07 вересня 2016 року м. Київ К/800/41475/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Кочан В.М., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01.04.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області про зобов'язання вчинити певні дії,-
У січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про зобов'язання включити період його роботи з 01.06.1979р. по 07.07.1986р. на посаді монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій до пільгового стажу за Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01.04.2013р., яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013р., позов задоволено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Постановою КМ України від 12.08.1993р. №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховують весь період роботи на відповідних посадах або за професіями, незалежно від дати їх внесення у Списки, якщо відповідні умови праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. підтверджено документами, і за результатами здійснення атестації робочих місць за умовами праці після цієї дати.
Згідно з пунктом 18 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені у пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації ( в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників
В ході розгляду справи судами встановлено, що в період з 01.06.1979р. по 07.07.1986р. позивач працював в Київському МУ «Юженергомонтаж» та у Хмельницькому МУ «Юженергомонтаж» на посаді монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій.
На час звернення до УПФУ в м. Нетішин Хмельницької області в 2010 році із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач досяг 57-річного віку.
Листом УПФУ в м. Нетішин Хмельницької області від 08.09.2010р. позивача повідомлено, що його загальний стаж роботи становить 26 років 11 місяців 26 днів, в тому числі пільговий стаж становить 4 роки 03 місяці 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в період з 01.06.1979р. по 07.07.1986р. позивач працював в Київському МУ «Юженергомонтаж» та у Хмельницькому МУ «Юженергомонтаж» на посаді монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій, яка відповідає Списку №2, а тому спірний період необхідно зарахувати до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки посада монтажника сталевих та залізобетонних конструкцій, на якій позивач працював у спірний період, відповідає Списку №2 постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах», а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про зарахування спірного періоду до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області відхилити, а постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01.04.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013р. у даній справі - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Кочан
С.С. Пасічник