номер провадження справи 12/65/16
08.09.2016 Справа № 908/1831/16
Господарський суд Запорізької області у складі ОСОБА_1,
За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1831/16
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Авторомі-Транс”, смт. Пісочин
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аґея”, м. Запоріжжя
про стягнення 88864,92 грн.
за участю представників:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Авторомі-Транс” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аґея” про стягнення основного боргу в сумі 88414,37 грн. та трьох процентів річних в сумі 450,55 грн. за договором по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні № 0311/15-1 від 03.11.2015 року, що разом складає 88864,92 грн.
25.07.2016 року на електронну адресу суду та через канцелярію суду від позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю “Авторомі-Транс” надійшло клопотання в порядку ст. 741 ГПК України, в якому останній просить забезпечити судове засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/1831/16 та доручити забезпечення її проведення Господарському суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.07.2016 року клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/1831/16 залишено без задоволення.
01.08.2016 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання в порядку ст. 741 ГПК України, в якому останній просить забезпечити судове засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/1831/16 та доручити забезпечення її проведення Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області.
Умовами п. 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України визначено, що надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом. Для офіційного електронного листа обов'язково заповнюється поле «Тема» таким чином: "дата реєстрації листа у форматі "ДДММРРРР", реєстраційний номер листа, короткий зміст (за потреби)". Наприклад: 23102012 №10-6521/2012 відповідь на лист ДСА України від 15102012 №19-1550/2012. Для офіційного електронного листа інформація про приєднані файли вказується в тексті такого листа.
Однак, клопотання, яке надійшло на електронну адресу суду 01.08.2016 року від відповідача не містить електронного цифрового підпису про що господарським судом складений відповідні акт від 02.08.2016 року.
Відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.
Таким чином, з урахуванням положень Інструкції з діловодства в господарських судах України суд позбавлений можливості прийняти вказане клопотання відповідача в якості офіційного документу.
05.08.2016 року на електронну адресу суду та 12.08.2016 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання в порядку ст. 741 ГПК України, в якому останній просить забезпечити судове засідання в режимі відеоконференції у справі № 908/1831/16 та доручити забезпечення її проведення Господарському суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.08.2016 року клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 908/1831/16 залишено без задоволення.
30.08.2016 року на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване необхідністю додаткового часу для надання всіх необхідних доказів та документів. Проте, вказане клопотання надійшло без електронного цифрового підпису, про що судом складено акт від 30.08.2016 року.
Вказане клопотання відповідача було задоволено судом про що свідчить винесена ухвала від 30.08.2016 року, якою відкладений розгляд справи на 08.09.2016 року об 11:00.
Представники сторін в судове засідання 08.09.2016 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 03.11.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Авторомі-Транс”, далі Перевізник, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аґея”, далі Замовник, був укладений договір по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні № 0311/15-1, далі Договір.
Відповідно до п. п. 1.1. - 1.3. Договору Перевізник зобов'язується доставити ввірений йому Замовником вантаж до пункту призначення та видати його Вантажоодержувачу, а Замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену даним договором плату. Конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці Замовника і узгоджуються з Перевізником. Підтвердженою вважається заявка, підписана представниками сторін і скріплена печатками Замовника і Перевізника. Підтверджена заявка (надалі - Заявка) обов'язкова для виконання сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. п. 2.1.1, 2.1.7 п. 2.1. Договору Замовник зобов'язується надавати Перевізнику заявки не пізніше ніж за 12 (дванадцять) годин до часу завантаження та своєчасно оплачувати послуги Перевізника.
Умовами п.п. 2.2.11, 2.2.15 п. 2.2. Договору передбачені обов'язки Перевізника, а саме: доставити вантаж вантажоодержувачу згідно Заявки та не пізніше 10 робочих днів після розвантаження, надати Замовнику належним чином оформлені товарно-транспортні накладні та інші документи, передбачені розділом 4 дійсного Договору, які необхідні для здійснення розрахунків (оригінал CMR з відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу та інші).
Відповідно до п. 3.1. Договору ціни на послуги узгоджуються сторонами в Заявках і вказуються в рахунках-фактурах Перевізника. У випадку, якщо в Заявках ціни на послуги з перевезення зазначені в іноземній валюті, рахунки виставляються в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України, зазначеної в Заявці, станом на день розвантаження.
Умовами п. 4.1., 4.2. Договору сторони визначили, що розрахунки за цим Договором здійснюються в гривнях у безготівковій формі на підставі отриманих Замовником оригіналів рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (CMR/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта наданих послуг та податкової накладної, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання Замовником оригіналів вказаних документів, якщо в Заявці не вказані інші умови оплати за кожне перевезення. За фактом виконання перевезення сторони складають та підписують акт наданих послуг.
Згідно з п. 8.6. Договору він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2015 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення. Якщо жодна із сторін за один місяць до закінчення строку дії Договору письмово не попередить іншу сторону про розірвання Договору, то даний Договір зберігає свою силу для сторін кожного разу ще на один рік.
Позивач в позові вказує, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати послуг, наданих Перевізником, не виконав належним чином, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість в сумі 88414,37 грн.
Так, на виконання умов Договору між сторонами були узгоджені та підписані наступні заявки на транспортування вантажу автомобільним транспортом, а саме:
- заявка № 2Т від 03.11.2015 року, згідно якої сторони узгодили умови перевезення вантажу: з пункту завантаження - Бєларусь, Лідський район, д. Плясовичи, 19 до пункту розвантаження - Україна, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, РЦ 7, ТОВ «АТБ Маркет» сума перевезення 28656,92 грн., умови оплати: безготівковий розрахунок на підставі рахунка-фактури протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (договору, заявки, актів виконаних робіт, рахунка-фактури, CMR, термограми з ідентифікацією транспортного засобу та перевізника та зазначеними датами завантаження/вивантаження, усі документи повинні містити оригінальні печатку та підпис Перевізника/експедиції), а також належного оформлення інших документів, які підлягають електронній реєстрації;
- заявка № 1Т від 23.11.2015 року, згідно якої сторони узгодили умови перевезення вантажу: з пункту завантаження - Україна, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, РЦ 7, ТОВ «АТБ Маркет» до пункту розвантаження - Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7 «Грін Тім», сума перевезення 10500,00 грн., умови оплати: безготівковий розрахунок на підставі рахунка-фактури протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (договору, заявки, актів виконаних робіт, рахунка-фактури, CMR, термограми з ідентифікацією транспортного засобу та перевізника та зазначеними датами завантаження/вивантаження, усі документи повинні містити оригінальні печатку та підпис Перевізника/експедиції), а також належного оформлення інших документів, які підлягають електронній реєстрації;
- заявка № 1Т від 17.11.2015 року, згідно якої сторони узгодили умови перевезення вантажу: з пункту завантаження - Бєларусь, Гомельська область, Буду-Кошелевський район, д. Уза до пункту розвантаження - Україна, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, РЦ 7, ТОВ «АТБ Маркет», сума перевезення 1200,00 доларів США по курсу НБУ на день вивантаження, умови оплати: безготівковий розрахунок на підставі рахунка-фактури протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (договору, заявки, актів виконаних робіт, рахунка-фактури, CMR, термограми з ідентифікацією транспортного засобу та перевізника та зазначеними датами завантаження/вивантаження, усі документи повинні містити оригінальні печатку та підпис Перевізника/експедиції), а також належного оформлення інших документів, які підлягають електронній реєстрації;
- заявка № 1Т від 14.11.2015 року, згідно якої сторони узгодили умови перевезення вантажу: з пункту завантаження - Бєларусь, Брестська область, Лунинецького району, д. Дворец до пункту розвантаження - Україна, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, РЦ 7, ТОВ «АТБ Маркет», сума перевезення 33578,30 грн., умови оплати: безготівковий розрахунок на підставі рахунка-фактури протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (договору, заявки, актів виконаних робіт, рахунка-фактури, CMR, термограми з ідентифікацією транспортного засобу та перевізника та зазначеними датами завантаження/вивантаження, усі документи повинні містити оригінальні печатку та підпис Перевізника/експедиції), а також належного оформлення інших документів, які підлягають електронній реєстрації;
