Справа № 442/5409/16-ц
2/442/1897/2016
"18" серпня 2016 р. Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Нагірна О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі між власниками-
Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить поділити житловий будинок, що в с. Раневичі,17, Дрогобицького району Львівської області між власниками і виділити їй у власність приміщення, позначені в Технічному паспорті на садибний будинок, виготовлений станом на 31.08.2015 року, під номером 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що така не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити окрім іншого, зокрема ціну позову щодо вимог майнового характеру.
За положеннями ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. У відповідності до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За приписами п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України - ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
У пункті а) ч. 12 постанови від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
В порушенням цьому позивачкою не визначену ціну позову, не сплачено судовий збір, про що канцелярією суду складено акт про відсутність квитанції про сплату судового збору, оскільки така зазначена в додатках до позовної заяви.
З прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлено вимогу про поділити житловий будинок, що в с. Раневичі, 17, Дрогобицького району львівської області між власниками і виділити їй у власність приміщення, позначені в Технічному паспорті на садибний будинок, виготовлений станом на 31.08.2015 року, під номером 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, 1-8, 1-9, 1-10.
Згідно технічного паспорта будівельна вартість житлового будинку в цілому складає 195 754 грн..
А тому позивачу необхідно визначити ціну позову, відповідно до якої сплатити суму судового збору за та додати до заяви оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору за майнову вимогу у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у відсотковому співвідношенні до ціни позову в цілому, але не менше 551,20 грн., який слід перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів - Дрогобицьке УДКСУ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 25262988, рахунок отримувача - 31213206700014, банк отримувача - ГУДКУ у Львівській області, МФО - 825014, призначення платежу - судовий збір, код 37390247.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків заяви.
Керуючись ст. 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі між власниками - залишити без руху.
Повідомити позивачку про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в триденний термін з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Нагірна О.Б.