копія
02 вересня 2016 р. Справа № 804/3844/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
21 червня 2016 року комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулося до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0004901502 від 01.10.2015 р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за результатами перевірки КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» з питань своєчасної сплати податку на додану вартість складено акт перевірки № 1164/152/03341339, яким встановлено затримку позивачем на 667 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 153 313,03 грн.
На підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено штраф у розмірі 20% від суми податкового зобов'язання, що складає 30 662,61 грн.
Однак позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з тим, що згідно чинного законодавства, а саме Закону України від 21.10.2004 № 2103-IV “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати” оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Виконуючи положення зазначеного Закону №2103-IV, а саме виплачуючи в першу чергу заробітну плату, КП «Нікопольводоканал» не мало можливості проводити своєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість, внаслідок чого утворилася заборгованість перед Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на яку відповідачем нараховано штраф.
Окрім того, у зв'язку з тим, що субвенції з державного бюджету по відшкодуванню пільг та субсидій для населення за надання послуг водопостачання та водовідведення підприємство отримує лише після 25 числа місяця наступного за звітним, це призводить до недостачі оборотних коштів КП «Нікопольводоканал». Внаслідок незаконного застосування штрафу підприємству будуть нанесені збитки, які виражені в сумі штрафів.
Вищезазначені обставини суттєво погіршують фінансове становище підприємства та унеможливлюють своєчасне та в повному обсязі виконання зобов'язань перед Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином. Відповідач направив на адресу суду письмові заперечення та звернувся із клопотанням про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення представника відповідача, в яких останнім зазначено, що актом перевірки встановлено несвоєчасна сплата позивачем узгодженої суми грошових зобов'язань по платежу податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати», на який в обґрунтування позову посилається позивач, не містить положень щодо звільнення платників податків від обов'язку сплати встановлених чинним законодавством платежів та зборів. У зв'язку з цим представник відповідача просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, суд встановив наступні обставини.
Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській області було проведено перевірку комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради з питань своєчасної сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки № 1164/152/03341339 від 18.09.2015 року.
Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення позивачем абз. 3 п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, а саме: допущена затримка сплати (несвоєчасна сплата) узгодженої суми грошових зобов'язань по платежу: 50 11020201 - податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності.
На підставі зазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01 жовтня 2015 року №0004901502 згідно якого за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності визначеного абз. 3 п. 50.1 ст. 50, п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі абз. 3 п. 126.1 ст. 126 ПК України за затримку на 667 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 153 313,03 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 30 662,61 грн. за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що належать до комунальної власності.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Згідно п. 137.4. ст. 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.
Згідно абз. 3 п. 50.1 ст. 50 ПК України платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд вважає недоречним посилання позивача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» як на підставу неможливості забезпечення належного виконання обов'язку зі сплати податкових зобов'язань, оскільки відповідно до п. 7.3 ст. 7 ПК України - будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати» не містить положень щодо звільнення платників податків від обов'язку сплати встановлених чинним законодавством платежів та зборів.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення є правомірним, скасуванню не підлягає, а тому у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 02 вересня 2016 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_1