04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"07" вересня 2016 р. Справа№ 910/5455/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Федорчука Р.В.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року у справі № 910/5455/16 (суддя Балац С.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 2414,62 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.05.2016 року у справі № 910/5455/16 позов задоволено повністю, стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 2414,62 грн. - суму страхового відшкодування.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що Моторно (транспортне) страхове бюро України не погоджується з рішенням першої інстанції та вважає постановлено з порушенням норм матеріального та процесуальною права.
Апелянт зазначає, що страховик має право стягувати відшкодування із завдавана шкоди і лише ту суму, яку сплатив сплатив.
Скаржник вказує, що позивач не має статусу потерпілого, у зв'язку з чим не набуває його прав на отримання відшкодування з цього Фонду.
Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий),Скрипка І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 року було порушено апеляційне провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні 07.09.2016 року.
Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.09.2016 року у зв'язку з перебування судді Тищенко А.І. у відпустці, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Скрипка І.М., Федорчук Р.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 року було прийнято апеляційну скаргу до провадження у визначеному складі суду.
Сторони до судового засідання, що відбулось 07.09.2016 року, не з'явився, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності сторін є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
Між Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА" (страховик) та гр. ОСОБА_5 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 07.08.2013 року № 28-1501-13-00165.
Відповідно до предмету Договору добровільного страхування, позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме TOYOTA LAND CRUISER 200", із державним знаком ВН 5556 СХ (застрахований ТЗ).
04.10.2013 року о 15:30 по вул. Осіпова, 15 у м. Одеса відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "NISSAN SUNNY", із державним знаком НОМЕР_1, яким керував гр. ОСОБА_6
Факт ДТП підтверджується довідкою про ДТП № 9278082.
Постановою Суворівського районного суду м. Одеси від 01.11.2013 року у справі № 523/15753/13-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм гр. ОСОБА_6 винна особа) у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності.
Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.
Вартість відновлюваного ремонту застрахованого ТЗ визначена позивачем в сумі 2414, 62 грн., на підставі рахунку-фактури від 07.10.2013 № Т13-012665-МРЦ на суму 1852,80 грн. та рахунку-фактури від 07.10.2013 № Т13-012668 на суму 561,82 грн.
Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).
Позивач на підставі Договору добровільного страхування та з урахуванням рахунків-фактур від 07.10.2013 № Т13-012665-МРЦ, від 07.10.2013 № Т13-012668 та страхового акту від 09.10.2013 № ПСКА-3381 здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 2.414, 62 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 09.10.2013 № 18000, яке наявне в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.
Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України страхового відшкодування в сумі 2.414, 62 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником.
Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.
За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.
Як вбачається із матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "NISSAN SUNNY ", із державним знаком НОМЕР_1, не була застрахована у встановленому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку.
Згідно із ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
У п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" міститься визначення забезпеченого транспортного засобу - це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Відповідно до п. 1.3 Положення про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого рішенням президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 10.02.2005 року, 31.03.2005 року, протоколи №№ 121, 128, погодженого рішенням Координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України від 06.04.2005 року протокол № 3, чинного на дату дорожньо-транспортної пригоди та виплату позивачем страхового відшкодування, Бюро за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, встановлених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у разі заподіяння шкоди наземним транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність (п.п. 1.3.2).
З наведених норм Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" випливає, що МТСБУ відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної незабезпеченому транспортному засобу.
Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 16.08.2011 року у справі № 47/48, від 15.04.2013 року у справі № 5011-36/11439-2012 та від 23.04.2015 року у справі №910/9212/14.
Тому, колегія суддів критично приймає доводи апелянта стосовно того, що страховик має право стягувати відшкодування із завдавача шкоди і лише ту суму, яку сплатив та те, що позивач не має статусу потерпілого, у зв'язку з чим не набуває його прав на отримання відшкодування з цього Фонду.
З огляду на викладене позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року у справі № 910/5455/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Моторного (транспортного) страхового бюро України, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року у справі № 910/5455/16 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року у справі № 910/5455/16 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 року у справі № 910/5455/16 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/5455/16 повернути до суду першої інстанції.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді Р.В. Федорчук
І.М. Скрипка