79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" вересня 2016 р. Справа № 924/1683/14
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів Гриців В.М.
Давид Л.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат” в особі відокремленого структурного підрозділу - Шепетівського військового лісгоспу № 510 від 30.06.16 року
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.16
у справі № 924/1683/14
за позовом: Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України, м. Хмельницький
в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, м. Хмельницький
до відповідача: Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат”, м. Івано-Франківськ
в особі відокремленого структурного підрозділу - Шепетівського військового лісгоспу
про: відшкодування 1 011 678,88 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства
За участю представників :
прокурор - Майорчак В.М (посв.№ 033498);
від сторін - не з'явилися;
Автоматизованою системою документообігу суду справу № 924/1683/14 розподілено до розгляду судді - доповідачу Кордюк Г.Т. Введено до складу судової колегії суддів Гриців В.М. та Давид Л.Л.
Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 15.07.16 скаржнику поновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 08.09.16.
Рішенням Господарського суду Івано - Франківської області від 16.06.16 року справі №926/1683/14 (суддя Фрич М.М.) позов задоволено.
Стягнуто з державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" на користь Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області / перерахувавши до Державного бюджету України, місцевих бюджетів Требухівецької сільської ради та Хмельницької обласної ради, та зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державної казначейської служби України у Хмельницькій області за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним та місцевими бюджетами" плану розрахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій /розрахунковий рахунок 33111331700334, код бюджетної класифікації доходів 24062100, код одержувача 37592837, МФО 815013, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Хмельницькій області/ збитки, заподіяні державі внаслідок незаконної порубки лісу у розмірі 1 011 678 грн. 88 коп. (один мільйон одинадцять тисяч шістсот сімдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок). Стягнуто з державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" в доход Державного бюджету України - судовий збір в розмірі 15 175 грн. 18 коп. (п'ятнадцять тисяч сто сімдесят п'ять гривень вісімнадцять копійок).
При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що посилання на лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №264666, який було виписано на проведення рубки у кварталі 35 виділ 3 загальною кубомасою 313 м. куб., в який внесено зміни щодо проведення вибірково-санітарної рубки у кварталі 27 виділ 2 загальною кубомасою 445 м. куб., як на доказ законності проведення вирубки не відповідає дійсності, оскільки, як зазначено місцевим господарським судом, при огляді судом лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №264666, на який посилається відповідач, встановлено, що на першій сторінці квитка має місце закреслення під яким написано інші цифри. Відповідно до Методичних вказівок таке виправлення повинно бути здійснене над закресленням.
Крім того, судом першої інстанції зазначено, що підпис в графі "лісорубний квиток видав" не відповідає підпису у верхньому лівому куті, де вказано посадову особу, яка видала такий квиток. Таким чином, на думку місцевого господарського суду, є всі підстави вважати, що такий лісорубний квиток підписано собою, якам не мала на це права, а отже такий документ оформлено неправильно і він не може вважатися належним доказом по справі.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 16.06.16 у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
При цьому скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку апелянта, судом не взято до уваги факт порушення позивачем порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, щодо проведення позапланої перевірки, також на адресу підприємства не надходив акт про порушення, також не надходило будь - яких претензій щодо стягнення збитків.
Також, скаржник вказує на те, що рубка дерев, яка визначена екологічною інспекцією в акті як самовільна, здійснювалася на підставі наявного лісорубного квитка, який з формальних підстав визнано судом неналежним доказом.
Крім того, апелянт покликається на те, що всупереч вимогам чинного законодавства, прокурор звернувся з вимогою стягнути збитки не до винної особи, а до юридичної особи.
6 вересня 2016 року до суду апеляційної інстанції від Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про законність та обгрунтованість рішення місцевого господарського суду та безпідставність доводів апеляційної скарги.
