донецький апеляційний господарський суд
пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
Постанова
Іменем України
07.09.2016 справа № 908/1456/14
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючогоОСОБА_1,
суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 за дов. № 332 від 12.07.2016,
від відповідача: від третьої особи:ОСОБА_5 за дов. № 25 від 11.01.2016, ОСОБА_6 за дов. № 18 від 11.01.2016, не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Запорізький втормет", м. Запоріжжя,
на рішення Господарського суду Запорізької області
від24.02.2016
по справі№ 908/1456/14 (суддя Гандюкова Л. П.)
за позовомПублічного акціонерного товариства "Запорізький Втормет", м. Запоріжжя,
до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаКомунального підприємства "Водоканал", м. Запоріжжя, Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет", м. Запоріжжя,
простягнення 6 684 497,64 грн.
Публічне акціонерне товариство «Запорізький втормет» (далі - ПАТ «Запорізький втормет»), м. Запоріжжя, звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунального підприємства «Водоканал» (далі - КП «Водоканал»), м. Запоріжжя, про стягнення збитків у виді упущеної вигоди в сумі 6 684 497, 64 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.09.2014 у справі № 908/1456/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 рішення Господарського суду Запорізької області залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2015 зазначені рішення та постанову скасовано, а справу № 908/1456/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.02.2016 у справі № 908/1456/14 позовні вимоги залишено без задоволення. Рішення мотивоване недоведеністю позовних вимог.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2016 у справі № 908/1456/14 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Зокрема, апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм як матеріального, так і процесуального права, а також неповне з'ясування фактичних обставин, що мають значення для справи. Заявник апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції безпідставно поклав на позивача обов'язок доведення вжиття необхідних для виконання зобов'язання заходів та відхилив наявні у матеріалах докази, зокрема висновки судово-економічних експертиз. Крім того, місцевий господарський суд не взяв до уваги, що КП «Водоканал» систематично перешкоджає здійсненню господарської діяльності ПАТ «Запорізький втормет».
В апеляційній скарзі наведені також інші доводи, які на думку позивача є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні не вбачає підстав для її задоволення, а тому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи і заперечення, викладені в апеляційній скарзі та просить її задовольнити, а рішення місцевого господарського суду скасувати.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за його відсутності, з чим погодились представники позивача та відповідача.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 ГПК України та на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд -
Між ПАТ «Запорізький втормет» (далі - Абонент) та КП «Водоканал» 01.01.2010 було укладено Договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації № 1065/3, за умовами якого Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: вул. Панфьорова, 240 (виробництво) (т. 1, а. с. 13-16).
Згідно з пунктом 3.1. Договору Водоканал зобов'язаний забезпечити абоненту подачу питної води з напором у точці підключення води Абонента до мереж Водоканалу 7 м в/ст і якістю відповідно до ГОСТ 2874-82 у точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності, а також приймання стоків в кількості, вказаній в цьому Договорі, з забрудненнями, що не перевищують допустимі концентрації.
У пункті 3.2 Договору передбачені обов'язки Абонента, зокрема: оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку та у відповідності із цим договором та нормативними документами (п. 3.2.1 Договору); для обліку спожитої питної та технічної води своїми силами та коштами обладнати водолічильний вузол, а також встановити обліковий прилад (п. 3.2.2 Договору); забезпечити представнику Водоканалу можливість проводити обстеження водопровідних і каналізаційних систем, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання і т. і. та складати акти за результатами цих обстежень у будь-який час доби (п. 3.2.6 Договору) та інші.
КП «Водоканал» 13.06.2013 припинило постачання питної води за Договором № 1065/3 від 01.01.2010, про що представниками відповідача було складено Акт технічного обстеження водопроводу (т. 2, а. с. 66). Підстави такого припинення в акті не наведено. Представник ПАТ «Запорізький втормет» від підписання зазначеного акту відмовився.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.07.2013 у справі № 908/2098/13, залишеним без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 та Вищого господарського суду України від 20.11.2013, КП «Водоканал» зобов'язано виконати умови Договору № 1065/3 від 01.01.2010 та поновити водопостачання на підприємство позивача.
