Справа № 404/4134/16-к
Номер провадження 1-кп/404/402/16
14 вересня 2016 року Кіровський районний суд міста Кіровограда в складі:
головуючого: судді ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілого: ОСОБА_5 ,
представника потерпілого: ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
обвинуваченого: ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому кримінальне провадження № 12016120020006113 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
ОСОБА_8 скоїв заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, за таких обставин.
13 квітня 2016 року, о 20-20 годині, ОСОБА_8 разом із знайомими ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , відпочивали та вживали алкогольні напої. Під час відпочинку між ОСОБА_5 і ОСОБА_8 виник конфлікт, в ході якого у останнього виник умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_8 взяв зі столу ніж та правою рукою наніс ОСОБА_5 один удар ножем в область живота, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді рани передньої черевної стінки, яка продовжується в раньовий канал, проникаючий в черевну порожнину з пошкодженням петлі тонкої кишки, проникаючий в забрюшинний простір, внутрішньочеревної кровотечі, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння.
Обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю. Вказував, що скоїв злочин за обставин, викладених у обвинувальному акті. У вчиненому розкаювався та просив суворо не карати. Цивільний позов потерпілого про відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином, визнав частково, а саме в розмірі 5000 гривень.
Обвинуваченому ОСОБА_8 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як пояснив обвинувачений в судовому засіданні він надає показання правдиво та добровільно, повністю визнаючи вину у вчиненні злочину. У зв'язку з цим, після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні, суд для з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення обмежився допитом обвинуваченого, так як немає жодного сумніву в добровільності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження не оспорюють обставини вчинення злочину, вказані в обвинувальному акті.
Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_8 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється.
При цьому, у зв'язку з частковим визнанням обвинуваченим позовних вимог потерпілого судом досліджені докази та матеріали кримінального провадження, що стосуються обставин, викладених в позовній заяві потерпілого, а саме допитано потерпілого, який пояснив, що йому заподіяно моральної шкоди у зв'язку зі спричиненням тяжких тілесних ушкоджень та необхідністю реабілітації після перенесеного лікування, досліджено медичну документацію потерпілого та висновок судово-медичної експертизи, яким встановлена наявність у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень.
Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 121 КК України, як заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, особу винного, який характеризуються позитивно, раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття, відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, та принесення вибачення потерпілому у відкритому судовому засіданні.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, що з урахуванням тяжкості злочину та особи обвинуваченого в повній мірі відповідає меті покарання.
Приймаючи до уваги тяжкість та обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Позовні вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди, завданої злочином, в розмірі 50000 гривень, які в подальшому змінені на 48000 гривень, підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Встановлено, що потерпілому дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних переживаннях у зв'язку зі спричиненням йому обвинуваченим тяжких тілесних ушкоджень, необхідністю реабілітації після перенесеного лікування і неможливістю здійснення фізичного навантаження, окрім легкої фізичної праці, та вважає за необхідне, враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, який є безробітнім, співмірність матеріальної і моральної шкоди, керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди 20000 гривень.
З урахуванням того, що обвинуваченим сплачено потерпілому 2000 гривень в рахунок компенсації моральної шкоди, що підтверджується потерпілим в судовому засіданні, то до стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого слід присудити 18000 гривень.
Документально підтверджені процесуальні витрати на правову допомогу та на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого відповідно на користь потерпілого та держави, що відповідає вимогам ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, при цьому враховує думку потерпілого про знищення його речей, як речових доказів, за відсутності потреби в них.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він на протязі іспитового строку тривалістю один рік та шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 залишити той же - домашній арешт.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_5 18000 гривень в рахунок компенсації моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_5 документально підтвердженні процесуальні витрати на правову допомогу в розмірі 3000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у розмірі 2552 гривні 84 копійки.
Речові докази: два ножі, футболки та штани потерпілого ОСОБА_5 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Кіровоградського ВП ГУ Національної поліції в Кіровоградській області, - знищити.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд міста Кіровограда.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда ОСОБА_1