Сторони участі своїх уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча належнм чином були повідомлені про час та місце судового розгялду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
Клопотань про відладення розгляду справи до суду не надходило.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Беручи до уваги те, що у матеріалах справи наявні відомості та документи, необхідні для перегляду рішення в апеляційному порядку, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість закінчення розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін.
У судовому засіданні прокурор навів свої доводи , міркування та заперечення на апеляційну скаргу.
Заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:
Для проведення вибірково-санітарної рубки дерев Шепетівським військовим лісгоспом було складено план проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісах Шепетівського військового лісгоспу Кам'янець-Подільської ЛГД по Хмельницькій області на 2013 рік, погодженого із Хмельницьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства (план СОЗ), в якому зазначалось, що запасу деревини, який підлягав вибракуванню у кварталі 27 виділі 2 було на загальну кубомасу 240 м. куб.
На підставі матеріалів лісовпорядкування та плану СОЗ, службовими особами Шепетівського військового лісгоспу виписано лісорубний квиток від 6 листопада 2013 року серії 02 ЛКБ №264662 на проведення вибірково-санітарної рубки у кварталі 27 виділ 2 загальною кубомасою 287 м. куб., який зареєстровано у шнуровій книзі обліку видачі бланків лісорубних квитків і розпоряджень ліснику у Шепетівському військовому лісгоспі під порядковим номером 18.
Для виконання комплексу робіт по заготівлі та трелюванню лісопродукції згідно лісорубного квитка від 6 листопада 2013 року № 264662 між Шепетівським військовим лісгоспом та товариством з обмеженою відповідальністю "Вижницька біопаливна компанія" укладено договір від 15 листопада 2013 року №339, який затверджено службовими особами ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат". Даний договір зареєстровано у книзі реєстрації договорів за 2013 рік Шепетівського військового лісгоспу за порядковим номером 21.
В подальшому, Військовою прокуратурою Хмельницького гарнізону було проведено перевірку додержання службовими особами Шепетівського військового лісгоспу державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" вимог природоохоронного законодавства на підставі постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 30 грудня 2013 року №2/1915 вих.13 в ході якої було виявлено порушення ст.69 ЛК України.
З огляду на наведене, листом військової прокуратури Хмельницького гарнізону від 13.01.2014 року за №8/34 вих.14 було залучено спеціаліста Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області для встановлення, з виїздом на місце, факту незаконної рубки лісу та нарахування збитків.
За результатами проведеної Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області позапланової перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Шепетівським військовим лісгоспом було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 21.03.2014 № 83/03, яким встановлено, що службовими особами Шепетівського військового лісгоспу, на підставі плану СОЗ проведено відвод лісової ділянки в урочищі "Деражня" Летичівського району для проведення вибірково-санітарної рубки у кварталі 27 виділ 2 та виявлено 408 шт. пнів різних порід. Разом з тим, згідно матеріалів відводу Шепетівського військового лісгоспу, на підставі яких видано лісорубний квиток серії 02 ЛКБ № 264662, в рубку відведено 259 дерев.
На вимогу листа військової прокуратури Хмельницького гарнізону від 17.01.2014 за № 8/65 вих. 14 було виділено спеціалістів державного підприємства "Летичівське лісове господарство" для проведення перевірки з метою визначення на місцевості меж кварталів та виділів Кам'янець-Подільської промислової дільниці Шепетівського військового лісництва, а також встановлення фактів незаконної порубки дерев.
В ході проведення перевірки проведено бусольну зйомку із спеціалістами державного підприємства "Летичівське лісове господарство" лісосіки проміжного користування в кварталі 27 виділ 2 Кам'янець-Подільської промислової дільниці Шепетівського військового лісгоспу, якою встановлено межі вищевказаного виділу.
Проведеною перевіркою спільно із Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області виявлено порушення природоохоронного законодавства та зокрема, встановлено, що при проведенні вибірково-санітарної рубки у кварталі 27 виділ 2, вирубано 408 дерев різних порід, хоча матеріалами лісовпорядкування, на підставі яких виписано лісорубний квиток № 264662 від 6 листопада 2013 року, в рубку відведено 259 дерев.
З урахуванням встановлених меж виділу 2 кварталу 27 Кам'янець-Подільської промислової дільниці Шепетівського військового лісгоспу встановлено, що при проведенні вищезазначеної вибірково-санітарної рубки мав місце вихід за межі вищевказаного кварталу (зокрема, на територію виділу 5 кварталу 27), що підтверджується актом перевірки Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та бусольною зйомкою.
Згідно довідки Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, скерованої у військову прокуратуру Хмельницького гарнізону супровідним листом від 27 січня 2014 року №303/03, кількість незаконно зрубаних дерев різних порід становить 152 одиниці та розмір заподіяної шкоди від незаконної рубки становить 1 млн. 011 тис. 678 грн. 88 коп.
Зважаючи на зазначені обставини Військовим прокурором Хмельницького гарнізону Західного регіону України подано позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат» в особі відокремленого структурного підрозділу - Шепетівського військового лісгоспу про відшкодування 1 011678,88 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства
При цьому, позов обгрунтовано тим, що перевіркою встановлено, що вже після порубки дерев службовими особами Шепетівського військового лісгоспу виготовлено нові матеріали лісовпорядкування на проведення вибірково-санітарної рубки у кварталі 27 виділ 2 загальною кубомасою 445 м.куб., а до лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №264666, який було виписано на проведення рубки у кварталі 35 виділ 3 загальною кубомасою 313 м. куб., внесено зміни щодо проведення вибірково-санітарної рубки у кварталі 27 виділ 2 загальною кубомасою 445 м. куб.
Також, позивач покликається на те, що лісорубний квиток серії 02 ЛКБ №264666 від 6 листопада 2013 року у шнуровій книзі обліку видачі бланків лісорубних квитків і розпоряджень ліснику у Шепетівському військовому лісгоспі не зареєстрований.
Оцінивши матеріали справи та докази, що місяться у ній, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне:
Згідно ст.5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.
Приписами ч.ч.3,4 ст.17 Лісового кодексу України встановлено, що ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища. У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Прийняття рішень Кабінетом Міністрів України не потребує погоджень з іншими органами.
Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Сторонами у справі не заперечується факт того, що відповідач у справі є постійним лісокористувачем обов'язки якого входить, забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання норм і правил використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.
Відповідно до ст.19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані:
1) забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку;
2) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
3) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
4) вести первинний облік лісів;
5) дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель;
6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства;
8) забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування. Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень (п.5 ч.1 ст.64 Лісового кодексу України).
Відповідно до ст.69 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Відповідно до п.2 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.
Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) лісорубного та лісового (у разі, коли ліси перебувають в державній або комунальній власності) квитків здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, для проведення вибірково-санітарної рубки дерев Шепетівським військовим лісгоспом було складено план проведення санітарно-оздоровчих заходів (далі - СОЗ) у лісах Шепетівського військового лісгоспу, в якому зазначалось, що запасу деревини, який підлягав вибракуванню у кварталі 27 виділі 2 було на загальну кубомасу 240 м. куб. На підставі матеріалів лісовпорядкування та плану СОЗ службовими особами Шепетівського військового лісгоспу виписано лісорубний квиток від 06.11.2013 року серії 02 ЛКБ №264662 на проведення вибірково-санітарної рубки у кварталі 27 виділ 2 загальною кубомасою 287 м. куб.
Для здійснення санітарної рубки дерев, зазначених зокрема, у лісорубному квитку №264662, між ДП «Івано -Франківський військовий ліспромкомбінат»(замовник) та ТОВ «Вижницька біопаливна компанія» укладено договір про надання послуг з виконання комплексу робі по заготівлі та трелюванню лісо продукції з лісосік згідно графіку та лісорубного квитка (1.1. договору). У вказаному пункті міститься посилання на лісорубний квиток № 264662. Також, зазначений договір до предмету якого віднесено комплекс робіт по заготівлі лісу згідно лісорубного квитка № 264662 відображено у книзі реєстрації договорів за 2013 рік.
