м. Вінниця
13 вересня 2016 р. Справа № 802/1122/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Вільчинського О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області до державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" про стягнення коштів платника податків.
03.08.2016 Гайсинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Гайсинська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" (далі - ДП "Тростянецький спиртовий завод") заборгованість зі сплати податку на додану вартість у сумі 4129167,32 грн. та платі по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 34094,86 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Позов мотивований тим, що у відповідача наявний податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 4129167,32 грн. та плати по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 34094,86 грн. Вказаний борг відповідач в добровільному порядку не сплачує, в зв'язку з чим поданий цей адміністративний позов.
Представник позивача в судове засідання не прибув, поряд з цим, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (вх. № 19111 від 13.09.2016).
Представник відповідача в судове засідання також не прибув, поважність причин неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи достатність наявних у справі доказів суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності сторін в письмовому провадженні.
Дослідивши адміністративну справу, суд встановив, що ДП "Тростянецький спиртовий завод" зареєстроване Тростянецьким міськрайонним управлінням юстиції у Вінницькій області 07.02.1992. На податковому обліку у Гайсинській ОДПІ (Тростянецьке відділення) перебуває з 14.02.1992, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України (далі - ПК України), зокрема, платником податку на додану вартість (ПДВ) та надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.03.2008 у справі № 10/47-08 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Тростянецький спиртовий завод", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
02.07.2008 Тростянецькою ОДПІ до суду подано заяву про визнання грошових вимог у т.ч. по ПДВ і у зв'язку зі зменшенням суми по ПДВ (заява №3293 від 22.08.2008) остаточна заявлена сума по ПДВ становила 824243,32 грн. (846628,43 грн. - 22385,11 грн.).
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 27.08.2008 у справі №10/47-08 затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ДП "Тростянецький спиртовий завод" із сумою Тростянецької ОДПІ 3967067,76 грн. у т.ч. по ПДВ - 824243,32 грн.
Суд зазначає що порушення провадження у справі про банкрутство як триваюча процедура розпорядження майном боржника не означає завершення його господарської діяльності. Останній продовжує здійснювати господарські операції, відтак, у нього виникають права та обов'язки, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів, виконання яких забезпечується на загальних підставах. Отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. За поточними зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Такий висновок узгоджується з приписами п. 87.10 ст.87 ПК України, згідно з якими з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без застосування норм цього Кодексу. Отже, порушення справи про банкрутство щодо Відповідача не є перешкодою для звернення податкового органу до суду у порядку, передбаченому ПК України про стягнення податкового боргу, який виник після порушення справи про банкрутство.
Пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Зі змісту п. 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з ч. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст.56 ПК України).
Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 203.1 статті 203 ПК України встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 203.2 вказаної статті ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з п. 250.2 ст. 250 ПК України (в редакції, чинній на момент подання декларації з екологічного податку) платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації:
Пунктом 250.1 ст. 250 ПК України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
Пунктом 250.1 статті 250 ПК України базовий податковий (звітний) період для податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти дорівнює календарному кварталу. Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації
В порушення норм ПК України ДП "Тростянецький спиртовий завод" не повністю сплатило обов'язковий платіж по ПДВ, у зв'язку з чим податковий борг з зазначеного податку становить 4953410,64 грн., що підтверджується деклараціями, податковими повідомленнями-рішеннями та індивідуальними картками платника ПДВ за 2009-2016 роки. З урахуванням затвердженої суми ПДВ 824243,32 грн. (конкурсні вимоги) до стягнення підлягає 4129167,32 грн. (4953410,64 грн - 824243,32 грн.)
Крім того, ДП "Тростянецький спиртовий завод" не повністю сплатило обов'язковий платіж по надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях і борг становить 34094,86 грн., що підтверджується копією декларації №9014942467 від 03.02.2012 та індивідуальними картками платника за 2012-2016 роки.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд встановив, що 11.10.2004 боржнику вручено першу податкову вимогу № 1/11 від 11.10.2004, 16.11.2004 боржнику вручено другу податкову вимогу №2/17 від 16.11.2004 року які залишились не погашеними.
Доказів оскарження відповідачем зазначених податкових вимог до суду не надано. Не надано також доказів погашення заявленої до стягнення суми податкового боргу.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 4129167,32 грн. та плати по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 34094,86 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно з п.п. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
А відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Під час розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а тому вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.
Згідно частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "Тростянецький спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 05459157) кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 4129167,22 грн. (чотири мільйони сто двадцять дев'ять тисяч сто шістдесят сім гривень двадцять дві копійки) та платі по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 34094,86 грн. (тридцять чотири тисячі дев'яносто чотири гривні вісімдесят шість копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович