08 вересня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1426/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Лобана Д.В.,
за участю секретаря Новик Н.С.,
представників позивача Калачової Н.С., Чебакової Н.Ю.,
представника відповідача Бузини Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про визнання в частині протиправним та скасування рішення,
Державна установа "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд, відповідач) № 63 від 12.04.2016 в частині повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 25218,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 11.03.2016 по 30.03.2016 виконавчою дирекцією ЧОВ ФСС з ТВП проведено планову перевірку з питань правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, про що було складено акт від 31.03.2016. На підставі акту перевірки, відповідачем 14.04.2016 винесено рішення № 63 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, отримане позивачем 14.04.2016. Зазначене рішення було оскаржено позивачем в досудовому порядку, що підтверджується матеріалами справи, але з невідомих причин скарга не дійшла до адресата. Позивач не погоджується з вказаним рішенням та просить суд скасувати вказане рішення в частині стягнення неправомірно використаних страхових коштів у сумі 25218,60 грн. При цьому, позивач посилається на те, що в період, який підлягав перевірці, з 01.10.2013 по 31.12.2015 позивач отримав 29 путівок, враховуючи, що у 2015 році путівки на санаторно - курортне лікування не виділялось, у період з 01.10.2013 по 31.12.2014 (15 місяців) отримано 29 путівок, тобто 2 путівки в місяць. Розділом Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності передбачене планування розподілу путівок, однак дирекцією Фонду такий план не був доведений до відома страхувальника, путівки надавалися по додаткових заявках на санаторно-курортне лікування з порушенням п. 4.15 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав заперечення, в яких зазначив, що рішення № 63 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким була визначена сума страхових коштів, використаних з порушенням, в розмірі 26817,07 грн, фінансові санкції в розмірі 173,97 грн, на загальну суму 26991,04 грн оформлено у відповідності та у строки, визначені чинним законодавством, є законними, неупередженими та обґрунтованими, складено з дотриманням норм права, а отже є законним та обґрунтованим. Також зазначає, що вказане рішення виконано страхувальником частково в розмірі 1772,44 грн, тому в цій частині є узгодженим. Враховуючи викладене, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було проведено планову перевірку з питань правильності нарахування, обліку та використання страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, за період з 01.10.2013 по 31.12.2015, страхувальника - Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України". За результатами перевірки 31.03.2016 складено акт проведення перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а.с.10- 18).
Перевіркою були встановлені наступні порушення:
- порушення п. 4.1 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.2009 № 12 (далі - Порядок № 12) в частині видачі фельдшеру-лаборанту санаторно-гігієнічної лабораторії ОСОБА_4 для лікування її дитини ОСОБА_5 путівки до санаторію ДП "Клінічний санаторій "Березівські мінеральні води" за № 000970, заїзд з 08.05.2014, без довідки форми № 070/о на дитину;
- порушення п. 4.7 Порядку № 12 в частині видачі помічнику епідеміолога ОСОБА_6 для лікування дитини ОСОБА_7 путівки до санаторію ДП "Санаторій "Ворзель" за № 005083, заїзд з 13.08.2014, без довідки форми № 070/о на дорослого;
- порушення п. 4.1, п. 4.9 та п. 4.11 Порядку № 12 в частині видачі юрисконсульту ОСОБА_8 та її чоловіку ОСОБА_9 путівки до санаторію "Лісова пісня" за № 003102, заїзд з 03.04.2014, без довідки форми № 070/о на чоловіка;
- порушення п. 4.1, п. 4.9 та п. 4.11 Порядку № 12 в частині видачі фельдшеру ОСОБА_10 та її сину ОСОБА_11 путівки до санаторію-профілакторію "Перемога" за № 012408, заїзд з 03.04.2014, без довідки форми № 070/о на сина;
- порушення п. 4.14 Порядку № 12 в частині видачи лікарю-лаборанту гігієністу ОСОБА_12 путівки до ДП "Санаторій "Конча-Заспа" за № 000413, заїзд з 24.02.2014 без часткової доплати;
- порушення п. 4.14 Порядку № 12 в частині видачи помічнику епідеміолога ОСОБА_13 путівки до ДП "Санаторій "Конча-Заспа" за № 000495, заїзд з 18.03.2014 без часткової доплати.
