"12" вересня 2016 р.Справа № 916/1735/16
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Кравченко С.В.
за участю представників сторін :
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 05.07.2016р.;
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1735/16:
за позовом Науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИННИЙ ДІМ ФОТИСАЛЬ";
про стягнення 227748 грн.., -
Науково - виробниче підприємство „НИВА” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач) звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю „Винний дім ФОТИСАЛЬ” (далі - Відповідач) із позовом про стягнення коштів за контрактом про передачу товару.
Відповідач у засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи (витяг з журналу реєстрації телеграм, телефонограм, факсограм, електронної пошти, публікації в мережі інтернет у справі.)
Відповідач відзив на позов не надав, таким чином справа розглянута за правилами ст. 75 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2016р. строк розгляду спору по справі № 916/1735/16 продовжено на 15 днів до 13.09.2016р.
В засіданні суду 12 вересня 2016р. за правилами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.
У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи, 10 квітня 2016 р. між сторонами у справі укладений контракт № 10/2015 (далі - Контракт) за яким Постачальник (Позивач) зобов'язався передати Покупцю (Відповідачеві) Товар (виноматеріал), а Відповідач приймає його та оплачує на умовах СРТ - Крим, Бахчисарайський район, с.Танкове, вул. Садова, 2 (згідно INCOTERMS-2010).
За п. 1.2 Контракту кількість, асортимент, одиниця виміру і ціна за одиницю Товару узгоджується Сторонами в Специфікаціях товар, які з моменту підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємними частинами Контракту.
За п, 2.1 Контракту валютою ціни та валютою платежу по Контракту є російські рублі.
За п.2.2. Контракту загальна сума Контракту складає 1 461 900 рублів.
Додатком № 1 від 10.04.2015 р. до Контракту встановлено, що Постачальник поставляє Покупцеві Товар на умовах СРТ - Крим, Бахчисарайський район, с.Танкове, вул..Садова, 2 ( згідно INCOTERMS-2010) у кількості 66000л., за ціною 24,30 р. за 1 літр на загальну суму 1 603 800 рублів.
За п. 6.2 Контракту усі спорі та розбіжності між сторонами в рішаються у судовому порядку за місцезнаходженням Постачальника.
На виконання Контракту Постачальником по СМR № 109966, 109958 та 105954 від 30.04.2015 р. поставлено Покупцеві товару на загальну суму 1592451,90 рублів.
За п.1.1 Контракту Покупець зобов'язався прийняти та оплатити поставлену продукцію.
За п.5.1.1 та 5.1.2 Контракту Покупець оплачує товар шляхом передоплати 50% від партії товару, залишок 50% від поставленої партії товару Покупець зобов'язаний перерахувати Постачальнику протягом 60 календарних днів з дня поставки.
Покупець частково оплатив товар. Заборгованість станом на 29.06.2016 р. складає 600000 російських рублів.
Строк оплати останньої партії за умовами контакту настав 07.05.2015 р.
Надані Позивачем докази не викликають у суду сумніві і тому приймаються до уваги.
03.08.2016р. позивачем надано уточнення позовної заяви, за яким позивач просить стягнути з відповідача 227748 грн.
Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.
Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими і тому, підлягаючими задоволенню у повному обязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу
України, суд, -
Позов Науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИННИЙ ДІМ ФОТИСАЛЬ" (298471, Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Танкове, вул. Садова, 2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Науково-виробничого підприємства "НИВА" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 19201066) суму основного боргу у розмірі 600000 (шістсот тисяч) російських рублів, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 227748 (двісті двадцять сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. та судовий збір у сумі 3416 (три тисячі чотириста шістнадцять) грн. 22 коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 19 вересня 2016 р.
Суддя М.І. Никифорчук