При цьому, покликаючись на відсутність факту незаконної рубки дерев позивач зазначає про наявність лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №264666, який було виписано на проведення рубки у кварталі 35 виділ 3 загальною кубомасою 313 м. куб., в який внесено зміни щодо проведення вибірково-санітарної рубки у кварталі 27 виділ 2 загальною кубомасою 445 м. куб.
При цьому, колегія суддів зазначає:
Відповідно до п.6.3. Методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України затвердженої Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.01.2013 № 9 дозвіл на проведення рубки оформляється лісорубним квитком. Лісорубний квиток видається для кожного лісокористувача окремо на кожну лісосіку (лісову ділянку) (п.6.4). Необхідні виправлення на бланках лісорубного квитка виконуються чорнилом червоного кольору. Неправильно написане закреслюється і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Відмітки і виправлення, внесені після видачі лісорубного квитка, повинні бути підписані особами, які мають право видачі лісорубного квитка і завірені печаткою. Зазначені виправлення вносяться у всі примірники лісорубного квитка одночасно й однакового змісту (п.6.7).
Відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 Лісорубний або лісовий квиток може бути анульований за рішенням органів Держлісагентства, власників лісів або постійних лісокористувачів, які видали квиток, відповідно до закону, а також у випадках, передбачених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Правила обліку, зберігання, заповнення, видачі бланків лісорубного або лісового квитка затверджує Мінагрополітики за поданням Держлісагентства, погодженим з Мінприроди та Мінфіном.
Крім того, варто зазначити, що намомент видачі лісорубного квитка № 264662 від 06.11.13, такий документ відповідно до Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 (в редакції від 30.10.13) відносився до документів суворої звітності, а саме в п.15 згаданого Порядку зазначалося, що бланки лісорубного або лісового квитка є документами суворої звітності, які виготовляються у встановленому порядку.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази анулювання лісорубного квитка № 264662 у зв'язку із допущеною опискою у ньому.
Також, як вірно зазначено місцевим господарським судом, на першій сторінці лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №264666 має місце закреслення під яким написано інші цифри, при цьому, відповідно до Методичних вказівок, як зазначені вище, таке виправлення повинно бути здійснене над закресленням.
Крім того, варто зазначити, що запис про наявність лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №264666 для здійснення рубки дерев у кварталі 27 квадраті 2, як предмету договору відсутній у книзі реєстрації договорів за 2103 рік, в якій міститься посилання лише на лісорубний квиток № 264662.
Таким чином, аналіз змісту лісорубного квитка серії 02 ЛКБ №264666 та наведені вище обставини викликають у суду сумнів у достовірності поданого доказу, а саме щодо моменту його складання.
З огляду наведене, колегія суддів зазначає, що санітарна рубка дерев мала бути здійснена згідно виданого лісорубного квитка № 264662, тобто загальною кубомасою 287 м. куб.
Відтак, колегія суддів зазначає, що рубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена: без дозволу; за дозволом виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені у дозволі; порід, вирубку яких заборонено.
Як зазначено вище, за результатами проведеної Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області позапланової перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Шепетівським військовим лісгоспом, було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів від 21.03.2014 № 83/03, яким встановлено, що службовими особами Шепетівського військового лісгоспу, на підставі плану СОЗ проведено відвод лісової ділянки в урочищі "Деражня" Летичівського району для проведення вибірково-санітарної рубки у кварталі 27 виділ 2 та виявлено 408 шт. пнів різних порід, з яких кількість незаконно зрубаних дерев різних порід становить 152 одиниці та розмір заподіяної шкоди від незаконної рубки становить 1 млн. 011 тис. 678 грн. 88 коп.