- заявка № 1Т від 08.11.2015 року, згідно якої сторони узгодили умови перевезення вантажу: з пункту завантаження - Україна, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, РЦ 7, ТОВ «АТБ Маркет» до пункту розвантаження - Херсонська область, м. Каховка, Чаплинське шосе, 7 «Грін Тім», сума перевезення 13500,00 грн., умови оплати: безготівковий розрахунок на підставі рахунка-фактури протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (договору, заявки, актів виконаних робіт, рахунка-фактури, CMR, термограми з ідентифікацією транспортного засобу та перевізника та зазначеними датами завантаження/вивантаження, усі документи повинні містити оригінальні печатку та підпис Перевізника/експедиції), а також належного оформлення інших документів, які підлягають електронній реєстрації;
- заявка № 1Т від 03.11.2015 року, згідно якої сторони узгодили умови перевезення вантажу: з пункту завантаження - Бєларусь, Брестська область, Лунинецького району, д. Дворец до пункту розвантаження - Україна, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, РЦ 7, ТОВ «АТБ Маркет», сума перевезення 29443,65 грн., умови оплати: безготівковий розрахунок на підставі рахунка-фактури протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (договору, заявки, актів виконаних робіт, рахунка-фактури, CMR, термограми з ідентифікацією транспортного засобу та перевізника та зазначеними датами завантаження/вивантаження, усі документи повинні містити оригінальні печатку та підпис Перевізника/експедиції), а також належного оформлення інших документів, які підлягають електронній реєстрації
На виконання вказаних заявок позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 144460,37 грн., що підтверджується підписаними між ними актами надання послуг, а саме:
- актом надання послуг № 1032 від 08.11.2015 року на суму 28656,92 грн.;
- актом надання послуг № 1118 від 24.11.2015 року на суму 10500,00 грн.;
- актом надання послуг № 1105 від 23.11.2015 року на суму 28781,50 грн.;
- актом надання послуг № 1106 від 23.11.2015 року на суму 33578,30 грн.;
- актом надання послуг № 1044 від 11.11.2015 року на суму 13500,00 грн.;
- актом надання послуг № 1036 від 09.11.2015 року на суму 29443,65 грн.
Разом з тим в підтвердження факту виконання перевезення вантажу згідно поданих заявок до матеріалів справи надані міжнародні товарно-транспортні накладні та товарно-транспортні накладні, а саме:
- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 0004749 від 04.11.2015 року;
- товарно-транспортна накладна № 275/1 від 23.11.2015 року;
- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 0004752 від 17.11.2015 року;
- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 3/У від 16.11.2015 року;
- товарно-транспортна накладна № 272 від 11.11.2015 року;
- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 1/У від 04.11.2015 року.
В матеріалах справи міститься лист-відповідь № 1204/16-1 від 12.04.2016 року відповідача на вимогу позивача про сплату заборгованості, в якому відповідач вказує, що ТОВ “Аґея” самостійно сплачено 56046,00 грн. в якості оплати за надані транспортні послуги.
Втім, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати наданих послуг перевезення в повному обсязі, позивач намагається стягнути з останнього борг в розмірі 88414,37 грн.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за період з 15.04.2016 року по 15.06.2016 року в сумі 450,55 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір перевезення вантажу. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, умови перевезення, визначили порядок розрахунків і розмір плати за перевезення вантажу, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 909 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 307 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Згідно з ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Частиною 1 ст. 307 ГК України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до ч. 2 - 4 ст. 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Приписами ч. 1, 2 ст. 916 ЦК України передбачено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата. Плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.