Постачання питної води було відновлено КП «Водоканал» 30.12.2013, що засвідчено Актом технічного обстеження водопроводу (т. 4, а. с. 16).
Між ПАТ «Запорізький втормет» (Постачальник) та ПАТ «Укрвторчормет» (Покупець) 03.01.2012 було укладено Договір поставки № ТР-0193095-3Б/К, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця брухт та відходи чорних металів згідно з ДСТУ 4121-2002 (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору (т. 1, а. с. 33-34).
У Додатковій угоді від 27.12.2012 до зазначеного Договору поставки сторони домовились продовжити строк його дії до 31.12.2013 та узгодили об'єми поставки продукції на 2013 рік (т. 1, а. с. 35).
Також до Договору поставки № ТР-0193095/3Б/К ПАТ «Укрвторчормет» та ПАТ «Запорізький втормет» уклали низку специфікацій: Специфікація № 16/И від 01.06.2013 (т. 1, а. с. 36), Специфікація № 18/И від 12.08.2013 (т. 1, а. с. 37), Специфікація № 17/Є від (т. 1, а. с. 38), Специфікація № 17/Є-1 від 01.11.2013 (т. 1, а. с. 39), Специфікація № 20/И від 12.11.2013 (т. 1, а. с. 40), Специфікація № 21/И від 23.12.2013 (т. 1, а. с. 41).
Зокрема, зазначеними Специфікаціями передбачено поставку брикетів № 14 із металевої стружки № 1 та пакетів № 18.
Оскільки у період з червня по грудень 2013 року ПАТ «Запорізький втормет» належним чином не виконало зобов'язання з поставки товару за Договором № ТР-0193095/3Б/К від 03.01.2012 ПАТ «Укрвторчормет» 09.01.2014 звернулось до позивача із претензійним листом, в якому вимагало протягом 7 календарних днів поставити брикети № 14 у кількості 3015 тонн, а також пакети № 18 - 20 592 тонни (т. 1, а. с. 73).
У зв'язку з неможливістю виконати зобов'язання за Договором поставки № ТР-0193095/3Б/К від 03.01.2012 внаслідок неправомірного відключення від водопостачання ПАТ «Запорізький втормет» 08.04.2014 звернулось до місцевого господарського суду з позовом до КП «Водоканал» про стягнення збитків у виді неодержаного прибутку.
Вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним і обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з частиною другою зазначеної статті збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За визначенням, наведеним у частині другій статті 224 ГК України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності сукупності умов, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.07.2013 у справі № 908/2098/13, залишеним без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 та Вищого господарського суду України від 20.11.2013, встановлено, що КП «Водоканал», здійснивши відключення ПАТ «Запорізький втормет» від водопостачання, порушило умови Договору № 1065/3 від 01.01.2010.
В силу приписів частини третьої статті 35 ГПК України зазначені обставини є преюдиційними та не підлягають додатковому доказуванню у справі, що розглядається.
Зазначеним рішенням КП «Водоканал» зобов'язано виконати умови вказаного договору та відновити водопостачання ПАТ «Запорізький втормет».
Отже, колегія суддів вважає, що протиправність дій КП «Водоканал» шляхом порушення умов Договору № 1065/3 від 01.01.2010, укладеного між сторонами, встановлена судовим рішенням у справі № 908/2098/13, а тому вважається доведеною.
В обґрунтування факту порушення ПАТ «Запорізький втормет» умов Договору поставки № ТР-0193095/3Б/К від 03.01.2012 внаслідок дій КП «Водоканал» позивач посилається на листи ПАТ «Укрвторчормет» № 25/11/13-юр від 25.11.2013 (т. 2, а. с. 67), № 8/01 від 09.01.2014 (т. 1, а. с. 73) та № 12/06/14-юр від 12.06.2014 (т. 2, а. с. 69).
Також у річному звіті емітента ПАТ «Запорізький втормет» за 2013 рік зазначено, що укладених, але не виконаних договорів за 2013 рік у позивача немає (т. 4, а. с. 90).
При цьому листування позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а також пояснення ПАТ «Укрвторчормет», що останнє не мало можливості виконати зобов'язання перед своїми контрагентами (т. 4, а. с. 117-119), не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки наведені документи не містять жодної вказівки на те, що неможливість виконання зобов'язання як ПАТ «Запорізький втормет», так і ПАТ «Укрвторчормет» зумовлена відсутністю водопостачання на підприємстві позивача.
Колегія суддів також не бере до уваги документи фінансової звітності ПАТ «Запорізький втормет», зокрема баланс (звіт про фінансові результати) на 31.12.2013 (т. 4, а. с. 113), звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2013 рік (т. 4, а. с. 114) та інші, на які посилається позивач, оскільки у них не міститься відомостей щодо виконання або невиконання окремих договорів за окремі періоди, а відображено лише загальні показники господарської діяльності ПАТ «Запорізький втормет», а тому вони не є належними доказами наявності упущеної вигоди за Договором № ТР-0193095/3Б/К від 03.01.2012.
З метою повного та всебічного дослідження обставин справи для встановлення розміру неодержаного прибутку ПАТ «Запорізький втормет» ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 у справі № 908/1456/14 було призначено судову економічну експертизу, проведення якої було доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_7
Дослідження проведено методом документальної перевірки та порівняння відповідно до експертної методики за реєстраційним кодом 11.0.08 «ОСОБА_7, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз» у межах документів, залучених судом до матеріалів справи № 908/1456/14
Згідно з висновком судово-економічної експертизи в обсязі наданих документів розрахунок суми збитків (неодержаного прибутку) ПАТ «Запорізький втормет» у розмірі 6 684 497, 94 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи письмовими доказами (т. 3, а. с. 27-30).
При цьому судовий експерт виходив із того, що сума збитків не перевищує ціну продукції за специфікаціями до Договору поставки № ТР-0193095/3Б/К від 03.01.2012.
На виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 09.07.2015 у справі № 908/1456/14, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.09.2014 призначено повторну комісійну судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора ОСОБА_7
Згідно з висновком комісійної судово-економічної експертизи № 9378 в обсязі наданих документів розрахункова сума збитків (неодержаного прибутку) ПАТ «Запорізький втормет» складає 7 379 297, 64 грн.; розрахунок розміру збитків (неодержаного прибутку) ПАТ «Запорізький втормет» за Договором № ТР-0193095/3Б/К від 03.12.2012 в сумі, визначеній у позовній заяві - 6 684 497, 64 грн., підтверджується наданими на дослідження документами (т. 5, а. с. 71-79).
При проведенні дослідження судові експерти застосовували метод документальної перевірки і співставлення наданих на дослідження документів відповідно до методики «ОСОБА_7, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз» за реєстраційним кодом 11.0.08.
Дослідивши розрахунок суми збитків, здійснений позивачем, судові експерти дійшли висновку, що застосована формула методично відповідає вимогам ГК та ЦК України.
Відповідно до висновку комісійної судової економічної експертизи досліджувались розшифровки до калькуляції статей витрат, вартість переробки 1 тони металобрухту без урахування вартості сировини (прямі витрати, заготовчі витрати, цехові витрати, адміністративні витрати, витрати на збут).
Разом з тим, у формулі збитків показник «у3» визначено як «ціна виробництва готової продукції відповідно до калькуляції», однак до калькуляцій позивачем включено також вартість сировини № 503 у сумі 1 609, 00 грн. на 1 тонну продукції (т. 2, а. с. 19, 20).
На підтвердження позовних вимог позивачем надані договори з контрагентами, які повинні були постачати позивачу металобрухт: договір купівлі-продажу від 26.09.2012 № 10/73/12, договір від 21.05.2012 № 804/21243/15, договір № 0997/09-к від 23.01.2009, договір поставки від 14.11.2012 № PDL 0005/5, договір купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 12.09.2013 № 190-13 (укладений у період припинення водопостачання), договір купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 10.01.2013 № 07-13, договір № 54-13 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 01.02.2013 (т. 1, а. с. 42-56).
Проте у зазначених договорах не вказано ціну металобрухту, оскільки за їх умовами ціна на товар визначається у специфікаціях (протоколах договірної ціни), які не були надані суду під час ані первісного, ані нового розгляду справи, а також Донецькому апеляційному господарському суду.
