої інстанції в цій частині мотивована тим, що висновок атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність його звільнення зі служби в поліції є обов'язковим для керівника відповідного органу, та у разі його реалізації призведе до настанні негативних наслідків для виправлення яких йому буде необхідно докласти значних зусиль.
В задоволенні клопотання в іншій частині суд першої інстанції відмовив. Суд першої інстанції встановив, що Атестаційна комісія №3 в оскаржуваному рішенні дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність. При цьому жодних рішень про переведення позивача на іншу посаду або передачу у розпорядження до інших органів Національної поліції України атестаційною комісією не приймалось, доказів протилежного суду не надано. За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним способом забезпечення адміністративного позову в даній справі є саме зупинення дії рішення (висновку) Атестаційної комісії №3 ГУНП в Запорізькій області від 24.06.2016 року, що в свою чергу унеможливить його реалізацію до надання судом відповідної оцінки та забезпечить збереження існуючого становища позивача.
Не погодившись з ухвалою суду, Головне управління Національної поліції в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання. Апелянт зазначає, що рішення атестаційної комісії відносно позивача не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а досліджується судом, як доказ, при розгляді позову стосовно оскарження наказу керівника поліції. Відповідно до приписів Закону України «Про Національну поліцію» звільнення з органів поліції поліцейських є правом керівника, тобто дискреційним правом. Вважає, що позивач не надав суду доказів на підтвердження існування передбачених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Запорізька обласна профспілкова організація атестованих працівників органів внутрішніх справ України зазначає, що рішення атестаційної комісії оформлюється протоколом та є обов'язковим для виконання керівником, якому надано право на призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, тобто є правовими актами індивідуальної дії, тому такі рішення у формі протоколу можуть бути самостійно оскаржені безпосередньо до адміністративного суду. Оскільки атестаційна комісія здійснювала владні управлінські функції у сфері атестування поліцейських при проходженні публічної служби, тому вона є суб'єктом владних повноважень в розумінні пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України та належними відповідачем у даній справі. Позивачем наведені підстави того, що в разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову для відновлення його прав, свобод та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Вважає, що вимоги апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року про застосування заходів забезпечення адміністративного позову в даній справі є необґрунтованими та такими, що підлягають відхиленню.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
За правилами, встановленими частиною 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
З аналізу наведеної статті вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається протягом всього терміну розгляду справи, є обґрунтоване клопотання сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 року, Пленум надав роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1465 від 17.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок проведення атестування поліцейських.
За приписами пункту 28 Інструкції №1465, керівники органів поліції, яким надано право призначення поліцейського на посаду та звільнення з посади або зі служби в поліції, зобов'язані через 15 календарних днів з дня підписання атестаційного листа з висновками, визначеними підпунктом 3 або 4 пункту 15 цього розділу, забезпечити його виконання шляхом видання відповідного наказу.
Реалізація висновку Атестаційної комісії №3 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо позивача, оформленого протоколом ОП №15.00006866.0034943 від 24.06.2016 року, який згідно діючого законодавства є обов'язковим для керівника відповідного органу, призведе до видання керівником наказу про звільнення зі служби в поліції, тобто без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову для позивача настануть негативні наслідки. Для відновлення прав позивач вимушений буде докласти додаткових зусиль, оскаржувати наказ про звільнення, підставою для видання якого є спірне рішення Атестаційної комісії.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали не вбачається.
Відповідно до статті 200 цього ж Кодексу суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що при прийнятті оскарженої ухвали, судом першої інстанції дотриманні норми процесуального права, підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі № 808/2297/16 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко