"05" вересня 2016 р.Справа № 916/495/14
Позивач: Приватне підприємство „Ніка-2";
Відповідачі: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ;
Шабівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеська обласна державна адміністрація
Про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності
Головуючий суддя Рога Н.В.
Суддя Бездоля Д.О.
Суддя Смелянець Г.Є.
Представники:
Від позивача: Гамар В.І. - довіреність №Н-2 від 02.12.2015р., Сажина С.М.- директор;
Від відповідача: ФОП ОСОБА_1; ОСОБА_5 - довіреність №1153 від 18.12.2014р., ОСОБА_6- довіреність №139 від 22.03.2016р.
Від відповідача: Шабівська сільрада- не з'явився.
Від третьої особи: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Приватне підприємство (далі- ПП) "Ніка-2" , звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання незаконним та скасування рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 від 13.11.2012р. "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2"; визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно комплексу будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 22.11.2012р., яке видано ОСОБА_1 Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла до суду 14.07.2015р. за вх. № 2-3867/15, позивач просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" в частині, що стосується оформлення права власності та видачі свідоцтва ОСОБА_1 на будівлі та споруди: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація); визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно комплексу будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 22.11.2012р., яке видано Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_1, в частині, що стосується будівель та споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація); визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.07.2014р., індексний НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 комплексу будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, що видане ОСОБА_1 Шабівською сільською радою Білгород -Дністровського району Одеської області, в частині, що стосується будівель та споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація).
Ухвалою суду від 19.03.2014р. до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору судом залучено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1.
Ухвалою суду від 07.05.2015р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Одеську обласну державну адміністрацію.
Ухвалою суду від 14.05.2015р. залучено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (далі- ФОП ОСОБА_1) у якості іншого відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2015р. позов задоволено частково: визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно комплексу будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 22.11.2012р., яке видано Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_1, в частині, що стосується будівель та споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку). В решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015р. рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2015р. змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції: визнати незаконним (недійсним) рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 13.11.2012р. № 205/2012 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" в частині, що стосується оформлення права власності та видачі свідоцтва ОСОБА_1 на будівлі та споруди: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку); визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно комплексу будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 22.11.2012р., яке видано Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_1, в частині, що стосується будівель та споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку). В решті позову відмовити.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2016р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.10.2015р. та рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2015р. у справі №916/495/14 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області у іншому складі суду.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 01.03.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №916/495/14 у зв'язку з її направленням на новий розгляд. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2016р. справу передано на розгляд судді Мостепаненко Ю.І. Ухвалою суду від 04.03.2016р. суддею Мостепаненко Ю.І. прийнято справу №916/495/14 до свого провадження.
Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 05.05. 2016р. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №916/495/14 у зв'язку із перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2016р. справу передано на розгляд судді Рога Н.В. Ухвалою від 10.05.2016р. справу прийнято суддею Рога Н.В. до свого провадження.
В ході нового розгляду справи, позивач- ПП „Ніка-2", 30.03.2016р. та 26.04.2016р. надавав до суду заяви про зміну предмету позову, відповідно до яких просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" в частині, що стосується оформлення права власності та видачі свідоцтва ОСОБА_1 на будівлі та споруди: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація); визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно комплексу будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 22.11.2012р., яке видано Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_1, в частині, що стосується будівель та споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація). Крім того, позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні майном, що належить позивачу, шляхом знесення капітальних споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація) та демонтажу будівель тимчасового характеру, що визначені на плані експлікації будівкль та споруд , розробленому КП „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" від 02.07.2012р. комплексу будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_1.
Відповідно до п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ( із змінами та доповненнями) ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:- подання іншого (ще одного) позову, чи- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи- зміну предмета або підстав позову. У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про те, що позивач у справі збільшив розмір немайнових вимог шляхом заявлення ще однієї вимоги- про усунення перешкод в користуванні майном, що належить позивачу, шляхом знесення капітальних споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація) та демонтажу будівель тимчасового характеру, що визначені на плані експлікації будівкль та споруд, розробленому КП „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" від 02.07.2012р. комплексу будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_1, що фактично є поданням іншого позову, який може розглядатися судом окремо, в іншому провадженні.
