79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"13" вересня 2016 р. Справа № 914/3604/15
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючий суддя Желік М.Б.
Суддів Костів Т.С.
ОСОБА_1
розглянувши апеляційну скаргу ПАТ “Дельта Банк” № 18.5/1036 від 17.03.2016 року
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року
у справі № 914/3604/15
за заявою: ОСОБА_2 акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ
про грошові вимоги до боржника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, м. Львів
за заявою: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Зернотрейдер”, с. Булахівка Павлоградського району Дніпропетровської області
про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз” (79034, м.Львів, вул. Навроцького, буд. 25; код ЄДРПОУ 31682313),
за участю представників:
від ПАТ "Укрсоцбанк": ОСОБА_4
від ПАТ "Укрсоцбанк": ОСОБА_5
від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": ОСОБА_6
представник Арбітражного керуючого ОСОБА_7: ОСОБА_8
Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22 ГПК України. 31.08.2016 року представником ОСОБА_2 акціонерного товариства “Укрсоцбанк” подано заяву про відвід складу суду у справі № 914/3604/15, у задоволенні якої відмовлено, про що винесено відповідну ухвалу від 31.08.2016 року. За клопотанням представника ПАТ «Укрсоцбанк» здійснювалась технічна фіксація судового процесу.
У судовому засіданні 13.09.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
01.03.2016 року господарським судом Львівської області (суддя Чорній Л.З.) у справі № 914/3604/15 розглянуто заяву ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання кредиторських вимог, задоволено таку заяву частково та включено до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство «Агро-Союз» грошові вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дельта Банк» в розмірі 692 785,00 грн., а саме 690 349,00 грн. окремо як вимоги, забезпечені заставою майна боржника, та 2 436,00 грн., як вимоги першої черги.
Не погодившись з вказаною ухвалою від 01.03.2016 року, ПАТ “Дельта Банк” подало апеляційну скаргу вх. № 01-05/1620/16 від 31.03.2016 року. Скаржник вважає висновки суду першої інстанції про відмову у включенні до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог у розмірі 7 536 028, 73 грн. з підстав припинення поруки неправомірними і просить скасувати таку ухвалу в частині відмови у включенні кредиторських вимог ПАТ “Дельта Банк” до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_9 «Виробниче підприємство «Агро-Союз» у розмірі 7 536 028, 73 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати ПАТ “Дельта Банк” кредитором у справі №914/3604/15 на суму 7 536 028, 73 грн. та спрямувати вказані грошові вимоги на задоволення вимог кредитора відповідно до встановленої законом черговості задоволення вимог кредиторів.
Згідно з автоматизованим розподілом справ КП “Документообіг господарських судів”, 31.03.2016 року справу за № 914/3604/15 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б., а членами колегії суддів Костів Т.С., Марко Р.І.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 року поновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття їх до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 18.04.2016 року. Рух справи відображено в ухвалах суду від 18.04.2016 року, від 18.05.2016 року, від 02.06.2016 року, від 06.07.2016 року, від 27.07.2016 року, від 03.08.2016 року, від 31.08.2016 року, від 07.09.2016 року. Зокрема, хвалою суду від 02.06.2016 року строку розгляду апеляційної скарги продовжено на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 06.07.2016 року. Ухвалами від 06.07.2016 року задоволено клопотання про витребування доказів, про продовження строку розгляду справи та відкладено її розгляд на 27.07.2016 року.
У зв'язку з перебуванням суддів Марко Р.І. та Костів Т.С. у відпустці 22.07.2016 року здійснено автоматизовану зміну складу колегії суддів, внаслідок чого до складу колегії суддів включено суддю Матущак О.І. та суддю Кузь В.Л.
Ухвалою від 27.07.2016 року відкладено розгляд справи на 03.08.2016 року. Ухвалою суду від 03.08.2016 року задоволено клопотання про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 31.08.2016 року.
У зв'язку з перебуванням члена колегії - судді Кузь В.Л. у відпустці, 30.08.2016 року здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів, внаслідок чого до складу колегії суддів включено суддю Костів Т.С.
Ухвалою від 31.08.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання про повторне витребування доказів та відкладено розгляд справи.
18.04.2016 року через канцелярію суду представником скаржника подано доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 року у справі №914/6670/14 оскаржується в апеляційному порядку, тобто порука ТОВ «ВП «Агро-Союз» є чинною.
18.04.2016 року від арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити ухвалу суду від 01.03.2016 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення; 18.05.2016 року - доповнення до відзиву на апеляційну скаргу.
13.07.2016 року через канцелярію суду від представника скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги.
У судове засідання 13.09.2016 року представник апелянта не з'явився, заяв, клопотань не подавав.
