Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" вересня 2016 р. Справа № 922/3864/14
Вх. номер 28579
Суддя господарського суду Добреля Н.С.
при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.
розглянувши заяву Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" про затвердження мирової угоди (вх. № 28579 від 01.09.2016 року)
по справі за позовом: Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", м. Харків
до Державного підприємства "Хлібна база № 85 Державного агентства резерву України, м. Барвінкове
стягнення 1603123,20 грн.
за участю:
заявника (стягувача) - ОСОБА_2, за довіреністю № 1 від 04.01.2016 року;
боржника - ОСОБА_1, за довіреністю;
ВДВС Барвінківського районного управління юстиції Х/о - не з'явився;
В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" до Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України про стягнення збитків за договором складського зберігання сільськогосподарської продукції.
Рішенням господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року по справі № 922/3864/14 стягнуто з Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Каіс" 1389947,20 грн. заборгованості, 76999,27 грн. суми 3% річних, 226561,39 грн. суми інфляційних витрат та 33870,15 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі № 922/3864/14 від 11.12.2014 року рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року залишено без змін.
На примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року по справі № 922/3864/14 судом 25.12.2014 року був виданий відповідний наказ.
26.01.2015 року від Відділу державної виконавчої служби Барвінківського районного управління юстиції Харківської області через канцелярію господарського суду за вх. № 2678, надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду по справі № 922/3864/14 від 10.11.2014 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року відмовлено в задоволенні заяви відділу ДВС Барвінківського районного управління юстиції Харківської області про розстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2015 року по справі № 922/3864/14 ухвалу господарського суду Харківської області від 04.02.2015 року залишено без змін.
19.02.2015 року від Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України" надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду від 10.11.2014 року по справі №922/3864/14.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2015 року в задоволені заяви Державного підприємства "Хлібна база № 85" Державного агентства резерву України" про розстрочення виконання рішення суду від 10.11.2014 року по справі №922/3864/14 відмовлено.
14.07.2015 року Українсько-американське спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою (вх. № 28363) про затвердження мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2015 року по справі № 922/3864/14 заяву (вх. № 28363 від 14.07.2015 року) Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" про затвердження мирової угоди задоволено. Затверджено мирову угоду сторін на стадії виконавчого провадження у справі № 922/3864/14 в редакції, запропонованій сторонами.
01.09.2016 року від Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" (далі - стягувач) надійшла заява (вх. № 28579) про затвердження мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2016 року заяву (вх. № 28579 від 01.09.2016 року) Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" про затвердження мирової угоди прийнято до розгляду. Розгляд заяви призначено на 12.09.2016 року.
Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.09.2016 року від ВДВС Барвінківського районного управління юстиції Х/о супровідним листом (вх. № 29846) на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 05.09.2016 року надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 51803284 для долучення до матеріалів справи.
Стягувач в судовому засіданні 12.09.2016 року підтримав заяву про затвердження мирової угоди, просив суд її задовольнити.
Боржник в судовому засіданні 12.09.2016 року підтримав заяву стягувача про затвердження мирової угоди, просив суд її задовольнити.
Представник ВДВС Барвінківського районного управління юстиції Харківської області в судове засідання 12.09.2016 року не з'явився, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Заслухавши усні пояснення сторін, які за їх твердженням, можуть слугувати підставою для затвердження мирової угоди, укладеної між ними, суд не знайшов правових підстав для застосування положень ст. 121 ГПК України та задоволення заяви сторін про затвердження мирової угоди, з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та як зазначалося раніше, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2015 року по справі № 922/3864/14 було затверджено мирову угоду між стягувачем - Українсько-американським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" та боржником - Державним підприємством «Хлібна № 85» Державного агентства резерву України на стадії виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року.
Диспозитивні начала виконавчого провадження передбачають можливість укладання мирової угоди між стягувачем та боржником з метою припинення виконавчого провадження шляхом досягнення згоди.
Дане право закріплене у ч. 3 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 49 цього Закону визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання тягне за собою закінчення виконавчого провадження.
Мирова угода є результатом правового компромісу між сторонами виконавчого провадження.
Частиною 4 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.
При цьому, необхідно відмітити, що умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.
Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Відповідно до приписів п.7.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що судом може бути затверджено мирову угоду на підставі статті 121 ГПК України лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження". Якщо таке виконавче провадження не відкрито на момент звернення до суду щодо затвердження мирової угоди, суд відмовляє в її затвердженні, що не виключає повторного звернення з відповідною заявою вже після відкриття виконавчого провадження.
Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження у справі припинено.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.
У випадках невиконання зобов'язаною стороною умов мирової угоди, укладеної в процесі виконання судового рішення і затвердженої господарським судом, заінтересована сторона може звернутися до державного виконавця на підставі статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" із заявою про примусове виконання ухвали, якою затверджено цю угоду.
Якщо виконавче провадження стосовно судового рішення відкрито, сторони відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом. У разі подання відповідної заяви господарський суд повинен роз'яснити сторонам наслідки укладення мирової угоди про закінчення виконавчого провадження.
Крім того, Законом України "Про виконавче провадження" та приписами п. 13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачена можливість закінчення виконавчого провадження у разі визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду (пункт 1 частини першої статті 49). Оскільки ГПК не передбачено спеціального порядку подання та розгляду відповідної заяви, то пов'язані з цим питання мають вирішуватися за правилами, встановленими частинами другою і третьою статті 121-2 ГПК для скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби. Господарський суд може не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. За результатами розгляду відмови від примусового виконання господарський суд відповідно до статті 86 ГПК виносить ухвалу.
Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що чинним законодавством не передбачено повторного затвердження судом мирової угоди між тими самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Більш того, як зазначалося раніше, ухвала про затвердження мирової угоди відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.
Тобто, в даному випадку затвердження відповідної мирової угоди свідчить про видачу ще одного виконавчого документу на примусове виконання рішення суду, що може призвести до подвійного стягнення.
Порядок виконання судового рішення чітко врегульований Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про виконавче провадження”.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне, відповідно п.3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог.
Проте, як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2015 року по справі № 922/3864/14 затверджено мирову угоду між стягувачем та боржником на стадії виконавчого провадження, предметом якої був весь об'єм позовних вимог.
Крім того, як зазначено п. 7.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал та постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9, внесення в подальшому змін чи доповнень до укладеної й затвердженої судом мирової угоди чинним законодавством не передбачено.
Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи той факт, що ухвалою господарського суду Харківської області від 23.07.2015 року по справі № 922/3864/14 вже було затверджено мирову угоду між стягувачем - Українсько-американським спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" та боржником - Державним підприємством «Хлібна № 85» Державного агентства резерву України на стадії виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.11.2014 року та чинним законодавством не передбачено внесення змін чи доповнень до затвердженої судом мирової угоди, суд відмовляє в задоволенні заяви про затвердження вказаної мирової угоди.
Керуючись ст.78, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви (вх. № 28579 від 01.09.2016 року ) Українсько-американського спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" про затвердження мирової угоди по справі № 922/3864/14.
Суддя Добреля Н.С.
922/3864/14