За таких обставин, судом розглядаються лише вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" в частині, що стосується оформлення права власності та видачі свідоцтва ОСОБА_1 на будівлі та споруди: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація); про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно комплексу будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 22.11.2012р., яке видано Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_1, в частині, що стосується будівель та споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація).
При цьому, слід зауважити, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на задоволенні позову.
Відповідач - ФОП ОСОБА_1 проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях.
Відповідач- Шабівська сільська рада про місце та дату судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не з'являвся, при новому розгляді справи відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника .
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Одеська обласна державна адміністрація про місце та дату судових засідань була повідомлена належним чином, але представник третьої особи у судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив. Письмових пояснень щодо позову третьою особою до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, справа розглядається на підставі наявних у справі матеріалів , відповідно до ст.75 ГПК України.
Ухвалою від 29.06.2016р. справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області. Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.06.2016р. справу №916/495/14 передано на розгляд колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя - Рога Н.В., суддя Бездоля Д.О., суддя Смелянець Г.Є. Ухвалою від 29.06.2016р. справу прийнято до колегіального розгляду у такому складі суду.
Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін , суд встановив:
Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_10 НОМЕР_4 ПП „Ніка-2" є власником земельної ділянки площею 1,3937 га (кадастровий номер НОМЕР_5), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту) , із цільовим призначенням земельної ділянки - для обслуговування і реконструкції будівель і споруд бази відпочинку „Ніка-2". Крім того, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_10 НОМЕР_6 ПП „Ніка-2" є власником земельної ділянки площею 0,3386 га (кадастровий номер НОМЕР_7), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту) , із цільовим призначенням земельної ділянки - для обслуговування і реконструкції будівель і споруд бази відпочинку „Ніка-2".
Позивач у справі зазначає, що в ході здійснення господарської діяльності на належній йому на праві власності земельній ділянці ним було розроблено проектну документацію щодо реконструкції бази відпочинку „Ніка-2" комплексу будівель та споруд АДРЕСА_2, Шабівська сільська рада ( будівництво котеджу на 15 місць, адміністративної будівлі, котеджу для обслуговуючого персоналу , кафе на 80 місць, бару для продажу прохолодних напоїв) та 19 січня 2011р. отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт за №18. Строк дії дозволу- до кінця реконструкції. Але, ПП „Ніка-2" не взмозі використати своє право в частині користування своєю земельною ділянкою та здійснення на ній господарської діяльності у звязку із тим, що суміжний землекористувач - ФОП ОСОБА_1 побудувала на належній їй на праві орендного користування земельній ділянці будівлі та споруди з порушенням норм ДБН , що унеможливлює будівництво ПП „Ніка-2" обєктів , передбачених проектною документацією.
ПП „Ніка-2", посилаючись на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів вважає, що рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 від 13.11.2012р. "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" , має бути визнане судом незаконним та скасовано, а видане на підставі цього рішення 22.11.2012р. ОСОБА_1 Свідоцтво про право власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у складі : (бар) літ."А", літ. „Б" (щитова), літ. „Ж" (склад), літ . „Ї" (будинок відпочинку), літ. „Н" (будинок відпочинку), літ. „О" (будинок відпочинку), літ."Я" (будинок персоналу , літ."1А" ( адміністративно-побутовий корпус) , літ."1Б" ( господарський блок), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація) має бути визнане недійсним у частині.
В обгрунтування позову ПП „Ніка-2" зазначає, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2007р. по справі №2-2971 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, та визнано за нею право власності на самочинно збудовані будівлі бази відпочинку „ОСОБА_1", а саме: щитова літ."Б", навіс літ."б", склад літ."Ж", навіс літ. „ж", бар літ. „А", будинок відпочинку літ."Ї", навіс літ."ї", розташовані за адресою: Білгород-Дністровський р-н, Одеської обл., територія Будацької коси, біля селища Затока, база відпочинку „ОСОБА_1". Розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 03.09.2007р. №1532/2007 „Про затвердження актів державної технічної комісії" , окрім іншого, затверджено акт державної технічної комісії про здачу в експлуатацію будівництва будинку відпочинку з навісом, щитової з навісом, складу з навісом , бару гр. ОСОБА_1 на базі відпочинку „ОСОБА_1" на території Будацької коси, біля селища Затока Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського р-ну Одеської області. Розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 11.09.2007р. №1553/2007 „Про оформлення права власності субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 на будинок відпочинку , щитову, склад, бар на базі відпочинку „ОСОБА_1" оформлено субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 право власності на будинок відпочинку , щитову, склад, бар (згідно додатку) на базі відпочинку „ОСОБА_1" на території Будацької коси, біля селища Затока Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського р-ну Одеської області. На підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 11.09.2007р. №1553/2007 21 грудня 2007р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області ФОП ОСОБА_1 будо видано Свідоцтво про право власності ОСОБА_10 НОМЕР_8 , згідно якого вона є власником комплексу будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1" , розташованого за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, Шабівська сільська рада, комплекс будівель та споруд НОМЕР_9, який складається з будинку відпочинку „Ї", щитова „Б", склад „Ж", бар „А".Рішенням Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 від 13.11.2012р. "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" вирішено оформити право власності ОСОБА_1 на комплекс будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у складі : бар літ."А", літ. „Б" (щитова), літ. „Ж" (склад), літ . „Ї" (будинок відпочинку), літ. „Н" (будинок відпочинку), літ. „О" (будинок відпочинку), літ."Я" (будинок персоналу , літ."1А" ( адміністративно-побутовий корпус) , літ."1Б" ( господарський блок) , №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація) замість свідоцтва про право власності від 21.12.2007р. Крім того, вирішено видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у складі : бар літ."А", літ. „Б" (щитова), літ. „Ж" (склад), літ . „Ї" (будинок відпочинку), літ. „Н" (будинок відпочинку), літ. „О" (будинок відпочинку), літ."Я" (будинок персоналу , літ."1А" ( адміністративно-побутовий корпус) , літ."1Б" ( господарський блок) , №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація) замість свідоцтва про право власності від 21.12.2007р. 22 листопада 2012р. на підставі зазначеного рішення виконкомом Шабівської сільської ради ОСОБА_1 було видано відповідне свідоцтво про право власності.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.09.2013р. ( провадження №"2-ц/785/7182/13) рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 29.03.2007р. по справі №2-2971 було скасовано , у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на самовільні будівлі відмовлено. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. у справі №815/4703/13-а визнано протиправним та скасовано розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 03.09.2007р. №1532/2007 „Про затвердження актів державної технічної комісії" в частині затвердження акту державної технічної комісії про здачу в експлуатацію будівництва будинку відпочинку з навісом, щитової з навісом, складу з навісом , бару гр. ОСОБА_1 на базі відпочинку „ОСОБА_1" на території Будацької коси, біля селища Затока Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського р-ну Одеської області; визнано протиправним та скасовано розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 11.09.2007р. №1553/2007 „Про оформлення права власності субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 на будинок відпочинку , щитову, склад, бар на базі відпочинку „ОСОБА_1". Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014р. залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. у справі №815/4703/13-а . Рішенням господарського суду Одеської області від 08.12.2014р. по справі №916/3512/13, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015р., визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_10 НОМЕР_8 , видане Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області ФОП ОСОБА_1, що посвідчує право власності на нерухоме майно : будинок відпочинку „Ї", щитова „Б", склад „Ж", бар „А", комплексу будівель та споруд НОМЕР_9, база відпочинку "ОСОБА_1", що розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада.
За таких обставин, позивач вважає, що з урахуванням зазначених вище судових рішень наявні всі правові підстави для визнання незаконним та скасування рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 від 13.11.2012р. "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" у частині, що стосується оформлення права власності та видачі свідоцтва ОСОБА_1 на будівлі та споруди: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація).