Умови розрахунків та плату за перевезення вантажу (ціну послуг) сторони узгодили в п. 3.1., 4.1. Договору. Так, вказаними пунктами Договору передбачено, що ціни на послуги узгоджуються сторонами в Заявках і вказуються в рахунках-фактурах Перевізника. У випадку, якщо в Заявках ціни на послуги з перевезення зазначені в іноземній валюті, рахунки виставляються в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України, зазначеної в Заявці, станом на день розвантаження. Розрахунки за цим Договором здійснюються в гривнях у безготівковій формі на підставі отриманих Замовником оригіналів рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної (CMR/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акта наданих послуг та податкової накладної, протягом 5-ти банківських днів з дати отримання Замовником оригіналів вказаних документів, якщо в Заявці не вказані інші умови оплати за кожне перевезення. Разом з тим вартість послуг та умови оплати сторони визначили безпосередньо в заявках на транспортування вантажу автомобільним транспортом, а саме: безготівковий розрахунок на підставі рахунка-фактури протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (договору, заявки, актів виконаних робіт, рахунка-фактури, CMR, термограми з ідентифікацією транспортного засобу та перевізника та зазначеними датами завантаження/вивантаження, усі документи повинні містити оригінальні печатку та підпис Перевізника/експедиції), а також належного оформлення інших документів, які підлягають електронній реєстрації. З аналізу змісту пунктів заявок вбачається, що строк оплати послуг з перевезення визначається протягом 5 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (договору, заявки, актів виконаних робіт, рахунка-фактури, CMR, термограми з ідентифікацією транспортного засобу та перевізника та зазначеними датами завантаження/вивантаження).
Факт належного надання позивачем послуг з перевезення вантажу за вказаними заявками та прийняття цих послуг відповідачем в розумінні п. 4.2. Договору підтверджується підписаними між ними актами надання послуг, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 16, 20, 24, 27, 31, 35).
Разом з тим, в матеріалах справи містяться надані позивачем міжнародні товарно-транспортні накладні та товарно-транспортні накладні, які оформлювались підприємством-замовником перевезення (відповідачем).
Рахунки-фактури на оплату наданих послуг перевезення за вказаними заявками та підписаними актами надання послуг в матеріалах справи відсутні.
Однак, рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги. Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 29.09.2009 у справі № 37/405.
Докази у справі свідчать, що послуги з перевезення вантажу за актами надання послуг позивачем виконані, відповідач вказані послуги прийняв, претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не заявляв, а тому повинен оплатити їх вартість. Разом з тим ненадання позивачем рахунків на оплату, зазначених в п. 4.1. Договору, не спростовує факту надання послуг з перевезення за актами надання послуг та прийняття вказаних послуг з боку відповідача, з огляду на їх підписання обома сторонами, а відтак і не свідчить про відсутність обов'язку щодо його оплати.
Оскільки умовами Договору іншого порядку здійснення розрахунків за послуги з перевезення ніж здійснення оплати протягом 5-ти банківських днів з дати отримання Замовником оригіналів вказаних документів в тому числі рахунків-фактур не встановлено, а обставини справи свідчать, що рахунки-фактури на оплату наданих послуг відсутні, суд дійшов висновку, що оплата за договором повинна здійснюватися згідно приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Умовами п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” зі змінами та доповненнями, (далі - Пленум) визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.
Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що позивачем 01.04.2016 року на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату заборгованості. Зазначена вимога була отримана відповідачем особисто 07.04.2016 року, що підтверджується витягом з сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про відстеження пересилання відправлень, який міститься в матеріалах справи (а.с. 40). Втім вказана вимога залишена відповідачем без виконання.
У відповідь на вказану вимогу відповідач листом № 1204/16-1 від 12.04.2016 року повідомив, що самостійно сплатив 56046,00 грн. в якості оплати за надані транспортні послуги та погоджується з існуючою заборгованістю. Проте зазначає, що у зв'язку з затримкою розрахунків з його контрагентами та тяжкою фінансово-економічною ситуацією в країні тимчасово склалась вимушена затримка з оплати транспортних послуг. Разом з тим повідомляє, що ТОВ “Аґея” вживає всі можливі заходи для здійснення оплати наданих послуг у найкоротший термін.
