"05" вересня 2016 р.Справа № 916/5137/15
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Зайцев Ю.О.
при секретарі судового засідання Себовій О.О.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - особисто;
Від відповідача: ОСОБА_2 - на підставі довіреності №11 від 04.01.2016р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Комунального підприємства „Міське управління житлово-комунального господарства" про стягнення 380 698,33 грн., -
Суть спору: 29.12.2015р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Комунального підприємства „Міське управління житлово-комунального господарства" про стягнення 380698,33 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.12.2015р. порушено провадження по справі №916/5137/16 з призначенням її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
В судовому засіданні 08.02.2016р. представником відповідача було надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2016р. у справі №916/5137/15 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, провадження у справі зупинено, матеріали справи направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" для проведення експертизи.
21.03.2016р. до господарського суду Одеської області надійшов лист директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" з клопотанням експерта про надання додаткових документів для проведення експертних дій.
Листом від 29.03.2016р. господарським судом Одеської області було надано відповідь на лист директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз", яким було витребувано матеріали справи №916/5137/15 для задоволення клопотання експерта.
07.04.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області супровідним листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" від 05.04.2016р. надійшли матеріали справи №916/5137/15.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2016р. було поновлено провадження у справі №916/5137/15 з 25.04.2016р. та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
25.04.2016р. в судовому засіданні представником відповідача було надане на виконання вимог ухвали господарського суду від 11.04.2016р. письмове пояснення, в якому представник відповідача повідомляє про те, що між Комунальним підприємством "Міське управління житлово-комунального господарства" та ФОП ОСОБА_1 будь-які акти прийому-передачі нежитлових приміщень загальною площею 73,5 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 - не оформлювались, та у Комунального підприємства "Міське управління житлово-комунального господарства" - відсутні.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.02.2016 року було зупинено провадження по справі № 916/5137/15 та направлено матеріали справи до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" для продовження проведення експертизи, призначеною ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2016р.
02.08.2016р. до канцелярії господарського суду Одеської області супровідним листом вих. № 0636 від 28.07.2016р. Товариства з обмеженою відповідністю "Одеський регіональний центр незалежних експертиз" (вх. № 19158/16 від 02.08.2016р.) надійшли матеріали справи №916/5137/15 та висновок експерта № 206/16 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.2016р. було поновлено провадження у справі №916/5137/15 з 05.09.2016р. та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Згідно постанови Верховної Ради України "Про перейменування окремих населених пунктів та районів" місто Іллічівськ перейменовано на місто Чорноморськ.
Організаційно-правова форма господарювання це форма здійснювання господарської (підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов'язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.
Перетворення це спосіб реорганізації, який передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства.
У відповідності до ч.1 ст.108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.
Зі змісту п.1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. із змінами та доповненнями вбачається, що за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника.
Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.
Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.
Враховуючи викладене, суд допускає у справі заміну найменування відповідача Комунальне підприємство „Міське управління житлово-комунального господарства" Іллічівської міської ради на Комунальне підприємство „Міське управління житлово-комунального господарства" Чорноморської міської ради.
05.09.2016 року в судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:
05 вересня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - сторона-2) та Міським управлінням житлово-комунального господарства міста Іллічівська, яке згодом було перейменовано в Комунальне підприємство «Міське управління житлово-комунального господарства» Іллічівської міської ради (надалі - сторона-1), було укладено попередній договір, відповідно до п. 1 якого, сторони зобов'язуються в майбутньому укласти Договір оренди на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з цільовим призначенням - для розташування станції технічного обслуговування транспортних засобів (скорочено - СТО).
Відповідно до п. 3 Договору, сторона - 2 зобов'язана провести на капітальний ремонт Об'єкту Оренди та надати акти виконаних робіт до підписання Основного Договору Оренди.
За умовами п. 8 Договору, сторони зобов'язуються укласти основний Договір Оренди протягом 30 днів з моменту подання Стороною - 2 Стороні - 1 акту виконаних робіт.
З метою виконання взятого на себе за попереднім договором зобов'язання, 15.09.2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір підряду, за умовами якого, підрядник зобов'язався провести капітальний ремонт нежитлового приміщення площею 73,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.
Після виконання робіт з капітального ремонт нежитлового приміщення площею 73,5кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, позивач повідомив відповідача про виконання умов попереднього договору, зокрема заявою від 10.09.2015 року.
Однак, в порушення умов попереднього договору відповідач договір оренди нежитлового приміщення площею 73,5кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 не підписав та кошти витрачені не виконання капітального ремонту нежитлового приміщення площею 73,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 не перерахував.
З наведених підстав ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом, відповідно до якого, просить суд стягнути з відповідача 380 698,33 грн.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами по справі склались на підставі укладеного між сторонами договору оренди нежитлового приміщення №5 від 27 липня 2012р.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 599 ЦК України, статті 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на проведення капітального ремонту нежитлового приміщення площею 73,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 у сумі 380 698,33 грн.
В обґрунтування позову, позивач посилається на укладений між сторонами 05 вересня 2011 року попередній договір, відповідно до п. 3 якого, сторона - 2 зобов'язана провести на капітальний ремонт Об'єкту Оренди та надати акти виконаних робіт до підписання Основного Договору Оренди.
За своєю правовою природою, попередній договір є договором підряду на здійснення капітального ремонту.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ч.1 ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Як встановлено судом з метою виконання взятого на себе за попереднім договором зобов'язання, 15.09.2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір підряду, за умовами якого, підрядник зобов'язався провести капітальний ремонт нежитлового приміщення площею 73,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.
Тобто з вищезазначеного договору вбачається, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором субпідряду, а отже до вказаних правовідносин мають застосовуватись відповідні норми що регулюють правовідносини у сфері підрядної та субпідрядної діяльності.
За приписами ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні вказаних вимог позивача з підстав їх не обґрунтованості та відсутності погодження з їх боку на проведення капітального ремонту орендованого майна.
Однак вказані посилання спростовуються наступним.
08.09.2011р. ФОП ОСОБА_1 було подано заяву на ім'я начальника КП «Міське управління житлово-комунального господарства», відповідно до якої, позивач просив погодити роботи по капітальному ремонту приміщень. Відповідно на вказаній заяві посадовою особою КП «Міське управління житлово-комунального господарства» було надпис: «согласовано» та поставлено особистий підпис.
З метою визначення вартості робіт з проведення капітального ремонту орендованого майна, господарським судом було призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу за результатами якої суду було надано відповідний висновок, а саме:
- відповідно до висновку експерта № 206/16 від 27.07.2016р., фактична вартість виконаних будівельних робіт з капітального ремонту нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_2, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт від 25.09.2013р. складає - 301 960,00 грн.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, проаналізувавши вимоги позивача про стягнення 380 698,33 грн. з КП «Міське управління житлово-комунального господарства», суд доходить висновку про часткове задоволення вказаних позовних вимог в розмірі 301 960,00 грн.
Решту доводів і поданих суду доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.
При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст.ст. 33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Комунального підприємства „Міське управління житлово-комунального господарства" про стягнення 380 698,33 грн. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства „Міське управління житлово-комунального господарства" (68003, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Олександрійська, буд. 2-Б; код ЄДРПОУ 03363789) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65091, АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) витрати на проведення капітального ремонту нежитлового приміщення в сумі 301 960 /триста одна тисяча дев'ятсот шістдесят/ грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 4 258,98 /чотири тисячі двісті п'ятдесят вісім/ грн. 98 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 12 вересня 2016 р.
Суддя Ю.О. Зайцев