При цьому, позивач зазначає,що станом на 21.12.2007р. ( дата видачі Свідоцтва про право власності) до переліку обєктів, що збудовані ОСОБА_1 самочинним шляхом та порушують права та інтереси ПП „Ніка-2" належали наступні обєкти : літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація), що підтверджується технічними паспортами , виготовленими КП „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації" 23.05.2006р., технічним висновком про стан основних капітальних споруд та інженерного устаткування , що був розроблений у 2007р. Головним інженером ПП „ОСОБА_7" , та був підставою для звернення до суду в рамках судової справи №1-2971/07. Самочина забудова, що розміщена на суміжній земельній ділянці всупереч нормам ДБН та за відсутності узгодженого плану будівництва без дотримання санітарних та протипожежних норм може призвести до перешкод у користуванні ПП „Ніка-2" земельною ділянкою та бути загрозою для нерухомого майна ПП „Ніка-2", адже, розташування споруд на базі відпочинку „ОСОБА_1" , з урахуванням їх ступіня вогнетравалості, етажності та категорії складності (будівлі літ."О", „Ї", „И", „З", „Ж", „С" ) встановлено з порушенням п. 3.25 норм ДБН 360-92 „Планування та забудова міських та сільських поселень" - відстань будівель вздовж суміжної межі не менше 1 м; (будівлі літ."А", „Б", „Ї", „Н", №1, №2, №3, „О", „И", „З", „Ж", „Є") встановлено з порушенням протипожежної відстані за складністю споруд , яка має становити 10 м - ДБН 360-92 (додаток 3.1); порушено також ДБН В.1.1-7-2002 „Пожежна безпека об'єктів будівництва); ДБН В.2.2-9-2009 „Громадські споруди та забудови. Загальні положення".
Крім того, в обгрунтування позову ПП „Ніка-2" зазначає, що порушення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства було встановлено під час апеляційного провадження у справі №22-ц/785/7182/13 та судового провадження у справі №815/4703/13-а з розгляду вимог про визнання протиправним та скасування розпоряджень Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, на підставі яких було оформлено та видано ФОП ОСОБА_1 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_10 НОМЕР_8 від 21.12.2007р. Зокрема, рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.09.2013р. ( провадження №"2-ц/785/7182/13) було встановлено, що частина самочинних будівель зведена ОСОБА_1 на межі суміжної земельної ділянки ПП „Ніка-2" замість забору та встановлено порушення ОСОБА_1 норм ДБН , що позбавляє права власника суміжної земельної ділянки на належне використання останньої з проведення капітального будівництва вздовж проведеної самочинної забудови. З урахуванням цього, позивач зазначив, що підставою виникнення позовних вимог в рамках даного провадження є проведення ФОП ОСОБА_1 самочинної забудови та вжиття протиправних дій щодо її легалізації , отримання права користування і розпорядження останнім.
Позивач також зазначив, що відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997р. „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності , який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. У Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991р. у справі „Пайн Велей Девелопментс ЛТД проти Ірландії" зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користування своєю власністю.
В обгрунтування позову позивач також зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах народовладдя та законності. Згідно ст.59 цього Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхної невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. За приписами ст.77 Закону спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування , вирішуються в судовому порядку.
Відповідач- Шабівська сільська рада письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Відповідач - ФОП ОСОБА_1 проти позову заперечує, посилаючись на те, що між сторонами у справі не існує спору щодо права власності на нерухоме майно комплексу будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1", і , згідно тверджень позивача, його права порушує не саме право приватної власності на зазначений комплекс, а якась будівля, яка розташована на межі і порушує тим самим права позивача. За таких обставин, з урахуванням ст..ст. 316, 317 Цивільного кодексу України , задоволення даного позову позбавить ФОП ОСОБА_1 права володіти, користуватись та розпоряджатися нерухомим майном , яке було побудоване нею власним коштом на відведеній для цього земельній ділянці у відповідності до будівельних норм.
Відповідач вважає, що посилання позивача на рішення по справі №2-2971/2007 є безпідставним, адже, цим рішенням не встановлено жодної обставини, яка стосувалась би порушення прав ПП „Ніка-2" Свідоцтвом про право власності ОСОБА_10 НОМЕР_10 від 22.11.2012р. , або є оскаржуваним рішенням Шабівської сільської ради . При цьому, під час розгляду справи №2-2971/2007 обєктом, щодо якого встановлювались всі обставини був об'єкт права власності ОСОБА_1 ( право на який посвідчувалось Свідоцтвом від 2007р.) - не реконструйований комплекс , який налічував 4 споруди. Станом на 2012р. об'єктом права власності є двічі реконструйований комплекс будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1", який складається з 12 обєктів. Крім того, відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 не брала участь у справі №2-2971/2007 , оскільки власником нерухомого майна бази відпочинку „ОСОБА_1" є саме фізична особа ОСОБА_1 , яка за своїм процесуальним статусом відрізняється від ФОП ОСОБА_1 З урахуванням зазначеного, відповідач вважає, що суб'єктний склад у справах №2-2971/2007 та №916/495/14 є різними, у зв'язку з чим обставини , встановлені судом при розгляді справи №2-2971/2007 не можуть вважатися належними та допустимими доказами при розгляді справи №916/495/14.
