Справа № 541/1345/16-ц
Провадження №2/541/708/2016
Іменем України
08 вересня 2016 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі
головуючої судді - Куцин В. М.,
при секретарі - Борисенко М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргорода справу за позовом ОСОБА_1 до Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на садовий ( дачний будинок )в порядку спадкування, третя особа Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю. М., ОСОБА_3
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначала, що вона є спадкоємцем після смерті своєї бабусі ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі заповіту останньої, який був посвідчений за життя спадкодавця 28.05.2010 року приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю. М.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що вона на підставі заповіту успадкувала частину майна своєї бабусі ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Серед іншого спадкового майна є садовий (дачний) будинок під НОМЕР_1, який за життя спадкодавець ОСОБА_4 за власний рахунок самостійно збудувала в кооперативі «Нива» на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
З метою отримати свідоцтво про право на спадщину вона звернулася до нотаріуса.
Однак постановою від 20.05.2016 року приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю. М. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний садовий будинок в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на дане спадкове майно.
Ухвалою суду від 13.07.2016 року до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ОСОБА_3 (а.с.39-40).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю, обґрунтувавши їх обставинами, зазначеними в позовній заяві, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно,про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.47). В раніше направленій на адресу суду заяві просив справу розглянути за відсутності свого представника (а.с.35).
Третя особа ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення позову, суду пояснила, що спадкодавець ОСОБА_4 є її матір'ю яка за життя залишила заповіт на ім'я позивачки яка є дочкою її покійної сестри та на її ім'я. На даний час будь яких інших спадкоємців не має. Оскільки в заповіті виражена воля її покійної матері, тому проти задоволення позову не заперечує.
Третя особа Приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю. М. в судове засідання не з'явилася, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.45).
Суд, заслухавши сторони, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі встановив.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 21.06.2010 року (а.с11).
За життя ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, залишивши заповіт 28.05.2010 року, на ім'я ОСОБА_3 якій заповіла грошові вклади та ОСОБА_1, яким останній заповіла все належне їй майно, що буде їй належати, де б воно не було із чого б не складалося, який посвідчений приватним нотаріусом Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю. М. та зареєстрований в реєстрі №1513 (а.с.15).
Зміст свідоцтва про шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 серія НОМЕР_3, виданого 17 грудня 2011 року, свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 виданого 23.02.2013 року та свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 серія НОМЕР_5, виданого 12 вересня 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргород Миргородського МРУЮ у Полтавській області вказує, що спадкоємицею по заповіту ОСОБА_4, є позивач ОСОБА_1 (а. с. 7-10).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.05.2016 року ОСОБА_1 є спадкоємцем на підставі заповіту ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0627 га, що розташована на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області наданої для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_6, яка належала спадкодавцю ОСОБА_4 відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_7 . Позивач набула його у власність відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.24, 26,28).
Оглянуті в судовому засіданні матеріали спадкової справи № 11-2010 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 свідчать, що спадкодавець 28.05.2010 року склала на свою внучку ОСОБА_1, позивача по справі заповіт, згідно якого заповіла останній все належне їй майно, крім грошових вкладів. 11.12.2010 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття відповідної спадщини. ОСОБА_9 відмовився від прийняття спадщини після смерті дружини, зважаючи на волевиявлення дружини викладене в заповіті про що подав відповідну заяву 11.12.2010 року.
ОСОБА_3 24.02.2016 року подала заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9
Заяви про прийняття чи відмову ОСОБА_3 від прийняття спадщини по заповіту ОСОБА_4 матеріали даної спадкової справи не містять(а.с.48-105).
Таким чином, суд встановив, що позивач є спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 якій на праві особистої власності належали земельна ділянка площею 0,0627 га що розташована на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області наданої для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_6, та земельна ділянка площею 0,0573 га що розташована на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області наданої для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_8. Крім того спадкоємець, позивач по справі в заяві про прийняття спадщини зазначає серед спадкового майна садовий будинок, що розташований на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області на земельній ділянці наданої для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_6.
Зміст технічного паспорта на індивідуальний садовий (дачний) будинок кооперативу «Нива» на землі Шахворостівської сільської ради НОМЕР_1 виготовлений 24.05.2016 року на замовлення позивача ОСОБА_1, рік забудови 1989 (а. с. 17-23).
Постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 146/02-31 від 12.05.2016 року вказує, що приватний нотаріус Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю. М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на садовий будинок, що розташований на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області на земельній ділянці наданої для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_6, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на садовий будинок (а.с.25).
Таким чином, суд встановив, що на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області на земельній ділянці наданій для індивідуального садівництва знаходиться будинок, що згідно відповідної технічної документації має загальну площу 46,8кв. м., рік забудови зазначається 1989, однак суд критично відноситься до зазначення в технічній документації року забудови, оскільки крім такого зазначення - суду не було надано в підтвердження дійсних обставин року забудови жодних інших доказів, в тому числі різного роду документів про придбання будівельних матеріалів тощо, при цьому суд звертає увагу на те, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом не на садовий будинок НОМЕР_1, а садовий будинок, що розташований на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області на земельній ділянці наданої для індивідуального садівництва, кадастровий номер НОМЕР_6.
Відповідно до положень ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини ,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Всупереч вищевказаних вимог Закону позивачем суду не було надано жодного належного та допустимого доказу що підтверджує, факт будівництва за життя спадкодавця спірного майна, підстава будівництва будинку саме такої площі та даних про час побудови будинку, а також що при будівництві садового будинку були дотримані санітарно-гігієнічні вимоги, вимоги пожежної безпеки, що будинок придатний до експлуатації за призначенням.
В силу чого суд вважає, що спірний садовий будинок, був збудований спадкодавцем в наслідок самочинного будівництва, а відтак не є об'єктом права особистої приватної власності, в результаті чого спадкодавець, а саме: ОСОБА_4 не набула відносно такого майна права особистої приватної власності, що унеможливлює спадкувати відповідне право власності спадкоємцем ОСОБА_1, оскільки неможливо спадкувати те, чого не існує, в результаті чого суд приходить до висновку про неможливість захисту прав та інтересів позивача у обраний ним спосіб захисту, в силу чого позов задоволенню не підлягає.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріплених в абзаці 2 п. 6 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», де зазначено про необхідність розмежовування права на спадщину як майнового права (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна, тобто спадкоємець у будь-якому разі не позбавляється права на спадщину, навіть за умови відсутності на неї правовстановлюючих документів, при цьому необхідно обрати правильний спосіб захисту права спадкоємця, в тому числі шляхом звернення до суду не з позовом про визнання права власності на спадщину, а з позовом про визнання права на спадщину, після чого, в разі наявного відповідного рішення суду, такий спадкоємець набуває права на спадщину та можливості узаконити таке будівництво, в тому числі з використанням так званої «будівельної амністії», що на даний час передбачено Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт" від 13 січня 2015 року № 92-VIII та наказом Мінрегіону № 79 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорії складності, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт».
Крім того згідно постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва) » право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст.1218 ЦК України та з урахування роз'яснень, наданих у п.7 постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», в якій зазначено, що в разі, якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч.1 ст.376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, що були використані в процесі цього будівництва. Також суд наголошує, що відповідно до принципу диспозитивності закріпленого в статті 11 ЦПК України, суд позбавлений права вийти за межі позовних вимог зазначених в позові та підтриманих позивачем в ході судового розгляду справи.
Також суд позбавлений можливості встановити чи заявлені позовні вимоги до належного відповідача , з урахуванням роз'яснень ч.2 п.24постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», оскільки крім позивача спадкоємцем майна ОСОБА_4 є третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3, яка повинна виступати належним відповідачем за умови прийняття спадщини на підставі заповіту ОСОБА_4, однак матеріали спадкової справи надані на вимогу суду нотаріусом не містять даних як про прийняття так і про відмову від прийняття спадщини по заповіту ОСОБА_3
Керуючись ст.ст.10, 11, 81,88, 209, 211, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на самостійно збудований садовий (дачний) будинок розташований на території Шахворостівської сільської ради Миргородського району Полтавської області в кооперативі «Нива» НОМЕР_1, після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного судуПолтавської області, через Миргородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
Суддя: В. М. Куцин