Представник ПАТ «Укрсоцбанк» у судовому засіданні 13.09.2016 року підтримав подане через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у справі ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» у статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні боржника, оскільки вважає, що у разі включення до реєстру вимог кредиторів вимог ПАТ «Укрсоцбанку» таке рішення вплине на права та інтереси ТОВ «Корпорація «Агро-Союз».
Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї зі сторін.
Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ «Корпорація «Агро-Союз» згідно з ухвалами місцевого суду від 01.03.2016 року є кредитором ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Агро-Союз”, його вимоги визнані судом та включені в реєстр вимог кредиторів, тобто він вже є учасником - кредитором провадження у справі про банкрутство. Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання як безпідставного та необгрунтованого.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з наступним.
Ухвалою суду від 29.10.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Агро-Союз».
Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.11.2015 р. у справі №914/3604/15 прийнято до розгляду заяву кредитора ОСОБА_2 акціонерного товариства «Дельта Банк» про грошові вимоги до боржника ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство «Агро-Союз» на загальну суму 8 226 377,73 грн., що виникли з договорів поруки та застави (6 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 1340 383,54 грн. заборгованість за відсотками; 811 612,81 грн. - пеня; 74 381,38 грн. - 3% річних; окремо внести до реєстру вимог кредиторів боржника, вимоги, що забезпечені заставою майна боржника).
З матеріалів справи вбачається наступне.
26.12.08 р. між ВАТ “Астра Банк” та АТ закритого типу “Агро-Союз” (у подальшому перейменоване на ПрАТ «Агро-Союз») укладено кредитний договір №699000005944004, відповідно до умов якого позичальнику відкрито відновлювальну кредитну лінію в розмірі 4 900 000 грн. Згідно з договорами про внесення змін та доповнень №4 від 08.04.2011 року, №6 від 27.12.2011 року, №7 від 15.11.2012 року до кредитного договору сторони узгодили, що починаючи з 08.04.2011 року позичальнику встановлюється кредитний ліміт в розмірі 9 800 000,00 грн.; з 27.12.2011 року - в розмірі 12 090 000 грн.; з 15.11.2012 року - в розмірі 12 090 000 грн.
25.12.2009 р. договором про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 699000005944004 від 26.12.2008 р., зокрема, було збільшено розмір процентів за користування кредитом з 22% до 24% (п. 1.6.1. договору № 1 про зміну кредитного договору).
З метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором між ВАТ «Астра-Банк», АТ закритого типу “Агро-Союз” та ОСОБА_9 “ВП Агро-Союз» укладено договір поруки №699000005944004/П/2 від 26.12.08 р.
Відповідно до п.1.4. договору поруки поручитель (боржник у справі) відповідає перед банком в обсязі, визначеному у п.1.2. договору поруки, в тому числі й у разі пред'явлення банком вимоги до позичальника достроково виконати зобов'язання за кредитним договором. Відповідно до 1.2. договору поруки сторони погодили, що поручитель бере на себе зобов'язання перед банком відповідати у повному обсязі по зобов'язаннях позичальника, які виникають з умов кредитного договору з усіма змінами та доповненнями до нього, за умовами якого банк надає позичальнику кредит в розмірі 4 900 000 грн., шляхом сплати суми кредиту та щомісячної сплати процентів в розмірі 22% річних, комісій, штрафів, пені в строки та на умовах, обумовлених кредитним договором. Строк остаточного виконання зобов'язання за кредитним договором - не пізніше 23.12.2011 року.
08.04.2011 року до договору поруки внесено зміни, а саме до п.1.2, відповідно до яких змінено розмір кредиту - 9 800 000,00 грн., змінено розмір процентів - 18%, змінено строк остаточного виконання зобов'язання за кредитним договором - не пізніше 23.12.2014 року.
27.12.2011 року до договору поруки внесено зміни, а саме до п.1.2, відповідно до яких змінено розмір кредиту - 12 090 000 грн., змінено розмір процентів - 16%.
15.11.2012 року до договору поруки внесено зміни, а саме до п.1.2, відповідно до яких змінено розмір процентів - 23% річних.
17.04.2013 року до договору поруки внесено зміни, а саме до п.1.2, відповідно до яких змінено розмір процентів - 19% річних.
Договору про внесення змін до договору поруки у зв'язку із внесенням 25.12.2009 р. змін до кредитного договору (збільшення розміру процентів за користування кредитом з 22% до 24%) сторони не укладали. В матеріалах справи відсутні докази повідомлення поручителя (боржника у справі) і його згоди на збільшення розміру його відповідальності.
