Справа № 204/2937/16-ц
Провадження № 2/204/1453/16 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
07 вересня 2016 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
за участю прокурора Козакевич Ю.О.
за участю позивача ОСОБА_1
за участю представника позивача ОСОБА_2
за участю представників третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради про позбавлення батьківських прав,-
В квітні 2016 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просив позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та стягнути з неї судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав на те, що вони з відповідачкою перебували у шлюбі, в якому 18 вересня 2008 року у них народилася дитина: ОСОБА_6. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2011 року шлюб між ними був розірваний. Фактично шлюбні стосунки між ними були припинені на початку 2010 року і з цього часу вони з відповідачкою проживають окремо. В рішенні суду про розірвання шлюбу значиться, що дитина проживає з матір'ю, але фактично дитина весь цей час проживає з позивачем. Спорів стосовно місця проживання дитини не було. Відповідачка не заперечувала, що дитина буде проживати з батьком. Весь цей час відповідачка життям сина не цікавилася, не телефонувала, не виявляла бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у його вихованні. На сьогоднішній день дитині вже 8 років, він не пам'ятає мати та не має до неї ніяких почуттів, оскільки за всі ці роки жодного разу її не бачив і не спілкувався. Також, в спілкуванні з позивачем ніколи про неї не питав та не цікавився. Весь цей час позивач з сином проживають разом з матір'ю (бабусею дитини) за адресою: АДРЕСА_1. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між позивачем, дитиною і його матір'ю (бабусею дитини) склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Таким чином, відповідачка свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками.
Ухвалами суду відповідачку по даній справі було уточнено на - ОСОБА_4, а також, залучено до участі у справу - орган опіки та піклування виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради в якості третьої особи.
В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх в повному обсязі, вказавши, що відповідачка не бере ніякої участі у вихованні дитини, матеріально її не забезпечує та не цікавиться станом її здоров'я. Також, вказали, що не заперечують проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, причину своєї неявки суду не повідомила.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала та не заперечувала проти їх задоволення.
Прокурор Козакевич Ю.О. в судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримала та не заперечувала проти їх задоволення.
Зі згоди позивача та його представника, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши позивача, його представника, представника третьої особи та прокурора, яка не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є матір'ю малолітньої дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1, виданим 30.09.2008 року Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1532 від 30.09.2008 року (а.с.7).
Малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає разом із своїм батьком за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про склад сім'ї та реєстрацію від 21.04.2016 року, посвідченою Головою ЖБК 375 «Явір» (а.с.9).
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Проте, відповідачка вихованням сина не займається, не спілкується з ним, матеріально не забезпечує, не цікавиться успіхами та життям дитини, тобто, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.
У зв'язку з вищевказаним, з неї були стягнуті аліменти рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 липня 2016 року по цивільній справі № 204/2958/2016-ц, яке скасоване не було та набрало законної сили 05 вересня 2016 року.
Вихованням дитини, а також її матеріальним та духовним забезпеченням займається батько - ОСОБА_1, відповідачка же до дитини не приїздить та взагалі нею не цікавиться.
Вказані обставини підтверджуються, зокрема, характеристиками на малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, складеними його вихователькою з садочку, де він навчався, та класним керівником зі шкоди, де зараз навчається дитина, в яких (характеристиках) зазначено, що протягом усього періоду перебування дитини у садочку вихованням займався батько, приводив та забирав хлопчика, своєчасно сплачував за харчування, відгукувався на всі прохання вихователів. Мама не приходила у садочок, не сплачувала за перебування дитини в дитячому закладі, не цікавилась дитиною, не приймала ніякої участі у навчанні та вихованні. Так само мама не приходила й до школи, не цікавилась життям, здоров'ям дитини та його успіхами, не бере ніякої участі у навчанні та вихованні сина. А також, у характеристиках зазначено на те, що для дитини створені належні умови для навчання, відпочинку та розвитку - батьком та бабусею (а.с.10-11).
Вищевказані обставини, щодо невиконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків, також підтвердила допитана в судовому засіданні свідок: ОСОБА_7, яка є бабусею дитини, і яка вказала, що відповідачка в квітні 2010 року залишила дитину на її сина (позивача по справі). З цього часу ОСОБА_4 дитину не забирала, до неї не приходила, а дитина вже не пам'ятає свою матір (зовнішньо), лише знає, що мати десь є.
Крім того, відповідно до ч. ч. 4-6 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
При цьому, висновок в даному випадку не є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності, а носить рекомендаційний характер для прийняття судового рішення у спорі, який виник між сторонами та є одними із доказів у цивільній справі, оцінка якому має бути надана під час розгляду цивільної справи про позбавлення батьківських прав.
Так, згідно висновку органа опіки та піклування виконавчого комітету Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, виходячи з інтересів дитини, враховуючи те, що поведінка матері є винною, вона злісно ухиляється від виховання дитини, матеріально її не забезпечує, керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України, орган опіки вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Таким чином, з урахуванням вищевказаного, суд вважає, що обставини, зазначені позивачем в його позовній заяві, знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду справи.
При цьому, інтереси дітей захищаються передусім не лише національним законодавством, але й нормами міжнародного права. Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини (від 20.11.1989 року, яка ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, а також на положення ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з урахуванням свідчень свідка та висновку органа опіки, суд дійшов висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 150, 155, 164, 165 СК України, ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року), ст. ст. 10, 11, 57-61, 169, 179, 209, 212-215, 224-227, 367 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4, треті особи: Орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьківських прав у відношенні її малолітньої дитини: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Копію рішення направити в Амур-Нижньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції - для відома.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Самсонова