За змістом частини п'ятої статті 42, частин першої та другої статті 43 ГПК України висновок судового експерта не є обов'язковим для господарського суду, не має заздалегідь встановленої сили та оцінюється судом за його внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на поставлені питання, судові експерти при здійсненні дослідження керувались виключно матеріалами справи, однак це не позбавляє суд необхідності надати висновкам експертів належну правову оцінку.
При цьому на виконання вимог ухвали Господарського суду Запорізької області від 22.01.2016 у справі № 908/1456/14 у порядку статті 31 ГПК України судові експерти ОСОБА_8 та ОСОБА_9, яким було доручено проведення комісійної судової економічної експертизи, надали письмові пояснення щодо результатів їх дослідження (т. 5, а. с. 110, 111).
З пояснень судових експертів вбачається, що відповідно до пункту 1.4 Інструкції про призначення і проведення судових експертиз і експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, вибір методики (методу) дослідження належить до компетенції експерта. Оскільки на думку комісії експертів «ОСОБА_7 проведення судово-економічних досліджень з питань, пов'язаних з визначенням розміру неодержаного прибутку та інших втрат» за реєстраційним кодом 11.0.41 не є доцільною для документального та нормативного підтвердження розрахунку збитків, при проведенні дослідження була застосована методика за реєстраційним кодом 11.0.08 «ОСОБА_7, способи та прийоми, які використовуються при проведенні судово-економічних експертиз», яка є загальною для усіх видів економічних досліджень.
Судові експерти виходили із того, що сума упущеної вигоди, заявлена до стягнення позивачем у розмірі 6 684 497, 64 грн., не перевищує вартості готової продукції, яку ПАТ «Запорізький втормет» зобов'язано поставити за Договором № ТР-0193095/3Б/К.
Однак показники, використані позивачем для розрахунку ціни позову, зокрема вартість сировини у сумі 1 609, 00 грн., не підтверджена належними і допустимими доказами які містяться у матеріалах справи, а калькуляція собівартості продукції у другому півріччі 2012 року, на підставі якої визначено показник «у3», складена ПАТ «Запорізький втормет» в односторонньому порядку та за характером цього документа не може містити обґрунтування походження використаних показників.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів заявлений до стягнення розмір збитків у сумі 6 684 497, 64 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ «Запорізький втормет» посилається на те, що низка обладнання, яка використовується позивачем, зокрема пакет-прес СРА-1000 та брикет-прес Б 6238, потребує охолодження з використанням питної води.
Враховуючи, що вирішення зазначеного питання потребує спеціальних знань, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду було призначено проведення судової інженерно-технічної експертизи
Згідно з висновком судової інженерно-технічної експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. заслуженого професора ОСОБА_7, використання питної води з системи централізованого водопостачання, як передбачено пунктом 1.1 Договору № 1065/3 від 01.10.2010, укладеного між позивачем та відповідачем, є обов'язковою умовою роботи брикет-пресу Б 6238 та пакет-пресу СРА-1000. Використання води для охолодження зазначених пресів з резервуару оборотного водопостачання є можливим за умови їх постійної підпитки водою з системи централізованого водопостачання (т. 3, а. с. 58-66).
Таким чином, за відсутності водопостачання позивач дійсно не міг використовувати зазначене обладнання.
Як вбачається з розрахунку індивідуальних балансових норм водоспоживання та водовідведення для ПАТ «Запорізький втормет» на 2014 рік (т. 4, а. с. 18-19), витрати води для охолодження преса СРА-1000 за технологічними даними становить 20 м3 на годину (підпитка системи свіжою водою складає 3% від загальних витрат) (т. 4, а. с. 18-19), а витрати води преса Б 6238 згідно з керівництвом з експлуатації (т. 1, а. с. 74-75) складають 3 м3 на годину.
Колегія суддів також зазначає, що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків.
У якості упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором (постанова Верховного Суду України від 09.12.2014 № 3-188гс14).
Тобто за змістом частини другої статті 22 ЦК України позивач повинен довести, що єдиною причиною, внаслідок якої він не міг одержати доходи, належні йому за звичайних обставин, є неправомірні дії відповідача.
Зокрема, у письмових поясненнях позивач зазначив, що з метою використання альтернативних джерел постачання води 20.06.2013 ним було укладено Договір підряду на буріння скважини на території підприємства за адресою: м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, 240 (т. 2, а. с. 70).
