07 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/736/16
Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого - судді Скрипченка В.О.,
суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,
представника позивача/апелянта ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
19 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області (за межами населеного пункту) у встановленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства; зобов'язання розглянути клопотання ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області (за межами населеного пункту) у встановленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства. При цьому позивач посилався на те, що відповідач, всупереч нормам Земельного Кодексу України, не надав відповіді на заяву щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ползивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю задовольнити його адміністративний позов.
Відповідач надіслав до апеляційного суду заперечення, у якому зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача/апелянта ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 02.11.2015 р. звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (за межами населеного пункту).
Проте у місячний строк до 02.12.2015 р. відповіді позивач не отримав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Разом з тим, суд першої інстанції правильно наголосив на тому, що абзацом 3 ч. 7 ст. 118 Земельного Кодексу України передбачено принцип «мовчазної згоди», відповідно до якого у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Отже, колегія суддів погоджується з тим, що ненадання відповідачем дозволу на розроблення проекту землеустрою (враховуючи відсутність відмови у його наданні) не є для позивача перешкодою для виготовлення проекту землеустрою.
Як наслідок, позивач з 02.12.2015 року набув право замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання відповідного дозволу. Таким чином, ненадання відповідачем відповіді на клопотання не має наслідком порушення прав позивача, оскільки не створює перешкод для виготовлення проекту землеустрою.
Слід підкреслити, що на цьому також наголошує і відповідач у своєму запереченні на апеляційну скаргу.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2015 року по справі №814/1760/15 визнано протиправною відмову Головного управління Держземагентства України у Миколаївській області в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2, зобов'язано Головне управління Держземагентства України у Миколаївській області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га.
В зв'язку з реорганізацією Держкомзему, Держгеокадастр не виконав рішення суду по справі №814/1760/15, оскільки не була здійснена заміна сторони у виконавчому провадженні. Однак, слід зазначити, що відповідно до статті 129 Конституції України та ст. 14 КАС України, в разі здійснення заміни сторони виконавчого провадження відповідач буде зобов'язаний виконати рішення суду по справі №814/1760/15.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2
Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.
Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.
Головуючий В.О.Скрипченко
Суддя О.С.Золотніков
Суддя Ю.В.Осіпов