"19" вересня 2016 р.
Справа № 916/3397/15
Суддя господарського суду Одеської області Волков Р.В. розглядаючи скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (зареєстрована за вхід. №2-3779/16 від 18.07.2016 р.) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського Відділу Державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві, в порядку ст.1212 ГПК України по справі №916/3397/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО"
до відповідача-2: Дочірнього підприємства "АГРОФІРМА ШАХТАР" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька" с. Олександрівка, Слов'янський район, Донецька обл.
про: стягнення 67640,16грн.
за участю представників сторін:
від скаржника (позивача): не з'явився
від відповідача: не з'явився
від Відділу Державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві - не з'явився
встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.10.2015 р. по справі №916/3397/15 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" та Дочірнього підприємства "АГРОФІРМА ШАХТАР" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька" 67640,16грн. 3% річних за період з 11.11.2008 по 16.03.2010.
На виконання вищевказаного рішення господарським судом Одеської області 30.10.2015р. видано відповідні накази.
18.07.2016 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до господарського суду Одеської області надійшла скарга по справі №916/3397/15 (зареєстрована за вхід. №2-3779/16 від 18.07.2016 р.) на бездіяльність державного виконавця Шевченківського Відділу Державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві, в порядку ст.1212 ГПК України, в якій позивач просить: визнати бездіяльність Шевченківського Відділу Державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому проваджені № 49393778 при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 30.10.2015 р. по справі № 911/3397/15 протиправною та незаконною.
22.08.2016 р. через канцелярію суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" подало уточнення вимог скарги (зареєстровані за вхід № 2053/16).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2016 р. прийнято скаргу до розгляду та призначено до розгляду в засіданні суду. Представники сторін та Шевченківського Відділу Державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві у судове засідання не з'явилися, заяв, клопотань та письмових пояснень до суду не надали.
Розглянувши скаргу, господарський суд встановив наступне.
Ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачає право стягувача, боржником або прокурора на подачу скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.
Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” № 9 від 17.10.2012 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови ВДВС Шевченківського РУЮ міста Києва від 23.11.2015р. відкрито виконавче провадження № 49393778 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Одеської області від 30.10.2015 р. по справі № 911/3397/15 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" та Дочірнього підприємства "АГРОФІРМА ШАХТАР" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька" 67640,16грн. 3% річних за період з 11.11.2008р. по 16.03.2010р.
Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 23.11.2015р.
Згідно вказаної постанови боржника зобов'язано у семиденний термін до моменту відкриття виконавчого провадження оплатити заборгованість на рахунок стягувача, а у разі невиконання рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його у примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.
Відповідно до приписів ст.11 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно із ч.1 ст.27 Закону України „Про виконавче провадження”, у разі ненадання боржником у строки встановлені частиною другою статті 25 цього закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
У відповідності до ч.1,2 ст.75 Закону України „Про виконавче провадження” після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому ст.89 цього Закону.
07.12.2015 р. та повторно у червні 2016 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" до Шевченківського Відділу Державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві направлялись клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 49393778 при примусовому виконанні наказу господарського суду Одеської області від 30.10.2015 р. по справі № 911/3397/15.
Вказане клопотання залишено без відповіді та без виконання.
При цьому, заявник стверджує, що відділ ДВС належних, повних та об'єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу не вчинив, що є зухвалим порушенням норм виконавчо-процесуального законодавства.
Представник Шевченківського Відділу Державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві жодного разу не з'явився у судове засідання, пояснень до суду не надав.
Закон України „Про виконавче провадження” встановлює, що державний виконавець по рішеннях суду немайнового характеру повинен провести виконавчі дії у двомісячний термін, а по інших виконавчих документах - протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ст.25 Закону).
Відповідно до ст.11 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст.13 Закону України „Про державну виконавчу службу” дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.
Приписами ч.3 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження” дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження” сторони виконавчого провадження оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно ч.4 ст.82 Закону України „Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Відділом виконавчої служби не було надано будь-яких доказів щодо вжиття передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів, спрямованих на наказу суду. Враховуючи відсутність таких доказів, суд вважає скаргу позивача на бездіяльність відділу виконавчої служби обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки в порушення приписів Закону України „Про виконавче провадження”, державним виконавцем не вжито всіх необхідних заходів (виконавчих дій) щодо виконання рішення господарського суду Одеської області від12.10.2015 р. по справі №916/3397/15.
