Справа № 509/3136/16-ц
08 вересня 2016 року. Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
судді Курочки В.М.
при секретарі Задеряки Г.М.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Малиновського відділу територіального підрозділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 про звільнення майна з-під арешту, звернення стягнення на предмет іпотеки,-
У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому зазначила, що 29.10.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого станом на цей час є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та Позичальником ОСОБА_3 укладений Кредитний договір №01483122/85/84965 у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 613872 грн. строком до 29.01.2021 р. зі сплатою 14,2% річних за користування грошовими коштами.
З метою забезпечення виконання умов зазначеного вище кредитного договору 29.10.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передала банку в іпотеку земельну ділянку, площею 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з умовами договору відступлення права вимоги від 29.06.2016 р., а також договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки вона, тобто позивачка набула права вимоги за кредитним та іпотечним договорами. Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 не виконала, внаслідок чого станом на 29.06.2016 р. її заборгованість становить 5 097 457,73 грн., з яких: заборгованість за кредитом 594 652,68 грн.; заборгованість за процентами 653 926,53 грн.; заборгованість за пенею 3 848 878, 52 грн.
З наведених підстав позивачка просила звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за нею права власності на зазначену вище земельну ділянку.
Крім того, позивач зазначала, що нещодавно їй стало відомо, що на земельну ділянку, яка є предметом іпотеки, постановою НОМЕР_3 від 26.11.2009 р. Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції накладено арешт та заборону її відчуження.
Посилаючись на порушення її законних прав іпотекодержателя позивачка також просила звільнити з-під арешту, накладеного постановою від 26.11.2009 р. про арешт майна та заборону його відчуження НОМЕР_3 Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, земельну ділянку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала.
Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси просив розглянути справу за відсутності його представника. (а.с. 32)
Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, що підтверджено розпискою про отримання судової повістки, в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, а тому справа розглянута судом за її відсутності, що відповідає положенням ст. 169 ЦПК України. (а. с. 33)
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно із частиною третьою статті 36 Закону України "Про іпотеку" договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 39 постанови від 30.03.2012 р. №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.
Судом встановлено, що 29.10.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого станом на цей час є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та Позичальником ОСОБА_3 укладений Кредитний договір №01483122/85/84965 у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в сумі 613872 грн. строком до 29.01.2021 р. зі сплатою 14,2% річних за користування грошовими коштами. (а.с. 16-18)
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору 29.10.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передала банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: земельну ділянку, площею 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 19-21)
Згідно з умовами договору відступлення права вимоги від 29.06.2016 р., а також договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки позивачка набула права вимоги за кредитним та іпотечним договорами.(а.с. 22-28)
Своїх зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 не виконала, внаслідок чого станом на 29.06.2016 р. її заборгованість становить 5 097 457,73 грн., з яких: заборгованість за кредитом 594 652,68 грн.; заборгованість за процентами 653 926,53 грн.; заборгованість за пенею 3 848 878, 52 грн.
Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки її ринкова вартість станом на 16.08.2016 р. становить 230 000 грн. (а.с. 9)
Пунктом 4.4 договору іпотеки, укладеного 29.10.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» і відповідачкою, визначено, що у випадку повного або часткового порушення будь-якого з умов кредитного договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із перерахованих у цьому пункті способів, у тому числі шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань. (а. с. 19)
Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а у разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Статтею 19 Закону України «Про заставу» і статтею 572 ЦК України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодавець) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» заставодержатель має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна у разі звернення стягнення на це майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями.
При цьому ч. 3 ст. 54 зазначеного вище закону встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі:
-виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;
-якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Оскільки позивачка є іпотекодержателем, а вартість предмету іпотеки - земельної ділянки значно менше розміру заборгованості відповідачки за кредитним договором, земельна ділянка підлягає звільненню з-під арешту, накладеного постановою від 26.11.2009 р. про арешт майна та заборону його відчуження НОМЕР_3 Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції. (а.с. 29)
За таких обставин суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_2 обґрунтований і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст. ст. 16,526, 572, 589, 590 ЦК України, ст. ст.19,20 Закону України «Про заставу», ст. ст. 1,12,33,36,37 Закону України «Про іпотеку», ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»,-
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Звільнити з-під арешту, накладеного постановою від 26.11.2009 р. про арешт майна та заборону його відчуження НОМЕР_3 Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про обтяження 9902513.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_2 за кредитним договором №01483122/85/84965 від 29.10.2007 р. у розмірі 5 097 457 грн. 73 коп., звернути стягнення на предмет ітопеки за Іпотечним договором від 29 жовтня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованим у реєстрі за №3836, шляхом визнання права власності за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на земельну ділянку, площею 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку, ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня його оголошення.
Суддя: В. М. Курочка