При цьому, варто зазначити, що відповідно до Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затверджений наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 вересня 2008 року № 464, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2009 року за № 18/16034 визначено, що акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Таким чином, вказаний акт Державної екологічної інспекції, який складений за результатами позапланової перевірки є належним доказом, яким зафіксовано факт вчинення порушення природоохоронного законодавства.
Посилання, скаржника на порушення позивачем порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, щодо проведення позапланої перевірки, а також на те що на адресу підприємства не надходив акт про порушення та будь - які претензій щодо стягнення збитків спростовуються судом апеляційної інстанції з огляду на те, що предметом розгляду даної справи є стягнення шкоди за порушення природоохоронного законодавства, а не встановлення обставин, щодо правильності проведення перевірки та складання акта.
Постановою Івано - Франківського адміністративного суду від 22.05.15 у справі № К/800/47836/15, яка залишена без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду від 05.10.15 відмовлено в задоволенні позову Державного підприємства «Івано - Франківський військовий лісокомбінат» про визнання протиправними дій щодо висновків про завдання збитків внаслідок незаконної рубки дерев та скасування акта в частині.
А тому обставни щодо правомірності складання акта не підлягають повторному дослідженню та доведенню в силу вимог ст.35 ГПК України.
Згідно із п.п.1,5 ч.2 ст.105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників та порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 Лісового кодексу України).
Пунктом е) ч.1 ст.41 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Частиною 1 ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Приписами частини третьої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев.
При цьому, у спорі про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини порушника. Отже, заступник прокурора в інтересах держави в особі позивача не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях та діях його працівників відсутня вина у заподіянні такої шкоди.
Посилання скаржника на те, що всупереч вимогам чинного законодавства прокурор звернувся з вимогою стягнути збитки не до винної особи, а до юридичної особи, спростовується судом апеляційної інстанції, оскільки, незважаючи на те, що земельна ділянка відведена у користування В/ч НОМЕР_1 (лісгоспдіяльність Шепетівське військове лісництво), що вбачається з довідки Міністерства оборони Західного територіального квартирно - експлуатаційного управління квартирно - експлуатаційного відділу м.Хмельницький від 29.0114 №247 та відомості наявності та викоритстання земельних ділянок (Т.1, а.с. 110-111), Положенням про Шепетівське військове лісництво обмежено можливість виступати позивачем та відповідачем в суді, оскільки відповідно до п.1.4 Положення лісництво не є юридисною особою. Всі відносини, в яких лісництво виступає позивачем або відповідачем в суді, здійснюються тільки через юридичну особу - Державне підприємство «Івано - Франківський військовий ліспромкомбінат» або за його дорученням (п.1.7 Положення).
Відтак, наведеними обставинами та наявними в матеріалах справи доказами спростовуються доводи скаржника щодо відсутності законних підстав відповідальності юридичної особи за заподіяну шкоду, а тому прокурором заявлено позов до належного відповідача у даній справі.
Таким чином, встановивши факт порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що тягне за собою сплату грошової шкоди, колегія суддів зазначає, що в силу норм п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
У п.9.1 Порядку організації роботи органів Державної казначейської служби України у процесі казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженому наказом Державної казначейської служби України від 09.08.2013р. N128, зазначено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства на ім'я органу Казначейства за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків (далі - рахунок 3311) в розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету.
Оцінючи наведені вище норми, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом здійснено вірний розподіл грошового стягнення шкоди.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.43 ГПК України відповідно господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Судова колегія, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого суду, дійшла висновків, що суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, в зв”язку з чим судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Судові витрати покласти на скаржника відповідно до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Івано - Франківської області від 16.06.16 у справі № 924/1683/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Державного підприємства “Івано-Франківський військовий лісопромисловий комбінат” в особі відокремленого структурного підрозділу - Шепетівського військового лісгоспу - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до ВГС України в порядку і строки встановлені ст.ст.109,110 ГПК України.
Повний текст постанови складено 13.09.16
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Гриців В.М.
Суддя Давид Л.Л.