Відповідач також вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту , адже, у випадку скасування рішення ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності будівлі самі по собі нікуди не зникнуть , а , як зазначає позивач, саме будівлі своїм розташуванням порушують його права. За таких обставин, відповідач вважає, що позивач мав би подати негаторний позов про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном , предметом якого могло б бути зобов'язання проведення реконструкції або навіть знесення будівлі.
Відповідач також зазначив, що на підставі Договору оренди земельної ділянки, укладеного 07.11.2001р. між Білгород-Дністровською районною радою та ФОП ОСОБА_1, вона є орендарем земельної ділянки загальною площею 0,9872 га, що розташована на землях Будацької коси, біля селища Затока, Білгород-Дністровського району , Одеської області, з метою забудови та обслуговування бази відпочинку „ОСОБА_1", що розташована між базами відпочинку „Комунальник" і „Акерман", згідно з планом землекористування. Строк дії Договору - 49 років. Договір зареєстровано у Білгород-Дністровському районному відділі земельних ресурсів 09.11.2001р. за №37. Актом від 12.09.2001р. межі земельної ділянки було встановлено в натурі. Протягом всього часу землекористування межі земельної ділянки не змінювалися . Однак, згідно листа відділу Держземагенства у Білгород-Дністровському районі Одеської обл. від 17.10.2013р. ( з додатком) та висновку №1506 судової земельно технічної експертизи від 19.06.2014р. , яка була проведена в рамках кримінального провадження порушеного за ч.1 ст.197-1 КК України , земельна ділянка , що належить на праві власності ПП „Ніка-2" перетинає земельну ділянку , що знаходиться у користуванні ФОП ОСОБА_1 і площа накладки складає 316 кв.м. Також, за висновком експерта , відстань від зовнішньої стіни будови літ."Ж" (склад) до межі суміжного землекористувача становить не менше 1 м. Згідно висновку №006/15 будівельно- технічного експертного дослідження від 07.04.2015р. , виконаного експертом ОСОБА_9 , всі будівлі були розміщені в межах орендованої земельної ділянки та на відстані не менше 1 м від межі суміжної земельної ділянки ПП „Ніка-2".
За таких обставин, відповідач вважає,що відсутнє порушення прав та інтересів ПП „Ніка-2" і задоволення позову не призведе до поновлення порушених прав, оскільки не можливо поновити те, що не було порушено.
Відповідач також вважає, що оспорюване позивачем рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 від 13.11.2012р. "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" було прийнято в межах компетенції ради, з дотриманням норм чинного законодавства, є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом) , який спрямований на виникнення прав лише у одного суб'єкта - ОСОБА_1, та є актом одноразового застосування , який вичерпав свою дію фактом його виконання - видачею свідоцтва про право власності. При цьому, відповідач зазначає, що надав до Шабівської сільської ради всі передбачені законодавством документи, необхідні для прийняття радою рішення , які перелічені у преамбулі рішення.
На думку відповідача , Свідоцтво про право власності ОСОБА_10 НОМЕР_8 від 21.12.2007р. було видане на комплекс будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1" , розташований за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, Шабівська сільська рада, комплекс будівель та споруд НОМЕР_9, який складався з будинку відпочинку „Ї", щитова „Б", склад „Ж", бар „А", а не на окремі будівлі . За таких обставин , ОСОБА_1 проводилася реконструкція комплексу будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1", у зв'язку з чим було розроблено проект реконструкції бази відпочинку „ОСОБА_1" , отримано необхідні дозвільні документи на початок робіт , укладено договори з фахівцями , та проведено реконструкцію належного ОСОБА_1 на праві власності майна. Наслідком таких дій, відповідно до п.3 ДБН В.№.2-2-2009 „Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт.", стало утворення нового об'єкту, який не є тотожнім нереконструйованому , на який власником отримано право власності , тому у власника виник обов'язок провести реєстрацію права власності на об'єкт, що утворився в результаті проведеної реконструкції. За таких обставин, з посиланням на ст..188 Цивільного кодексу України, відповідач вважає, що право власності оспорюваним рішенням було оформлено на комплекс будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1", який уявляє собою одну складну річ, яка має єдину адресу, один реєстраційний номер, але складається з 12 обєктів (станом на 2012рік).
