Справа № 1304/6518/12
Провадження № 2-р/461/16/16
06.09.2016 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р .
при секретарі Миську С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Галицького районного суду м.Львова від 20.05.2016 року, -
заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Галицького районного суду м.Львова від 20.05.2014 року. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20.05.2014 року частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності. Вважає рішення суду незрозумілим в частині виконання, оскільки судом не зазначено яким саме чином повинні бути поділені приміщення виділені сторонам. Просить суд роз'яснити рішення в частині, чи підлягає поділу приміщення на вул.Таманській, 4/1 у м.Львові шляхом замурування дверного проходу приміщення №3, площею 30,00 кв.м, розташованого на першому поверсі; поділу приміщення №7, площею 58,6 кв.м, розташованого на другому поверсі, на дві частини: площею 28,6 кв.м та площею 30,00 кв.м, шляхом влаштування перегородки між цими частинами; приміщення №12, площею72,2 кв.м, розташованого на третьому поверсі, на дві частини: площею 44,2 кв.м та площею 28,0 кв.м, шляхом влаштування перегородки між цими частинами.
Заявник в судовому засіданні вимоги заяви підтримав повністю, дав пояснення аналогічні викладеним у мотивах заяви. Просить заяву задовольнити.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення заяви заперечив. Вважає, що рішення суду зрозуміле та не підлягає роз'ясненню.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 20.05.2014 року, частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ в натурі майна, що є у спільній частковій власності. Ухвалено поділити в натурі майно яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Рішення набрало законної сили.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду слід відмовити.
Відповідно до ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Таким чином, законодавець вказує на те, що суд може роз'яснити своє рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості або ускладнює його реалізацію.
Згідноп.4 ч.1 ст.215 ЦПК України, рішення суду складається з резолютивної частини із зазначенням: висновку суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково; висновку суду по суті позовних вимог.
Тобто суд, при ухвалені судового рішення не може вийти за межі пред'явлених позовних вимог.
Як вбачається із прохальної частини позову, позивачем, не було пред'явлено вимог, які просить роз'яснити ОСОБА_1
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки резолютивна частина рішення суду проста, доступна, зрозуміла, не припускає кілька варіантів тлумачення чи іншого тлумачення.
Керуючись ст.221 ЦПК України, суд,-
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Галицького районного суду м.Львова від 20.05.2014 року - відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.Р. Юрків