13.09.16р. Справа № 910/5147/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕСТО ЛТД", м. Київ
до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м Дніпро в особі філії "Київ Сіті", м. Київ
про розірвання договору банківського рахунку
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1, договір про надання прав. доп. № 15/01 від 15.12.2015;;
від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 2857-К-О від 06.08.2014;
ТОВ «Тресто ЛТД» (далі Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Філії «КиївСіті» (далі Відповідач), в якому просило суд розірвати договір банківського рахунку № 26009056108978 відкритого Позивачем у філії Відповідача з переведенням залишку коштів у сумі 112 800 грн. на банківський рахунок № 26001000621926, відкритий у ПУАТ «Фідобанк», код 300175, Крім того, Позивач просив стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання зобов'язання з переказу залишку коштів на рахунок в іншій банківській установі в сумі 11 505,60 грн.
Заявлені позовні вимоги, обґрунтовані тим, що 16.07.2012 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір банківського обслуговування, згідно умов якого, Позивачеві був відкритий рахунок № 26009056108978. У серпні 2015 року на поточний рахунок Позивача було здійснено зарахування коштів від контрагента в сумі 112 800,00 грн. У зв'язку з неможливістю здійснити розпорядження зазначеною сумою коштів за допомогою системи дистанційного обслуговування «Приват24» через блокування доступу до рахунку, та неодержанням пояснень Відповідача стосовно підстав здійснення такого блокування, 20.11.2015 року Позивач звернувся до банку із заявою про закриття поточного рахунку № 26009056108978 та переведення залишку коштів у сумі 112 800 грн. на інший рахунок № 26001000621926, відкритий у ПУАТ «Фідобанк», код 300175. В зв'язку з тим, що Відповідач рахунок Позивача не закрив, та не здійснив перерахування залишку коштів на вказаний Позивачем рахунок, останній звернувся з даним позовом до суду, та вимагає розірвання договору, з перерахуванням залишку коштів на його рахунок, наведений в заяві про закриття рахунку, а також, стягнення з Відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання з переказу залишку коштів.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, та порушено провадження у справі № 910/5147/16.
07.06.2016 року господарським судом міста Києва винесено ухвалу в порядку ст. 17 ГПК України, щодо передачі справи за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2016 року, справу прийнято до провадження.
27.07.2016 року, Позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог (фактично заява про зміну предмету позову), за змістом якої Позивач просить суд розірвати договір банківського рахунку № 26009056108978, відкритого Позивачем у філії Відповідача з переведенням залишку коштів у сумі 112 800 грн. на банківський рахунок Позивача № 26003615442800 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, та стягнути Відповідача пеню за прострочення виконання зобов'язання з переказу залишку коштів на рахунок в іншій банківській установі у сумі 11 505,60 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що відмова в проведенні видаткових операцій по рахунку Позивача, була обумовлена виникненням вмотивованої підозри щодо використання банку для проведення незаконної операції. В зв'язку з чим, Відповідач вважає, що банк, як суб'єкт фінансового моніторингу, що здійснює свою діяльність, зокрема, на підставі Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», діяв в рамках чинного законодавства.
Ухвалою від 18.08.2016 року до суду викликано представників ОСОБА_3 Банку України та Державної служби фінансового контролю України, для дачі пояснено по суті спору, в порядку ст. 30 ГПК України.
ОСОБА_3 України надав суду письмові пояснення, за змістом яких дійшов висновку, що ПАТ КБ «Приватбанк» мав право на відмову у здійсненні видаткових операцій щодо переказу грошових коштів.
Державна служба фінансового моніторингу України, повноваженого представника в судове засідання не направила, письмових пояснень по суті спору суду не подала.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 08.09.2016 по 13.09.2016, згідно ст. 77 ГПК України.
В засіданні суду 13.09.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
16.07.2015 року сторонами було підписано заявою про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та заявою на відкриття рахунку.
Підписавши вказану заяву, Позивач погодився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами банку, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування.
На підставі зазначеного договору, Позивачеві було відкрито поточний рахунок в національній валюті № 26009056108978
Відповідно до частин 1-3 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком; банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами; банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
За наданими у справі доказами, платіжним дорученням № 122 від 06.08.2015 року платником - ТОВ «Веллакс» було перераховано на рахунок Позивача № 26009056108978, відкритий в філії «КиївСіті» ПАТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в сумі 112 800,00 грн.