Крім цього, перевіркою виявлені порушення ч. 2 ст. 35 та ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240 (далі - Закону № 2240); п. 3, п. 4, п. 6 абз. 2 п. 9, абз. 1, абз. 2 та абз. 8 п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами та доповненнями, які діяли на момент видачі листків непрацездатності).
На підставі акту перевірки, 12.04.2016 виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду відносно позивача було винесено рішення № 63 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким була визначена сума страхових коштів, використаних з порушенням, в розмірі 26817,07 грн, фінансові санкції в розмірі 173,97 грн, на загальну суму 26991,04 грн, які в десятиденний термін від дня отримання рішення підлягають перерахуванню до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у повному обсязі (а.с. 50).
З пояснень сторін вбачається, що порушення ч. 2 ст. 35 та ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240 (далі - Закону № 2240); п. 3, п. 4, п. 6 абз. 2 п. 9, абз. 1, абз. 2 та абз. 8 п. 14 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням позивач не оскаржує, рішення в зазначеній частині виконане, сплачено 1772,44 грн.
Судом встановлено, що не погоджуючись з вказаним рішенням в частині коштів, що підлягають поверненню в сумі 25218,60 грн, позивач надіслав до виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідні заперечення на рішення. Рішенням про результати розгляду скарги від 06.05.2016 за вих. № 07-10/571 виконавча дирекція Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомила про відсутність підстав для задоволення скарги позивача на рішення від 12.04.2016 № 63. Не погодившись с вказаним рішенням про результати розгляду скарги позивач 12.05.2016 направив скаргу до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але станом на день подання позову відповідь на вказану скаргу не надходила, оскільки зазначена скарга з невідомих причин не надійшла до адресата, хоча матеріали справи містять докази її направлення (а.с. 85-88, 89-96).
Не погоджуючись з рішенням від 12.04.2016 № 63, в частині коштів, що підлягають поверненню в сумі 25218,60 грн, позивач звернувся до до суду за захистом охоронюваних законом прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Основним законом, який визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240-ІІІ) з наступними змінами та доповненнями.
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Стаття перша Закону № 2240-ІІІ закріплює, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 2240-III фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 13 Закону № 2240-ІII, виконавча дирекція Фонду здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.
Частиною першою статті 28 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що страховик, зокрема, має право здійснювати перевірку обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 3.2 Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 05.06.2001 № 9, для реалізації основних напрямів діяльності Фонд повинен забезпечувати: контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обґрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів; контроль за достовірністю поданих страхувальниками та застрахованими особами відомостей.
Відповідно до статті 47 Закону № 2240-ІІІ для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 № 12 (далі - Порядок № 12), визначені умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей (а також особами, які навчаються у вищому навчальному закладі) (далі - застраховані особи і члени їх сімей) санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відповідно до Закону № 2240 - ІІІ.
Відповідно до п. 4.1. Порядку № 12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.99 № 302 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)") (далі - медична довідка).
Згідно з п. 4.7. Порядку № 12 комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки одному із застрахованих батьків (матері або батькові) або застрахованій особі, яка їх замінює (опікунові, піклувальнику), для лікування дитини в супроводі дорослого за наявності у дитини медичних показань на санаторно-курортне лікування з частковою оплатою в розмірі 20 відсотків її вартості, а для лікування двох дітей в супроводі дорослого - 10 відсотків її вартості на підставі заяви застрахованої особи та медичних довідок для дорослого та дитини.
Форма первинної облікової документації № 070/о "Довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування", яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 № 110, на підставі п. 4 була введена в дію та впроваджена до застосування в лікувально-профілактичних закладах починаючи з 01.07.2012.
Відповідно п. 2 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 070/о "Довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування" визначено, що форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 № 110, видається особам, яким показано санаторно- курортне лікування або оздоровлення в санаторії-профілакторії, а також застрахованим особам за умови часткового фінансування санаторно-курортного лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Тобто, видача за рішенням комісії із соціального страхування путівки фельдшеру- лаборанту санаторно-гігієнічної лабораторії ОСОБА_4 для лікування її дитини ОСОБА_5 до санаторію ДП "Клінічний санаторій "Березівські мінеральні води" за № 000970, заїзд з 08.05.2014, без довідки форми № 070/о на дитину та видача путівки помічнику епідеміолога ОСОБА_6 для лікування дитини ОСОБА_7 до санаторію ДП "Санаторій "Ворзель" за № 005083, заїзд з 13.08.2014, без довідки форми № 070/о на дорослого, суперечить вимогам нормативно-правових актів.
