04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"07" вересня 2016 р. Справа№ 910/7858/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Скрипки І.М.
Лобаня О.І.
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Корсун Ю.Ю. - за належним чином оформленою довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/7858/16 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 77 523,63 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.06.2016 року у задоволені позовної заяви відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, одностороннім та таким, що підлягає скасуванню.
Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" зазначає, що з 21.10.2015 року ПАТ «Українська залізниця» набуло всіх прав та обов'язків реорганізованих підприємств.
Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Лобань О.І., Скрипка І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2016 року у визначеному складі колегії суддів апеляційна скарга прийнята до розгляду, відновлено строк на апеляційне оскарження, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.09.2016 року.
Відповідач, згідно з поданим до суду 22.08.2016 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив просить апеляційний суд рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі №910/7858/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/7858/16 залишити без задоволення.
Позивач, до судового засідання, що відбулось 07.09.2016 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності позивача є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
30.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» (постачальник) укладено договір поставки № УПр14/28/162, згідно з договором перевезення, оформленого залізничною накладною №51500569 від 24.07.2014, на адресу позивача (одержувач вантажу, графа " 4" залізничної накладної) у вагоні №67860247 надходить вантаж - антрацит, вантажовідправник (графа " 1" накладної) - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".
30.10.2015 на станції Маріуполь-Сорт Донецької залізниці був складений комерційний акт БН№724386/1318 про те, що згідно накладній»51500569 від 24.07.2014 року на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" вагон №67860247 не прибув.
Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення 77523,63 грн. збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що державне підприємство "Донецька залізниця", як перевізник, не забезпечило збереження вантажу на шляху слідування та на залізничних станціях, що є підставою для стягнення з нього збитків у розмірі 77523,63 грн.. Оскільки, на думку позивача, правонаступником державного підприємства "Донецька залізниця" є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", останнє повинно відшкодувати позивачеві збитки.
Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.
Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.
Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).
Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки
Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).
Судом першої інстанції віроно встановлено, що договір перевезення вантажу був укладений між позивачем та державним підприємством "Донецька залізниця".
Доводи апелянта стосовно того, що 21.10.2015 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» набуло всіх прав та обов'язків реорганізованих підприємств, а саме Державного підприємства "Донецька залізниця" колегія суддів приймає критично, з огляду на наступне.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України всі підприємства, на базі яких утворюється ПАТ "Укрзалізниця", реорганізовуються шляхом злиття.
Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735.
Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення, передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 Цивільного кодексу України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 Цивільного кодексу України).
Отже, відповідно до чинного цивільного законодавства України, при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.
Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться й у постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".
Тому, сама по собі вказівка в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", постанові Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 та статуті відповідача про те, що публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств.
За змістом пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року № 200 проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Крім цього, в п.5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 № 604.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.11.2014 №604 "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Станом на день розгляду справи в суду відсутні дані про проведення інвентаризації майна державного підприємства "Донецька залізниця", складання актів інвентаризації майна, а також складання та затвердження передавальних та зведених актів майна для передачі майна від державного підприємства "Донецька залізниця" до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".
Також відсутні дані про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення державного підприємства "Донецька залізниця".
З огляду на викладене позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" є необґрунтованими та такими, в задоволені яких вірно відмовлено судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/7858/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/7858/16 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/7858/16 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2016 року у справі № 910/7858/16 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/7858/16 повернути до суду першої інстанції.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді І.М. Скрипка
О.І. Лобань