МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 521/15846/16-ц
Пр.№2/521/5519/16
16 вересня 2016 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Сегеда О.М. розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,
встановила:
У вересні 2016року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (далі-ТОВ«Кей-Колект»), посилаючись на те, що 02 листопада 2007року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ«УкрСиббанк») укладено договір про надання споживчого кредиту №11245715000 (далі - Кредитний договір).
Позивач зазначала, що 11 червня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Коллект» було укладено договір факторингу №4, за яким відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №11245715000 від 02 листопада 2007року. В подальшому позивачці стало відомо, що 16 грудня 2015року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було здійснено державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру №6, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Лип Івана і Юрія (Пішеніна), 39, яку оформлено рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27176305 від 16 грудня 2015року, та записом про право власності ТОВ «Кей- Колект» на зазначену квартиру: 12577224 від 16 грудня 2015року.
Посилаючись на порушення приватним нотаріусом вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013року №868, позивач просила суд ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 щодо реєстрації права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру №6, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Лип Івана і Юрія (Пішеніна), 39, яку оформлено рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 27176305 від 16 грудня 2015року, та скасувати запис про право власності ТОВ «Кей- Колект» на зазначену квартиру: 12577224 від 16 грудня 2015року.
Ознайомившись з матеріалами справи, приходжу до висновку, що у відкритті провадження по даній справі необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (Закон № 1952-IV) державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1952-IV у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно. Державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт.
Тобто держава в цій частині делегувала нотаріусам владні повноваження.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду щодо визнання дій приватного нотаріуса стосовно реєстрації права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру №6, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Лип Івана і Юрія (Пішеніна), 39, протиправними та скасування рішення приватного нотаріуса щодо державної реєстрації права власності ТОВ «Кей-Колект» на предмет іпотеки.
Отже, позивачка оскаржує дії приватного нотаріуса, як державного реєстратора прав на нерухоме майно, що передбачено ст. 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV.
При цьому судом встановлено, що предметом даного позову є саме оскарження дій приватного нотаріуса, як державного реєстратора прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «Кей-Колект».
За таких обставин, суд вважає, що розгляд таких справ відноситься до юрисдикції адміністративних судів, оскільки між позивачами та приватним нотаріусом виник публічно-правовий спір, який повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, і не може бути розглянутий в порядку цивільного судочинства.
З роз'ясень пункту 8 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» вбачається, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.
Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.
Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.
Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження в справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
З цих підстав, у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Разом з тим, відмова у відкритті провадження у справі за зазначеним позовом, не позбавляє позивача звернутись до суду з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ч.1 п.2 ст. 122 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Відмовити у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Роз'яснити позивачам, що розгляд даної категорії справ відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня винесення ухвали.
Суддя: О.М. Сегеда