Частиною першою статті 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Підпунктом 4.1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України 24.11.2014 р. № 1 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів” роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни забезпеченого порукою зобов'язання суди повинні розуміти як: підвищення розміру процентів або встановлення нових умов щодо порядку зміни розміру процентної ставки, що призведе до її збільшення; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти. Згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згоди сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди.
Оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язання, то істотними умовами договору поруки є обов'язкове посилання на основне зобов'язання, його зміст, розмір, визначення обсягу відповідальності поручителя, тому зміна зобов'язання, забезпеченого порукою, тягне і зміни у договорі поруки та за своєю правовою природою фактично і є зміною умов договору поруки.
Згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності повинна бути очевидною й наданою у спосіб, передбачений договором поруки (Постанова Верховного Суду України від 05.06.2013 р. у справі № 6-43цс13).
Враховуючи вимоги ст. 547 ЦК України, згода поручителя на збільшення обсягу його відповідальності має надаватись у письмовій формі.
Посилаючись на вказані норми, суд першої інстанції прийшов до висновку, що банком та позичальником без згоди поручителя (боржника у справі) було змінено обсяг відповідальності позичальника перед банком, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя перед Банком, що згідно ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України має наслідком припинення поруки ОСОБА_9 “ВП“Агро-Союз”.
Так, відповідно до пп. 4.1.6 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р. № 1 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів” господарські суди мають враховувати, що згода поручителя надається в порядку та у спосіб, який передбачений договором поруки. Якщо договором поруки передбачено зміну його умов за письмової згоди сторін, то у такому разі саме лише повідомлення кредитором або боржником поручителя про зміну умов договору не є доказом надання поручителем згоди.
З умов договору поруки вбачається, що сторонами не врегульовано порядку та способу надання згоди поручителем, як і порядку внесення будь-яких змін до такого договору.
У разі якщо поручитель під час укладення договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договору поруки згідно із статтею 559 ЦК України (пп. 4.1.6 п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р. № 1 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів”).
Разом з тим, згідно з п.6 договору поруки поручитель засвідчив, що він ознайомлений з умовами кредитного договору та додатками до нього, виконання яких забезпечується цим договором, умови кредитного договору йому зрозумілі. Поручитель також підтвердив, що він ознайомлений з тарифами та ставками банку, що діють на момент укладення даного договору.
Станом на момент укладення договору поруки (26.12.2008 року) кредитний договір діяв у первинній редакції, тобто без внесення змін про зміну розміру процентної ставки з 22% до 24% (такі зміни внесені згідно з договором від 25.12.2009 року), що свідчить про непоінформованість поручителя про зміну процентної ставки. З положень п.1.2 договору поруки також не вбачається згода поручителя на зміну умов кредитного договору, а саме розміру процентної ставки у майбутньому.
Внесення до договору поруки змін про зменшення розміру процентної ставки і визначення її в розмірі 18%, 16%, 23%, 19%, як вбачається з матеріалів справи, відбувалося 08.04.2011 року, 27.12.2011 року, 15.11.2012 року та 17.04.2013 року.
Відтак, колегія суддів вважає, що кінцевий висновок суду першої інстанції про збільшення обсягу відповідальності поручителя (боржника) перед банком, що згідно ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України має наслідком припинення поруки ОСОБА_9 “ВП“Агро-Союз”, є правомірним, а заперечення скаржника - безпідставними.
З матеріалів справи також встановлено, що 25.12.09 р. між ВАТ “Астра Банк” та ОСОБА_9 “ВП Агро-Союз» укладено договір застави майна №699000005944004/3/3 для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором. Предметом застави є автомобілі згідно з додатком №1 до договору. Заставна вартість предмету застави (згідно з договором про внесення змін та доповнень №6 від 13.08.2013 року до договору застави) за згодою сторін становить 690 349,00грн.
Крім цього, колегією суддів встановлено, що 02.12.2013 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Астра Банк» (продавець) та ОСОБА_2 акціонерним товариством «Дельта Банк» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги реєстраційний №1533, відповідно до п.2.1 якого продавцем здійснюється передача на користь покупця своїх прав вимоги - всі права вимоги, як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні, продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення, серед яких і за кредитним договором №699000005944004 від 26.12.2008 року, укладеним з Акціонерним товариством закритого типу «Агро-Союз», із розміром невиконаного грошового зобов'язання 12 285 096,16 грн. який є в переліку кредитних договорів (додаток №1).