Однак у матеріалах справи відсутні докази виконання зазначеного договору, а з пояснень позивача вбачається, що ПАТ «Запорізький втормет» відмовилось від виконання цих робіт та використання цієї скважини.
Крім того, представники сторін засвідчили та матеріалами справи підтверджено, що на підприємстві позивача наявна оборотна система водопостачання.
Так, схема водопостачання ПАТ «Запорізький втормет» викладена в Акті технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення № 133-ИКВ, згідно з якою оборотна система включає оборотний клапан, пожежні водойми та водойми оборотного циклу (т. 4, а. с. 22-24). Зазначений акт підписано представниками як позивача, так і відповідача.
Крім того, у матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія Журналу обліку водоспоживання допоміжними методами (оборотне водопостачання) ПАТ «Запорізький втормет» (т. 4, а. с. 20-21).
Проте зі змісту вказаних документів вбачається, що оборотна система водопостачання не функціонує з 2012 року.
В обґрунтування факту справності брикет-пресу Б 6238 та пакет-пресу СРА-1000 на момент припинення водопостачання позивач посилається на Акти на списання матеріальних цінностей, використаних для обслуговування (ремонт) пресу Б 6238 та капітального ремонту пакет-пресу СРА-1000 у січні-травні 2013 року, наказ голови правління ПАТ «Запорізький втормет» № 3 від 18.01.2013 «Про зупинення преса СРА-1000 на капітальний ремонт у Запорізькому цеху», а також Акт приймання виконаних робіт № 1 від 12.02.2013 (т. 6, а. с. 103-128).
Проте з матеріалів справи вбачається, що до припинення водопостачання у період з 27.05.2013 по 11.06.2013 ПАТ «Запорізький втормет» відмовлялось від комерційних пропозицій ТОВ «Споіл», ТОВ «Проммет груп», ТОВ «Мет-ком», ПАТ «Мотор січ», КП «Науково-виробничий комплекс «Іскра», ВАТ «Укрграфіт» та ПАТ «Запоріжтрансформатор», посилаючись на «вимушене зупинення ломопереробного обладнання з технологічних причин» (т. 1, а. с. 57-72).
Матеріали справи не містять доказів про те, що вищевказане обладнання було технічно справне та могло використовуватись для переробки лому і виготовлення продукції у період до припинення водопостачання ПАТ «Запорізький втормет» у червні 2013 року.
В обґрунтування наявності достатньої кількості сировини для виконання зобов'язання за Договором поставки № ТР-0193095/3Б/К ПАТ «Запорізький втормет» посилається, зокрема, на інвентаризаційні описи, надані суду апеляційної інстанції на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 10.08.2016 (т. 6, а. с. 100-102).
Однак колегія суддів не може взяти надані позивачем інвентаризаційні описи до уваги в якості належних доказів, оскільки вони не містять обов'язкових реквізитів форми, на підставі якої складено ці документи, а саме: відомостей щодо підстави проведення інвентаризації, особи, відповідальної за її здійснення, та підпису цієї особи.
Колегія суддів також зауважує, що у пункті 6.2 Аудиторського висновку (звіт незалежного аудитора) щодо фінансової звітності ПАТ «Запорізький втормет» за 2013 рік (т. 4, а. с. 55-112) відображені відомості про запаси підприємства, зокрема сировини і матеріалів, станом на 31.12.2013 (т. 4, а. с. 108). У цьому пункті звіту визначено, що інвентаризація запасів у 2013 році на підприємстві проведена згідно з наказом № 93 від 25.11.2013.
Проте, колегія суддів не може вважати Аудиторський висновок відповідним доказом наявності або відсутності у ПАТ «Запорізький втормет» сировини та матеріалів, необхідних для виконання зобов'язання за Договором поставки № ТР-0193095/3Б/К на момент відключення підприємства від водопостачання з червня 2013 року, оскільки зазначений висновок не містить такої інформації.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін щодо реальної можливості ПАТ «Запорізький втормет» виконати зобов'язання перед третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити таке.