Разом з цим, суд не в повній мірі погоджується з вимогами позивача про те, які саме виконавчі дії слід зобов'язати здійснити орган державної виконавчої служби. Так, суд вважає непереконливими доводи заявника щодо зобов'язання вчинити наступні дії:
- Направити запити до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію Боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії;
- Направити запити до Державної служби інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45), про наявність за Боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок для маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії
- Направити запити до Міністерства доходів і зборів України (04655, м. Київ, Львівська площа,8) про наявність та/або відсутність щодо митного оформлення за Боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів, тощо), та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії;
- Звернутись до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) боржника;
- Направити на встановлену адресу Боржника вимоги про з'явлення до ВДВС та надання документів Боржника, зокрема бухгалтерських, установчих, а також відомостей про фактичне перебування рухомого майна Боржника, інших пояснень;
- Звернутись до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановлення Боржника;
- Вжити заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місця реєстрації проживання (перебування)) керівника боржника.
- Звернутись до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Боржника;
- Звернутись до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності Боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання.
Суд вважає, що перелічені дії або стосуються боржника як фізичної особи, або не сприяють виконанню наказу шляхом виявлення та подальшої реалізації майна, а тому їх вчинення не може розглядатися як обов'язок органу державної виконавчої служби.
Стосовно решти зазначених у скарзі дій, суд вважає що покладання на орган державної виконавчої служби обов'язку щодо їх вчинення відповідає вимогам чинного законодавства, насамперед Закону України "Про виконавче провадження", та має на меті реальне та ефективне здійснення виконання рішення суду в рамках виконавчого провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 25, 39, 75, 82, 89 Закону України „Про виконавче провадження”, ст.121-2 ГПК України, суд -
1. Задовольнити уточнену скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" в порядку ст.121-2 ГПК України, на бездіяльність державного виконавця Шевченківського Відділу Державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві, в порядку ст.1212 ГПК України по справі №916/3397/15.
2. Визнати бездіяльність Шевченківського ВДВС міста Києва ГТУЮ у місті Києві у виконавчому провадженні №49393778 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Одеської області від ЗО жовтня 2015 року по справі №2916/3397/15, протиправною та незаконною.
3. Зобов'язати Шевченківський Відділ Державної виконавчої служби міста Києва ГТУЮ у місті Києві належно та в повному обсязі виконати наказ господарського суду Одеської області від 30.10.2015 р. по справі № 916/3397/15, вчинити такі виконавчі дії як:
1) Повторно здійснити перевірку наявності відкритих рахунків у банківських та фінансових установах на ім'я Боржника;
2) Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я Боржника, а також находяться у володінні чи користуванні інших осіб;
3) Здійснити виїзд до місця розташування Боржника, виявити та встановити наявність каси боржника, накласти арешт на касу підприємства, а також заборонити рух коштів по ній;
4) Накласти арешт на кошти, що перебувають у касі Боржника або надходять до неї;
5) Направити запити до реєстраційних органів (МРЕВ ДАІ, Реєстраційної служби, Державної сільськогосподарської інспекції) щодо наявність у власності боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об'єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, та при його виявлені накласти арешти на виявлене майно;
6) Витребувати від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи у оренді Боржника земельних ділянок, із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту;
7) Витребувати від ДП «Держреєстри України» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних «ЗЕРНО» даних про здане Боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації (адже Боржник є посередником серед сільськогосподарських товаровиробників), у випадку його виявлення - не здійснено його опису та арешту;
8) Направити до районного відділу статистики вимогу надати державному виконавцю форми статистичного спостереження №11-03 «Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)», «Звіту про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами», «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2015-2016 року», «Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб», із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;
9) Витребувати від ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» відомостей щодо наявності та/або відсутності у Єдиному державному реєстрі тварин Боржника серед власників тварин (худоби), та вчинити відповідні та належні виконавчі дії;
10) Направити запити до Державної авіаційної служби України про наявність у власності Боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та звісно при його виявлені накласти арешти на виявлене майно;
11) Направити запити до структурного підрозділу районного (обласного) підпорядкування - філії «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг» про наявність та/або відсутність Боржника серед власників об'єктів промислової власності, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії
12) Направити запити до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги 14), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є Боржника, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії;
13) Направити запити до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корп. 30), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії;
14) Направити запити до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії;
15) Направити запити до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу «ЛІСКИ» ПАТ «УКРЗАЛІЗНИЦІ», ДП «Головного інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці» із вимогою підтвердити наявність та/або відсутність Боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу - вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту, тощо, та звісно при його виявлені вчинити відповідні та належні виконавчі дії;
16) Вжити заходів щодо звернення до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення факту перебування Боржника у ЄДРПОУ серед власників (засновників) суб'єктів господарювання.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку у 5-денний термін після її винесення.
Суддя Р.В. Волков