Разом з тим в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2015 року по 24.03.2016 року, підписаний сторонами, з якого вбачається здійснення відповідачем часткової оплати наданих послуг з перевезення вантажу в сумі 56046,00 грн.
Таким чином, підписавши вказаний акт звірки сторони визнали факт здійснення часткової сплати відповідачем за надані послуги з перевезення вантажу за Договором в сумі 56046,00 грн.
Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Враховуючи визнання сторонами факту часткової оплати відповідачем наданих послуг з перевезення вантажу в сумі 56046,00 грн. вказані обставини з огляду на приписи ч. 1 ст. 35 ГПК України не підлягають доказуванню.
З урахуванням здійсненої часткової оплати сума заборгованості відповідача за послуги з перевезення вантажу за Договором складає 88414,37 грн.
З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов'язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред'явлення вимоги.
Абзацом 2 п. 1.7. Пленуму визначено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
З урахуванням викладеного, днем пред'явлення позивачем вимоги про сплату заборгованості відповідачу є дата отримання останнім вказаної вимоги, а саме 07.04.2016 року, а семиденний строк виконання відповідачем (як боржником) грошового зобов'язання від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 14.04.2016 року.
Втім, відповідач обов'язок зі сплати вартості наданих послуг в сумі 88414,37 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, не виконав, заборгованість не сплатив. Отже, з 15.04.2016 року у відповідача виникла прострочка виконання свого грошового зобов'язання перед позивачем.
Таким чином, оскільки строк виконання відповідачем грошового зобов'язання настав відповідач в силу приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість за надані послуги в сумі 88414,37 грн.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем у встановлений строк за надані згідно умов договору послуги з перевезення вантажу.
В силу загальних норм, викладених у статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором щодо не здійснення у повному обсязі оплати наданих послуг з перевезення вантажу, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вказаних послуг настав, а наявність заборгованості в сумі 88414,37 грн. підтверджена наявними в матеріалах справи доказами з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати боргу. Відповідач доказів сплати боргу станом на день розгляду справи суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Авторомі-Транс” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аґея” основного боргу в сумі 88414,37 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати наданих послуг з перевезення вантажу з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг з перевезення вантажу, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за період з 15.04.2016 року по 15.06.2016 року в сумі 450,55 грн.
Дослідивши розрахунок трьох процентів річних суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем допущена помилка, а саме розрахунок виконаний виходячи із 365 днів у році, втім у 2016 році 366 днів. Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних за допомогою програми “Законодавство”.
Три проценти річних розраховані наступним чином:
1) на залишок заборгованості за надані послуги з перевезення в сумі 88414,37 грн., строк оплати якої настав 14.04.2016 року, прострочка виникла з 15.04.2016 року
- за період з 15.04.2016 року по 15.06.2016 року (62 дні прострочення) від суми 88414,37 грн. (виходячи із 366 днів у році) три проценти річних складають 449,32 грн.
Так, з врахуванням викладеного, за розрахунком суду, загальна сума трьох процентів річних за прострочення оплати вартості послуг з перевезення вантажу становить 449,32 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Авторомі-Транс” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аґея” трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 449,32 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 08.09.2016 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 625, 629, 638, 639, 909, 916 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 307 ГК України, ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Авторомі-Транс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аґея” задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аґея”, 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 147, код ЄДРПОУ 37359165, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Авторомі-Транс”, 62418, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Автомобільна, буд. 8, код ЄДРПОУ 33898189, основний борг в сумі 88414 (вісімдесят вісім тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 37 коп., три процента річних в сумі 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 32 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1377 (одна тисяча триста сімдесят сім) грн. 98 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Авторомі-Транс” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аґея” трьох процентів річних в сумі 1,23 грн. відмовити.
Повне рішення складено - 13.09.2016 року
Суддя О.Г.Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.