Додатковою угодою № 6 від 19.04.2013 до Договору про надання послуг з питного водопостачання № 1065/3 від 01.01.2010 сторони визначили ліміти постачання питної води у 2013 році згідно з Додатком № 1: 18,356 м3 на добу; 551 м3 у червні, 569 м3 у липні, 569 м3 у серпні 551 м3 у вересні, 569 м3 у жовтні, 551 м3 у листопаді та 568 м3 у грудні 2013 року (т. 1, а. с. 17-19).
Як вбачається з розрахунку-заявки водогосподарчого балансу ПАТ «Запорізький втормет» на 2013 рік і не заперечується сторонами, розрахункові витрати води, заявлені позивачем, складають 18,722 м3 на добу, з яких на господарсько-побутові потреби - 12,698 м3 на добу, а виробниче водопостачання - 6,024 м3 на добу (т. 3, а. с. 42-43).
При цьому представник позивача у письмових поясненнях (т. 6, а. с. 97) зазначає, що замовлення обсягів води здійснювалось з урахуванням об'єму пожежного резервуару (100 м3) та резервуару оборотного водопостачання (66 м3). Крім того, на території ПАТ «Запорізький втормет» наявний пожежний резервуар об'ємом 250 м3.
Однак, як вбачається з пояснень представника позивача (т. 6, а. с. 87-88), наявні на підприємстві пожежні резервуари об'ємом 250 м3 та 100 м3 на момент відключення від водопостачання були порожні, про що свідчить припис Шевченківського районного відділу Держтехногенбезпеки про усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту.
При цьому старшим інспектором Шевченківського РВ м. Запоріжжя ГУ Держтехногенбезпеки у Запорізькій області 3-13 червня 2013 року було проведено планову перевірку території та приміщення ПАТ «Запорізький втормет», за результатами якої виявлено, зокрема, такі порушення: «Забезпечити підприємство необхідною кількістю води для здійснення пожежогасіння, а саме заповнити пожежні водойми V=250 м куб. та V=100 м куб.» (пункт 10) та «Провести перевірку працездатності пожежного водоймища» (пункт 11) (т. 6, а. с. 89-93), що спростовує наведені вище твердження представника позивача про використання води з наявних на підприємстві резервуарів для господарських потреб та врахування зазначених обсягів у розрахунку-заявці до Договору № 1065/3.
Крім того, за результатами перевірки водогосподарської діяльності ПАТ «Запорізький втормет» 8, 9 вересня 2015 року було складено акт № 133-ИКВ, в якому засвідчено, що охолодження пресів передбачено за оборотною системою, яка, проте, не працює з 2012 року (т. 3, а. с. 92-94).
Зазначений акт підписано представниками як позивача, так і відповідача.
Доводи представника позивача про те, що фактичні витрати води на охолодження пресів СРА-1000 та Б 6238 є вдвічі меншими за передбачені у технічній документації, колегія суддів відхиляє, оскільки всупереч вимогам статті 33 ГПК України вони не обґрунтовані належними та допустимими доказами і засновані на припущеннях.
Таким чином, проаналізувавши вищевказані матеріали справи, порівнявши обсяги води, що витрачаються для забезпечення роботи пресів СРА-1000 та Б 6238, та замовлені позивачем за Договором № 1065/3, враховуючи несправність оборотної системи водопостачання та неможливість використання зазначеного обладнання без постійного охолодження водою, колегія суддів доходить висновку, що позивач не довів можливість реального виконання зобов'язання за Договором поставки № ТР-0193095/3Б/К за умови продовження водопостачання та, як наслідок, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками ПАТ «Запорізький втормет».
Отже, з огляду на те, що позивач не довів розмір неодержаного прибутку, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача і заподіянням збитків, розмір неодержаного прибутку та наявність реальної можливості виконати зобов'язання перед ПАТ «Укрвторчормет», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ПАТ «Запорізький втормет» задоволенню не підлягають.
Щодо інших доводів і заперечень, наведених в апеляційній скарзі позивача, то колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.
Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Запорізький втормет» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2016 у справі № 908/1456/14 підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване з наведених вище підстав.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький втормет», м. Запоріжжя, на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2016 у справі № 908/1456/14 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 24.02.2016 у справі № 908/1456/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М. Колядко
ОСОБА_3