Відповідач також звернув увагу суду на те, що станом на даний час Свідоцтво про право власності ОСОБА_10 НОМЕР_10 від 22.11.2012р. не є чинним, оскільки після закінчення реконструкції, проведеної у 2014р., 30.07.2014р. ОСОБА_1 отримала Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - комплекс будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1" НОМЕР_11, а оригінал Свідоцтва про право власності ОСОБА_10 НОМЕР_10 від 22.11.2012р. був вилучений реєстратором для зберігання в матеріалах реєстраційної справи.
Розглянув матеріали справи , на підставі норм законодавства, суд доходить до такого висновку:
За змістом ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу. Отже, підставою звернення до суду є наявність порушеного , не визнаного або оспорюваного права та інтересу.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено , зокрема, такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання незаконними рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Крім того, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. При цьому, порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі, шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. При цьому, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено , може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.
Отже, спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим порушенням. У розумінні ст..13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод „ефективний засіб правового захисту" повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
За матеріалами справи позивач - ПП „Ніка-2" згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_10 НОМЕР_4 є власником земельної ділянки площею 1,3937 га (кадастровий номер НОМЕР_5), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту) , із цільовим призначенням земельної ділянки - для обслуговування і реконструкції будівель і споруд бази відпочинку „Ніка-2", та згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_10 НОМЕР_6 є власником земельної ділянки площею 0,3386 га (кадастровий номер НОМЕР_7), що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту) , із цільовим призначенням земельної ділянки - для обслуговування і реконструкції будівель і споруд бази відпочинку „Ніка-2". При цьому, ПП „Ніка-2" не взмозі використати своє право в частині користування своєю земельною ділянкою та здійснення на ній господарської діяльності у звязку із тим, що суміжний землекористувач - ФОП ОСОБА_1 побудувала на належній їй на праві орендного користування земельній ділянці будівлі та споруди з порушенням норм ДБН , що унеможливлює будівництво ПП „Ніка-2" обєктів , передбачених проектною документацією. За поясненнями представника позивача , обравши у якості способу захисту порушеного права вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування , визнання недійсним свідоцтва про право власності, позивач намагається відновити своє порушене право , адже, без встановлення судом факту незаконності оспорюваного рішення Шабівської сільської ради , його скасування та визнання недійсним виданого на підставі цього рішення свідоцтва про право власності відсутні правові підстави вимагати вчинення відповідачем дій щодо усунення користуваання земельною ділянкою.
Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що позивачем вірно обрано спосіб захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 від 13.11.2012р. "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" , яким вирішено оформити право власності ОСОБА_1 на комплекс будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, у складі : бар літ."А", літ. „Б" (щитова), літ. „Ж" (склад), літ . „Ї" (будинок відпочинку), літ. „Н" (будинок відпочинку), літ. „О" (будинок відпочинку), літ."Я" (будинок персоналу , літ."1А" ( адміністративно-побутовий корпус) , літ."1Б" ( господарський блок) , №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація) замість свідоцтва про право власності від 21.12.2007р. Крім того, вирішено видати ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , у складі : бар літ."А", літ. „Б" (щитова), літ. „Ж" (склад), літ . „Ї" (будинок відпочинку), літ. „Н" (будинок відпочинку), літ. „О" (будинок відпочинку), літ."Я" (будинок персоналу , літ."1А" ( адміністративно-побутовий корпус) , літ."1Б" ( господарський блок) , №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація) замість свідоцтва про право власності від 21.12.2007р.
