про повернення позовної заяви
08.09.16р. Справа № 904/7815/16
Суддя Воронько В.Д. , розглянувши матеріали
за позовом Керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро
до відповідачів: 1. Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області;
2. Комунального підприємства Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації", смт Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області
про визнання недійсним договору суборенди нерухомого майна та повернення майна
Керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - позивач) з позовною заявою до Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (далі - відповідач-1) та до Комунального підприємства Дніпропетровського району "Бюро технічної інвентаризації" (далі - відповідач-2), у якій заявив вимоги про визнання недійсним договору суборенди нерухомого майна від 27.03.2015, площею 123,4 кв.м., розташованого за адресою: вул. Будівельників (Фрунзе), буд. 3, смт Слобожанське (Ювілейне), Дніпровський (Дніпропетровський) район, Дніпропетровська область, укладеного між відповідачами-1, 2, а також про повернення вищезазначеного майна відповідачу-1 шляхом підписання акту приймання-передачі вказаного нерухомого майна.
У вступній частині позовної заяви позивач визначив Головне управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Дніпропетровській області як третю особу і у прохальній частині позову заявив клопотання про її залучення до участі у справі.
Під час перевірки та підготовки даного позовного матеріалу до розгляду судом встановлено, що позовна заява подана до господарського суду з порушенням правил, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), а тому вона підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.
Керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 не додано до позовної заяви підтвердження підстав для здійснення ним представництва у суді інтересів Регіонального управління Фонду державногоо майна України по Дніпропетровській області.
До позовної заяви прокурором додано лист за вих. № 94-6018-16 від 02.09.2016, яким позивач повідомляється про представництво його інтересів у суді. У доданому до позовної заяви описі вкладення від 06.09.2016, що підтверджує направлення копії позовної заяви на адресу позивача, вказано, що на адресу позивача направлено також повідомлення РВ ФДМУ по Дніпропетровській області. При цьому позовну заяву заявником подано до суду того ж дня, 06.09.2016, що виключає отримання позивачем на момент подання позову даного листа і, як наслідок, надання ним належної відповіді. Окрім цього, у матеріалах, доданих до позовної заяви, відсутнє також підтвердження згоди позивача на представництво його інтересів прокуратурою у суді.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до ст. 57 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача. За змістом ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Таким чином, враховуючи норми вищецитованого законодавства та ненадання заявником доказів надання йому згоди суб'єктами владних повноважень на представництво інтересів держави у суді, суд позбавлений права перевірити та підтвердити наявність таких підстав. З огляду на вищевикладені обставини суд дійшов висновку про те, що керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 передчасно звернувся до суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, не надавши при цьому доказів наявності повноважень на таке звернення на час подання позовної заяви.
Виявлений судом факт має наслідком повернення поданої керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 позовної заяви у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу, що за аналогією підпадає під дію пункту першого цієї статті.
При цьому, суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за якою недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Крім того, суд вважає за доцільне надати роз'яснення щодо повернення сплачених сум судового збору.
Стаття 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ "Про судовий збір", зі змінами до нього, містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 2 ст. 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
За змістом правової позиції, викладеної у п.п. 5.2 п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:
- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або
- в ухвалі про припинення провадження у справі з підстав, наведених у статті 80 ГПК (крім випадків якщо провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), або
- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).
Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.
Отже, витрати по сплаті судового збору у сумі 1378,00 грн, сплачені платіжним дорученням № 2150 від 30.08.2016 та витрати у сумі 1378,00 грн, сплачені платіжним дорученням № 2151 від 30.08.2016, підлягають поверненню платнику на підставі Закону України "Про судовий збір" за умови подання ним відповідного клопотання.
Керуючись п. 1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток (тільки заявнику): позовна заява з додатком на 52 арк, у т.ч. платіжні доручення № 2150 від 30.08.2016 про сплату судового збору у сумі 1378,00 грн та № 2151 від 30.08.2016.
Суддя ОСОБА_1