07 вересня 2016 року м. Київ К/800/39416/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Кочан В.М., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 30.09.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2013р. у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Київського міського військового комісаріату про визнання дій неправомірними,-
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог а.с. 36, 49) про визнання бездіяльності відповідача протиправною, зобов'язання Київський міський військовий комісаріат надати до ГУ ПФУ в м. Києві довідку про розмір його грошового забезпечення з урахуванням премії в розмірі 55% посадового окладу, встановленого наказами Міністра оборони України від 05.11.2010р. № 576 та від 28.01.2011р. № 50 з 01.12.2010р. до 31.05.2011р. та премії в розмірі 90% посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України від 25.06.2011р. № 355 з 01.06.2011р., виданих відповідно до постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 для проведення перерахунку пенсії та зобов'язання ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням премії в розмірах, встановлених наказами Міністра оборони України, а саме з 01.12.2010р. по 31.05.2011р. у розмірі 55% посадового окладу встановленого наказами Міністра оборони України від 05.11.2010р. № 576 та від 28.01.2011р. № 50, та починаючи з 01.06.2011р. у розмірі 90% посадового окладу, встановленого наказом Міністра оборони України від 25.06.2011р. № 355, з урахуванням проведених виплат.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30.09.2011р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2013р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-XII усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
Згідно пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набула чинності 01.01.2008р., надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
На виконання зазначеної постанови наказами №№ 380, 50 зі змінами, внесеними наказами №№ 576, 355 встановлено розміри премії військовослужбовцям у межах видатків, передбачених для їх грошового забезпечення у 2010, 2011 роках.
Відповідно до наказу Міністра оборони України від 05.11.2010р. №576 внесено зміни до наказу Міністра оборони України від 22.07.2010р. №380 до абзацу п'ятого пункту 9, відповідно до якого премія особам рядового, сержантського та старшинського складу - 70 відсотків посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців кафедр вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних - 70 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 55 відсотків посадового окладу.
Пунктом 8 наказу Міністра оборони України від 28.01.2011р. №50 встановлено, що премія особам рядового, сержантського та старшинського складу - 70 відсотків посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців науково-педагогічного складу вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних, - 70 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 55 відсотків посадового окладу.
Наказом Міністра оборони України від 25.06.2011р. №355 внесено зміни до пункту 8 наказу Міністра оборони України від 28.01.2011р. №50, відповідно до яких встановлено, що премія особам рядового, сержантського та старшинського складу - 125 відсотків посадового окладу; науково-педагогічним працівникам з числа військовослужбовців науково-педагогічного складу вищих військових навчальних закладів, які мають статус національних, та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають статус національних, - 105 відсотків посадового окладу; іншим військовослужбовцям - 90 відсотків посадового окладу.
В ході розгляду справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із зміною розміру премії для відповідних категорій військовослужбовців згідно із наказом Міністра оборони України від 05.11.2010р. № 576 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 22.07.2010р. № 380» та наказом Міністра оборони України від 28.01.2011р. № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік» зі змінами, внесеними наказом Міністра оборони України від 25.06.2011р. № 355. (заяви позивача в матеріалах справи немає)
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 06.01.2011р. позивачу повідомлено, що з 01.01.2008р. йому було проведено перерахунок пенсії, з урахуванням грошового забезпечення (зокрема посадових окладів) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007р. №1294, проте оскільки відповідного рішення Кабінетом Міністрів України після 01.01.2008р. не приймалось, а тому підстав для перерахунку пенсій в зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів немає. (а.с. 4)
Аналогічну позицію викладено позивачу в листі Київського міського військового комісаріату від 30.12.2010р. (а.с. 5)
Листом начальника відділу забезпечення та контролю соціальних виплат Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 01.03.2011р. позивачу повідомлено, що перерахунок пенсій можливий лише в разі прийняття Урядом рішення про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Оскільки відповідне рішення не приймалося, то підстав для перерахунку пенсій нема. (а.с. 6)
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що накази Міністра оборони України від 05.11.2010р. № 576, від 28.01.2011р. № 50 та від 25.06.2011р. № 355 є відомчими, локальними нормативними актами, носять організаційно-розпорядчий характер, премія, яку позивач просив врахувати для обчислення пенсії, носить тимчасовий характер, виплата її дозволена за наявності передбачених підстав та лише в межах видатків, а тому підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу немає.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки премія є складовою грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Така премія, яку встановлено, зокрема, наказами № 576, № 50 та № 355 носить індивідуальний характер і залежить від результатів служби конкретного військовослужбовця, індивідуальні заслуги якого не можуть бути розповсюджені на осіб, що перебували на цій посаді в попередні роки. Отже, встановлення такої премії не є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 23.12.2014р. №21-569а14.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 244 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 30.09.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2013р. у даній справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Кочан
С.С. Пасічник