24.09.09 Справа № 9/207-09.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон», м. Київ
До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Суми
Про стягнення 7 209 грн. 47 коп.
за участю представників сторін:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Суддя Лущик М.С.
При секретарі с/з Сидорук А.І.
Суть спору: Позивач згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача 5 746 грн. 52 коп. - основного боргу, 164,07 грн. - пені, штраф у сумі 574 грн. 65 коп., 3 % річних у сумі 20,50 грн., інфляційних нарахувань у сумі 28,73 грн. та суми витрат понесених у зв'язку з захистом та відновленням свого порушеного права в розмірі 675 грн. 00 коп., а також державне мито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
11.09.2009 року позивачем було подано клопотання згідно якого уточнив суму позову та просить суд стягнути з відповідача 2 176 грн. 79 коп. - основного боргу, пені -163 грн. 45 коп., штрафу - 574 грн. 65 коп., 3 % річних - 20 грн. 50 коп., інфляційних нарахувань - 28 грн. 73 коп., суми витрат понесених позивачем у зв'язку з захистом та відновлення свого порушеного права - 675 грн. 00 коп., а також державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп. та 315 грн. 00 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Згідно ст. 22 господарського процесуального кодексу України заява про уточнення прийнята судом до розгляду.
Відповідач з урахуванням доповнень до відзиву визнає, що стягненню підлягає 2 176 грн. 79 коп. основного боргу, 497 грн. 40 коп. - 10 % штрафу, 164 грн. 07 коп. - пені, 20 грн. 50 коп. - 3 % річних та 28 грн. 73 коп. - інфляційних нарахувань.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон» та відповідачем - Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір поставки товару № 0119/05 від 17.03.2005 року, предметом якого були лікарські засоби та вироби медичного призначення.
На підставі зазначеного договору відповідачем за накладними : № 2610271 від 31.03.2009 року було отримано товар на загальну суму 1 797 грн. 19 коп. з узгодженим терміном сплати до 21.04.2009 року, № 2612534 від 13.04.2009 року було отримано товар на загальну суму 3240 грн. 97 коп. з узгодженим терміном сплати до 04.05.2009 року, № 2613515 від 21.04.2009 року було отримано товар на загальну суму 1708 грн. 36 коп. з узгодженим терміном сплати до 12.05.2009 року. Таким чином відповідачем було отримано товару на загальну суму 6746 грн. 52 коп.
Частиною 1 статті 526 ЦК України, встановлено, що: "Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться".
Згідно із статтею 599 названого кодексу зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пунктом 1 ст.193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Згідно пункту 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 610 Цивільного процесуального кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з п. 3.1 договору та накладними, оплата товару повинна бути здійснена на умові відстрочки платежу в терміни визначені у видаткових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково сплачено суму боргу, тому у нього виникла заборгованість перед позивачем, що згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 06.09.2009 року підписаного сторонами, становить 2 176 грн. 79 коп.
Відповідно до пунктів 7.1, 7.2, та 7.3 Договору, за порушення строків оплати, товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві пеню у розмірі 0,7 % від заборгованої суми за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України та штраф в розмірі 10 % від суми несплаченої в строки за отриманий товар.
Так, крім основної суми боргу позивачем було заявлено до стягнення 163 грн. 45 коп. - пені та 574 грн. 65 коп. - штрафу.
Суд вважає, що дані позовні вимог можуть бути задоволені лише в частині стягнення 163 грн. 45 коп. пені, а в частині стягнення штрафу позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав:
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій унормований статтею 231 цього ж Кодексу. За приписами пункту 6 наведеної норми штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Крім того, згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а штраф і пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.
Також позивачем було заявлено до стягнення 20 грн. 50 коп. - 3 % річних та 28 грн. 73 коп. - інфляційних нарахувань.
Суд визнає дані вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки згідно ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 675 грн. 00 коп. витрат понесених ним у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права. Дані вимоги також підлягають задоволенню, оскільки п. 7.1 договору передбачено, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує завдані даними діями, а рівно бездіяльністю збитки, в тому числі відшкодовує не отриманий прибуток, у відповідності до чинного законодавства та усі витрати, пов'язані з юридичним забезпеченням повернення заборгованості чи відновленням будь - якого порушеного права.
Позивач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв'язку з чим, вимоги позивача в частині стягнення 2 176 грн. 79 коп. - основного боргу, 163 грн. 45 коп. - пені, 20 грн. 50 коп. - 3 % річних та 28 грн. 73 коп. - інфляційних нарахувань, 675 грн. 00 коп. витрат понесених ним у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідач пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково .
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (40030, м. Суми, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон» ( 02098, м. Київ, вул. Березняківська, 29, код 30263519) 2 176 грн. 79 коп. - основного боргу, 163 грн. 45 коп. - пені, 20 грн. 50 коп. - 3 % річних, 28 грн. 73 коп. - інфляційних нарахувань, 675 грн. 00 коп. - витрат понесених ним у зв'язку із захистом та відновленням свого порушеного права, 43 грн. 35 коп. - державного мита та 133 грн. 78 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову - ВІДМОВИТИ
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М.С. Лущик