Як убачається зі змісту позовної заяви, у зв'язку з неможливістю здійснити використання отриманих в процесі своєї господарської діяльності грошових коштів за допомогою системи дистанційного обслуговування «Приват24» через блокування доступу до рахунку (доказів чого суду не надано), 20.11.2015 року Позивач звернувся до банку із заявою про закриття поточного рахунку № 26009056108978 та переведення залишку коштів у сумі 112 800 грн. на інший рахунок № 26001000621926, відкритий у ПУАТ «Фідобанк», код 300175.
Відповідач вимоги Позивача не розглянув, перерахування грошових коштів не здійснив, в зв'язку з чим, Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому вимагає розірвання договору банківського обслуговування з перерахування залишку коштів на інший рахунок Позивача, та стягнення неустойки у вигляді пені.
Згідно приписів ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або припиненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).
Положеннями ч. 1 ст. 1075 Цивільного кодексу України передбачено, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час.
Пунктом 20.5 Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах", затвердженої Постановою ОСОБА_3 Банку України від 12 листопаду 2003 року №492 (далі Інструкція) встановлено, що закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття поточного рахунку, складеної в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів:
- найменування Банку;
- найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку;
- номера рахунку, який закривається;
- дати складання заяви.
Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки (за наявності) юридичної особи.
Таким чином, цивільним законодавством та банківськими Правилами передбачено право клієнта на односторонню відмову від договору банківського рахунку, шляхом подачі відповідної заяви.
Як вище встановлено судом, 20.11.2015 року Позивач подав Відповідачу заяву про закриття рахунку, що свідчить про його відмову від договору банківського рахунку, а отже, виходячи з приписів ч. 3 ст. 651 ЦК України, такий договір є відповідно розірваним, в зв'язку з односторонньою відмовою від нього, що виключає підстави для розірвання даного договору в судовому порядку.
З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача про розірвання в судовому порядку договору, який на час звернення з позовом до суду є розірваним в односторонньому порядку, заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині переведенням залишку коштів у сумі 112 800 грн. на банківський рахунок Позивача № 26003615442800 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, суд зазначає наступне.
У розумінні ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Відносини між банком та клієнтом (володільцем банківського рахунку) щодо укладення договору банківського рахунка та здійснення операцій за рахунком клієнта врегульовано положеннями глави 72 Цивільного кодексу України.
Згідно вимог ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Частиною 3 ст. 1075 ЦК України, передбачено, що залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строк і в порядку, встановленому банківськими правилами.
Статтями 21, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що ініціювання переказу проводиться шляхом, зокрема, подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер.
Пунктом 20.6 Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах" передбачено, що банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо).
Виходячи зі змісту наведених вище норм чинного законодавства, слід дійти висновку, що в разі розірвання договору банківського рахунку, залишок грошових коштів видається клієнтові, або перераховується на інший рахунок за його розпорядженням, при цьому, розпорядження на перерахування залишку коштів, має бути надано в порядку, встановленому банківськими правилами, тобто, шляхом подачі відповідного розрахункового документа.
Позивач подав заяву про закриття рахунку, однак, ініціювання переказу залишку грошових коштів, шляхом подачі відповідно платіжного документа, не здійснив, в зв'язку з чим, у Відповідача відповідно не виник обов'язок по здійсненню завершальної операції за рахунком.
За викладених вище обставини, суд дійшов висновку, що вимога в частині зобов'язання Відповідача здійснити переведенням залишку коштів у сумі 112 800 грн. на банківський рахунок Позивача № 26003615442800 в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, є безпідставною і задоволенню не підлягає.
За не доведенням факту належного ініціювання Позивачем завершальної операції з переказу залишку коштів, вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання з такого переказу, також слід визнати безпідставними й такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги підлягають відхиленню в повному обсязі.
Суд не досліджує обґрунтованість доводів Відповідача відносно наявності підстав для відмови в проведенні видаткових операцій по рахунку Позивача в зв'язку виникнення вмотивованої підозри відносно використання банку для проведення незаконної операції, зокрема, за платежем, ініційованим Позивачем 07.08.2015 року через систему «клієнт-банк», адже як убачається з матеріалів справи, підставою заявленого позову є обставини щодо невиконанням банком заяви про закриття поточного рахунку від 20.11.2015 року, тому обставини відмови у здійсненні операції за рахунком Позивача, які були ініційовані ним до подачі заяви про закриття рахунку, не входять до предмету доказування з даної справи.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Позивача.
Керуючись статтями, 4, 32, 33, 34, 36, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 19.09.2016
Суддя ОСОБА_4