Згідно з визначеннями договору купівлі-продажу прав вимоги договір забезпечення означає кожний договір застави та/або договорів порук та/або іпотечний договір, якщо такі укладались. Договір застави означає кожний з договорів застави, якщо такий укладався, з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до них (якщо такі є), які були укладені між продавцем та відповідними заставодавцями для забезпечення виконання позичальниками своїх обов'язків за відповідними кредитними договорами, та які зазначені в додатку №1 (перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги). Договір поруки означає кожний з договорів поруки, якщо такий укладався, з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до них (якщо такі є), які були укладені між продавцем та відповідними поручителями для забезпечення виконання позичальниками своїх обов'язків за відповідними кредитними договорами, та які зазначені в додатку №1 (перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги).
Однак, у додатку №1 зазначений лише кредитний договір №699000005944004, договору застави та поруки у вказаному додатку не зазначено. Згідно з визначеннями у п.1.1 кредитним договором є кожен договір про надання кредиту у будь-якій формі між позичальником та продавцем у якості кредитора, які зазначені в додатку 1, разом із усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього. Відтак, відсутні достовірні підстави стверджувати, що за договором купівлі-продажу прав вимоги реєстраційний №1533 відбувся перехід права вимоги за договорами забезпечення, укладеними на забезпечення виконання кредитного договору.
Крім цього, згідно з пп.2.3 п.2 договору купівлі-продажу прав вимоги права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги.
Представником ПАТ «Дельта Банк» долучено до матеріалів справи зведений акт приймання-передачі кредитних файлів №1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013 року, відповідно до якого продавець підтверджує, що він вручив покупцю належним чином укомплектовані кредитні справи, серед яких і кредитний договір, укладений з ПрАТ «Агро-Союз», від 26.12.2008 року, при цьому, додатку до договору з переліком договорів застави та поруки не подано.
Однак, у відповідності до наведеного вище пп.2.3 право вимоги вважається переданим з моменту підписання акту приймання-передачі прав вимоги, а не акту передачі кредитних файлів. Більше того, згідно з визначеннями договору купівлі-продажу акт приймання-передачі прав вимоги означає письмовий акт, який укладається між сторонами та яким документально оформляється фактична передача прав вимоги від продавця до покупця. Відповідний акт у матеріалах справи відсутній, у зв'язку з чим недоведеним є факт фактичного переходу права вимоги по кредитному договору до нового кредитора.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що в результаті відступлення новий кредитор з 02.12.2013 року є єдиним власником всіх прав вимоги за кредитними документами (включаючи, без обмеження, права на всі платежі за кредитним(и) договором(ами), всі права іпотекодержателя за договором(ами) іпотеки, та всі права заставодержателя за договором(ами) застави, та всі права кредитора за договором(ами) поруки). Грошові вимоги ПАТ “Дельта Банк” до ОСОБА_9 “ВП “Агро-Союз”, які виникли з умов кредитного договору та договору поруки не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, оскільки порука є припиненою внаслідок збільшення обсягу відповідальності поручителя. В той же час, окремо до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню вимоги в розмірі 690 349,00 грн., які забезпечені заставою майна боржника.
Однак, враховуючи відсутність доказів переходу до ПАТ «Дельта Банк» права вимоги до ТОВ «ВП «Агро-Союз» по кредитному договору та по договору застави майна, колегія суддів приходить до висновку, що у ПАТ «Дельта Банк» відсутнє також право вимоги до боржника в межах вартості предмета застави, у зв'язку з чим, кредиторські вимоги визнанню не підлягають. Обставини набуття ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги за договором купівлі-продажу від 02.12.2013 року судом першої інстанції було досліджено не у повному обсязі, що призвело до прийняття помилкового рішення про часткове визнання кредиторських вимог.
Твердження скаржника про те, що порука ТОВ «ВП «Агро-Союз» є чинною, оскільки рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2015 року у справі №914/6670/14 оскаржується в апеляційному порядку, є недоречним та необгрунтованим, тому колегія суддів не бере їх до уваги. Крім цього, ухвала суду першої інстанції не обгрунтовувалась лише вищезазначеним рішенням, оскільки були наявні й інші підстави для відмови у включенні частини кредиторських вимог до реєстру вимог кредиторів боржника.
Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч.1 ст.104 ГПК України).
Відтак, діючи в межах повноважень, передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги ПАТ “Дельта Банк” є не підтвердженими матеріалами справи, однак, судом встановлено інші наведені вище підстави для скасування судового рішення.
Сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 2 679,60 грн. (1218*2*110%) залишається за скаржником.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства “Дельта Банк” № 18.5/1036 від 17.03.2016 року задоволити частково.
2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 01.03.2016 року у справі № 914/3604/15 щодо кредиторських вимог ОСОБА_2 акціонерного товариства “Дельта Банк” скасувати, прийняти нове рішення, яким у визнанні вимог ОСОБА_2 акціонерного товариства “Дельта Банк” відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 19.09.2016 року.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Костів Т.С.
суддя Матущак О.І.