У відповідності до п. 4.9. Порядку № 12 комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки (путівок) згідно з медичними показаннями для спільного санаторно - курортного лікування чоловіка, дружини, які працюють на цьому підприємстві та перебувають у шлюбі, або їх дітей віком від 4 до 18 років, у тому числі для члена сім'ї (дружини або чоловіка), який працює на іншому підприємстві і є застрахованою особою, та члена сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання.
Згідно з п. 4.11. Порядку №12 комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про поділ путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та члена її сім'ї, що працює (дружини або чоловіка, які перебувають у шлюбі), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі з денною формою навчання, а також для двох застрахованих осіб, що працюють на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового погодження адміністрації санаторно-курортного закладу і терміну лікування кожної особи не менше 12 діб.
В той же час, комісією із соціального страхування страхувальника прийнято рішення про видачу і путівки до санаторію "Лісова пісня" за № 003102, заїзд з 03.04.2014 юрисконсульту ОСОБА_8 та розподілено її з чоловіком, ОСОБА_9, без довідки форми № 070/о на чоловіка та рішення про видачу путівки до санаторію-профілакторію "Перемога" за № 012408, заїзд з 03.04.2014, фельдшеру ОСОБА_10 та розподілено її з сином ОСОБА_11, без довідки форми № 070/о на сина, що не відповідає вимогам Порядку № 12.
Пунктом 4.14. Порядку №12 передбачено, що за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.
Всупереч вищезазначеній вимозі, за рішенням комісії із соціального страхування путівка до ДП "Санаторій "Конча-Заспа" за № 000413, заїзд з 24.02.2014 (за погодженням із санаторієм дату заїзду перенесено на 10.03.2014), була видана лікарю-лаборанту гігієністу ОСОБА_12 без часткової доплати. Часткова доплата в сумі 1306,20 грн була внесена в касу позивача лише 14.03.2014, що підтверджується наявними матеріалами справи (а.с. 27).
Також за рішенням комісії із соціального страхування путівка до ДП "Санаторій "Конча-Заспа" за № 000495, заїзд з 18.03.2014, була видана помічнику епідеміолога ОСОБА_13 без часткової доплати. Часткова доплата в сумі 1306,20 грн була внесена в касу страхувальника лише 20.03.2014, що підтверджується наявними матеріалами справи (а.с. 22).
Пунктом 6.2 Порядку № 12 встановлено, що сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням вказаного Порядку, у тому числі не використані, не приймаються до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (зі змінами та доповненнями - далі Закон України №1105) Фонд соціального страхування (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п.п. 5,6 ч. 1 ст. 10 Закону № 1105 Фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону, вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених фактів порушення законодавства про соціальне страхування.
Відповідно пункту 1 частини 5, частини 6 статті 15 Закону № 1105 роботодавець (страхувальник) несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Згідно частини 6 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 1105 до завершення заходів, пов'язаних з утворенням Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції відповідні виконавчі дирекції та їх робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Відповідно частин 8 та 9 розділу VII Закону № 1105 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діють до затвердження відповідних рішень Фондом.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про правомірність винесеного рішення № 63 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким була визначена сума страхових коштів, використаних з порушенням, в розмірі 26817,07 грн, фінансові санкції в розмірі 173,97 грн, на загальну суму 26991,04 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доводи представників позивача про те, що несвоєчасна оплата частини вартості путівки на санаторно - курортне лікування застрахованою особою, а також надання путівок без наявності довідок форми № 070/о є порушенням Порядку № 12, а не порядку витрачання суми страхових коштів, за яке передбачена відповідальність за Законом № 2240, є безпідставними з огляду як на вищезазначені вимоги законодавства, так і на те, що жодної іншої відповідальності, ніж застосована до позивача оскаржуваним рішенням, не передбачена нормами закону.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" необхідно відмовити.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Державної установи "Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" відмовити.
Відповідно до статей 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.
Суддя Д.В. Лобан