Стаття 21 Цивільного кодексу України визначає порядок визнання судом незаконними та скасування правових актів індивідуальної дії, а також нормативно-правових актів, виданих органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо вони суперечать актам цивільного законодавства й порушують цивільні права або інтереси.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Частиною 1 ст. 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Згідно ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхної невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Одеської області від 08.12.2014р. по справі №916/3512/13 , яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2015р., визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_10 НОМЕР_8 , видане 21.12.2007р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області ФОП ОСОБА_1, що посвідчує право власності на нерухоме майно : будинок відпочинку „Ї", щитова „Б", склад „Ж", бар „А", комплексу будівель та споруд НОМЕР_9 , база відпочинку "ОСОБА_1", що розташовані за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада. При цьому, зазначене Свідоцтво про право власності від 21.12.2007р. було видано на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 11.09.2007р. №1553/2007 „Про оформлення права власності субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 на будинок відпочинку , щитову, склад, бар на базі відпочинку „ОСОБА_1". Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. у справі №815/4703/13-а визнано протиправним та скасовано розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 03.09.2007р. №1532/2007 „Про затвердження актів державної технічної комісії" в частині затвердження акту державної технічної комісії про здачу в експлуатацію будівництва будинку відпочинку з навісом, щитової з навісом, складу з навісом , бару гр. ОСОБА_1 на базі відпочинку „ОСОБА_1" на території Будацької коси, біля селища Затока Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського р-ну Одеської області; визнано протиправним та скасовано розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 11.09.2007р. №1553/2007 „Про оформлення права власності субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 на будинок відпочинку , щитову, склад, бар на базі відпочинку „ОСОБА_1". Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014р. залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2013р. у справі №815/4703/13-а.
Отже, судом було встановлено протиправність оформлення Свідоцтва про право власності від 21.12.2007р., у звязку з чим не можна вважати правомірною видачу Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області у 2012р. нового свідоцтва про право власності на комплекс будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2, замість свідоцтва про право власності від 2007р.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком відповідача у справі про те, що обєктом права власності у даному випадку є не кожна окрема будівля та споруда бази відпочинку „ОСОБА_1" , а комплекс будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який є складною річчю та складається з таких обєктів: бар літ."А", літ. „Б" (щитова), літ. „Ж" (склад), літ . „Ї" (будинок відпочинку), літ. „Н" (будинок відпочинку), літ. „О" (будинок відпочинку), літ."Я" (будинок персоналу , літ."1А" ( адміністративно-побутовий корпус) , літ."1Б" ( господарський блок) , №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація). За таких обставин, на думку колегії суддів , незаконним має бути визнано рішення Шабівської сільської ради № 205/2012 від 13.11.2012р. стосовно всіх обєктів, які є складовими бази відпочинку „ОСОБА_1", а не у частині , що стосується будівель та споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація). Але, суд не може виходити за межі позовних вимог, у звязку з чим розглядає лише вимоги у межах, заявлених позивачем у справі.
Слід також зауважити, що підставою прийняття Шабівською сільською радою рішення № 205/2012 від 13.11.2012р. згідно преамбули цього рішення були , зокрема, декларації про готовність об'єкта до експлуатації №ОД14312173983 від 25.09.2012р. та №ОД18212168384 від 18.09.2012р., але, дозвіл на проведення робіт по реконструкції комплексу будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1" , самі зазначені декларації про готовність об'єктів до експлуатації, дозвільна документація могли бути видані лише за умови наявності у ФОП ОСОБА_1 права власності на не реконструйований об'єкт, що у даному випадку посвідчувалося саме Свідоцтвом про право власності від 21.12.2007р., про що також зазначено у преамбулі оспорюваного рішення. Отже, у зв'язку з визнанням рішенням суду недійсним зазначеного Свідоцтва про право власності, не можна вважати правомірним та законним оформлення всієї дозвільної документації на проведення реконструкції комплексу будівель та споруд бази відпочинку „ОСОБА_1" та видачу декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №ОД14312173983 від 25.09.2012р. та №ОД18212168384 від 18.09.2012р.
За таких обставин, на думку суду , підлягає задоволенню вимога позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" в частині, що стосується оформлення права власності та видачі свідоцтва ОСОБА_1 на будівлі та споруди: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація).
З урахуванням задовлення судом вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" у частині, що стосується оформлення права власності та видачі свідоцтва ОСОБА_1 на будівлі та споруди: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація), задоволенню підлягає також вимога позивача щодо визнанння недійсним Свідоцтва про право власності на нерухоме майно комплексу будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 22.11.2012р., яке видано Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області Буценко Лідії Костянтинівні, в частині, що стосується будівель та споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація), адже, зазначене Свідоцтво будо видане саме на виконання зазначеного рішення Шабівської сільської ради.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком відповідача у справі стосовно того, що оспорюване рішення Шабівської сільської ради у даному випадку є актом ненормативного характеру індивідуальної дії, який вичерпав свою дію фактом його виконання - видачею свідоцтва про право власності. Адже, Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.
