12 вересня 2016 р. Справа № 804/5853/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турова О.М., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд» до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи: Софіївська районна держана адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромоноліт», ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,-
09 вересня 2016 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд» до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи: Софіївська районна держана адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромоноліт», ОСОБА_1, в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28620273 від 07.03.2016р., яке прийнято державним реєстратором Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області Профатіловою Мариною Сергіївною.
Перевіривши матеріали вказаної позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 107 КАС України, суд приходить до висновку, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки НОМЕР_1 від 01.09.2008 року, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд» прийняло в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий номер НОМЕР_2, яка знаходиться на території Жовтневої сільської ради, Софіївського району Дніпропетровської області.
Державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки НОМЕР_3 було проведено 25.03.2009р. Софіївським відділом Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр Державного земельного кадастру, про що вчинено запис №040913300411, строком на 10 років.
Як стверджує позивач у позові, означений вище договір оренди на теперішній час є чинним, строк його дії не скінчився, дострокового він не розривався, тому товариство правомірно користується вказаною земельною ділянкою.
Разом з тим, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №60241281 від 31.05.2016р. вбачається, що ця ж земельна ділянка є предметом договору оренди, укладеного 09.10.2015р. між ОСОБА_1, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромоноліт», як орендарем.
При цьому рішенням державного реєстратора Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області Профатілової Марини Сергіївни індексний номер 28620273 від 07.03.2016р. здійснено державну реєстрацію права оренди вищевказаної земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромоноліт» на підставі договору оренди, укладеного між цим товариством та ОСОБА_1 09.10.2015р., номер запису про інше речове право 13587435.
Вважаючи, що цим рішеннями державного реєстратора порушено право позивача на користування спірною земельною ділянкою та допущено одночасне існування державної реєстрації декількох різних прав оренди на одну і ту ж саме земельну ділянку, не зважаючи на той факт, що право оренди у позивача виникло першочергово та договір оренди є чинним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно зі ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
У даній справі спір стосується не стільки правомірності рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28620273 від 07.03.2016р., відповідно до якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Євромоноліт» зареєстровано право оренди на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2, номер запису про інше речове право 13587435, скільки фактичного користування цією земельною ділянкою, яку, на думку позивача, неправомірно використовує Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромоноліт», так як у позивача таке право користування виникло першочергово і підстав для його припинення не було.
Із наведеного вбачається, що предметом судового розгляду є земельна ділянка, яка фактично одночасно перебуває у користуванні декількох користувачів.
З наведеного випливає, що спір, предмет якого охоплює перегляд рішення суб'єкта владних повноважень, яким у цій справі є державний реєстратор, стосується відносин щодо користування земельною ділянкою і з посиланням на певні конкретні обставини вказує на його належність до тих спірних правовідносин, які вирішуються за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.
Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у своїх постановах від 14.06.2016р. у справі №21-41а16 та від 31.05.2016р. у справі №21-678а16.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи характер спірних правовідносин, який є цивільно-правовим і не має ознак публічно-правового спору в розумінні КАС України, суд приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на наведене та керуючись ст. ст. 107, 109, 160, 165, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд» до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи: Софіївська районна держана адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромоноліт», ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення.
Роз'яснити позивачу, що з означеними позовними вимогами він може звернутися в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення цих ж осіб до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, згідно ч.5 ст.109 КАС України, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та у строки, визначені ст. 186 КАС України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Турова