Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21
про повернення позовної заяви
14.09.2016 Справа № 907/582/16
Суддя господарського суду Кривка В.П.
розглянувши матеріали за позовом UNIMATIK KFT, Ніредьхаза Угорощина;
до Товариства з обмеженою відповідальністю Консервний завод "Універ", м. Виноградів
про стягнення 91 238 євро, що еквівалентно 2 719 831,15 грн.
Позовна заява б/н та б/д підлягає поверненню без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Конституцією України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України).
Згідно Закону України "Про судовий збір" судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, при цьому платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Коментованим Законом передбачено, що одним із об'єктів справляння судового збору є позовна заява, що подається до суду (ч.1 ст. 3). Частиною 1 ст. 4 коментованого Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору. Згідно положень ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Звертаючись з даним позовом майнового характеру, позивач подав заяву про відстрочення сплати судового збору по даній справі до прийняття судом рішення по справі. Клопотання мотивовано тим, що станом на 1 вересня 2016 року товариство через економічний стан не має доступних фінансових коштів, так як вони використовуються для постійної роботи компанії, а також заробітної плати працівників та внесків. Між тим належних та допустимих доказів в підтвердження викладених обставин не подано. Інших мотивів з доданням підтверджуючих документів заявник не наводить, не вказує на відповідні доводи та не покликається на жодні обставини фінансового характеру (майнового стану сторони), що ускладнювали чи ускладнюють виконання саме приписів Закону України "Про судовий збір" станом на час подання позову, тобто не подано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження відсутності чи тимчасової відсутності коштів на сплату судового збору.
Згідно ст. 8 Закону України "Про судових збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Тобто, коментованою нормою як єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. (п. 3.1. Постанови ВГСУ № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України).
Відтак, відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком. При цьому, це право суду закон пов'язує із встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.
Водночас, законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку вчинення відповідних дій, а обґрунтування відповідних обставин покладається на заінтересовану сторону.
Згідно вимог ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певним засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 36 ГПК України).
В даному випадку позивачем не подано жодного доказу в обґрунтування неможливості сплати судового збору на час подання позову, який би міг бути оцінений судом при вирішенні клопотання заявника про відстрочення його сплати, більше того заявником не вказано і самих обставин, що ускладнювали чи ускладнюють виконання приписів Закону України "Про судовий збір" станом на час подання позову.
вказується на наявність коштів.
За таких обставин, заяву позивача про відстрочення сплати судового збору слід відхилити, як суперечливу (щодо відсутності коштів), необґрунтовану та недоведену в установленому порядку належними та допустимими доказами.
Зважаючи на викладене, дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду, згідно п. 4 ст. 63 ГПК України.
Принагідно звертаю увагу заявника, що заява про відстрочення сплати судового збору та позовна заява ідентичного змісту, суб'єктного складу та вимог вже надходила на адресу суду і судом було повернуто позов заявнику без розгляду з аналогічних мотивів (справа 907/563/16), проте обставин, що спричинили повернення позовної заяви заявник не усунув.
Поряд з цим роз'яснюю, що повернення позовної заяви не є перешкодою для звернення із позовною заявою в установленому порядку до господарського суду після усунення обставин, що спричинили повернення даної позовної заяви.
Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,
1. В задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення суду по даній справі - відмовити.
2. Позовну заяву б/н та б/д, яка надійшла до господарського суду Закарпатської області 13.09.2016 року на 3 аркушах і додані до неї документи повернути без розгляду.
Суддя В.Кривка