Зазначені правові позиції знайшли своє підтвердження у судових рішеннях і правових висновках Верховного Суду України, зокрема у постановах від 30 вересня 2015 року у справі № 3-553гс15.
Тобто самостійний позов про визнання незаконними та скасування ненормативних актів органів місцевого самоврядування ,що мають індивідуальну дію, дійсно не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.
Верховний Суд України на спільному засіданні Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах 16 грудня 2015 року розглянув справу № 6 - 2510 цс 15, предметом якої був спір про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та витребування цієї земельної ділянки з чужого незаконного володіння та зробив правовий висновок, відповідно до якого рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації.
Посилання відповідача -ФОП ОСОБА_1 на те, що це свідоцтво про право власності від 22.11.2012р. серії НОМЕР_10 втратило чинність у зв'язку із оформленням та видачею замість нього нового свідоцтва від 30.07.2014 р., індексний НОМЕР_2, серії НОМЕР_3, а тому не може бути визнано недійсним та скасовано, а відтак провадження у справі підлягає припиненню в цієї частині у зв'язку з відсутністю предмету спору , не приймаються до уваги з огляду на те, що предметом спору в даному випадку є законність або незаконність цього документу а не його чинність на момент розгляду спору, тобто предмет спору в незалежності від припинення його дії продовжує існувати.
Слід також зауважити, що відповідно до розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області від 11.09.2007р. №1553/2007 „Про оформлення права власності субєкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 на будинок відпочинку , щитову, склад, бар на базі відпочинку „ОСОБА_1" Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_10 НОМЕР_8 було видане 21.12.2007р. Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області саме ФОП ОСОБА_1, а не гр.. ОСОБА_1, що спростовує посилання відповідача на те, що власником бази відпочинку є саме гр..ОСОБА_1, а не ФОП ОСОБА_1 Крім того, орендарем земельної ділянки загальною площею 0,9872 га, що розташована на землях Будацької коси, біля селища Затока, Білгород-Дністровського району Одеської області , що відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 07.11.2001р. надана у користування для забудови та обслуговування бази відпочинку „ОСОБА_1", є саме ФОП ОСОБА_1 , а не гр.. ОСОБА_1
У будь-якому випадку, виходячи з матеріалів справи ОСОБА_1, яка зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності ще у 2000р., здійснює на орендованій земельній ділянці господарську діяльність , що свідчить про те, що у даному випадку вона є суб'єктом підприємницької діяльності.
Судом також не приймаються до уваги посилання відповідача у якості доказів на наявні у матеріалах справи висновок №1506 судової земельно технічної експертизи від 19.06.2014р. , яка була проведена в рамках кримінального провадження порушеного за ч.1 ст.197-1 КК України, та висновок №006/15 будівельно-технічного експертного дослідження від 07.04.2015р., виконаний експертом ОСОБА_9 на замовлення саме ОСОБА_1 адже, на думку суду, зазначні документи не можуть бути належними та допустимими доказами у даній справі.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судові витрати по сплаті судового збору збору стягнути з відповідачів у справі відповідно до ст..с.44, 49 ГПК України .
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовну заяву Приватного підприємства „Ніка-2" задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 205/2012 "Про оформлення права власності на будівлі та споруди бази відпочинку "ОСОБА_1" за адресою: АДРЕСА_2" в частині, що стосується оформлення права власності та видачі свідоцтва ОСОБА_1 на будівлі та споруди: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація).
3. Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на нерухоме майно комплексу будівель та споруд бази відпочинку "ОСОБА_1", що розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 22.11.2012р., яке видано Шабівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_1, в частині, що стосується будівель та споруд: літери „А" (бар), „Б" (щитова), „Ж" (склад), „Ї" (будинок відпочинку), „Н" (будинок відпочинку), „О" (будинок відпочинку), №1 (ємність для води), №2 (вигрібна яма), №3 (каналізація).
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Ніка-2" ( код ЄДРПОУ 31652421, АДРЕСА_2, база відпочинку „Ніка-2") витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218 грн.
5. Стягнути з Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області ( Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с.Шабо, вул Леніна, 63, код ЄДРПОУ 04378043) на користь Приватного підприємства „Ніка-2" ( код ЄДРПОУ 31652421, АДРЕСА_2, база відпочинку „Ніка-2") витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 12 вересня 2016р.
Головуючий Н.В. Рога
Суддя Д.О. Бездоля
Суддя Г.Є. Смелянець