Україна
Харківський апеляційний господарський суд
17 квітня 2007 року Справа № 53/215-06
Судова колегія у складі:
головуючого судді Кравець Т.В., судді Істоміної О.А., судді Шутенко І.А.
при секретарі Кобзєвій Л.О.
за участю представників сторін:
позивача -Галигіної В.М.,
відповідача -Віноградової Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ “Харківгаз»(вх. №1065Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2007 року по справі № 53/215-06
за позовом ВАТ “Харківгаз», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок Люботинська птахофабрика», смт. Манченки
про стягнення 12697,24 грн., -
встановила:
У липні 2006 року, позивач, Відкрите акціонерне товариство "Харківгаз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 12697,24 грн. та спросить зобов'язати відповідача укласти додаткову угоду № 1 до договору № 11П-39ГК щодо оформлення обсягів спожитого у січні-лютому 2006 року газу за ставкою оподаткування ПДВ у розмірі 20%. Судові витрати просить покласти на відповідача.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.02.2007р. в задоволенні позовних вимог відмовлено з посиланням на необґрунтованість позовних вимог.
В апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство “Харківгаз» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з посиланням на те, що судом першої інстанції порушені вимоги матеріального та процесуального права та просить прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відповідач у відзиви на апеляційну скаргу просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, та зазначив, що повністю підтримує висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, апеляційну скаргу позивача просить залишити без задоволення.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників присутніх сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 28.12.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання природного газу № 11П-39ГК, на підставі якого, у січні-лютому 2006 року відповідачу був поставлений природний газ. Постачання природного газу проводилось на умовах застосування нульової ставки ПДВ. Відповідно до умов договору ціна на газ складає 450,46 грн. Ціна, що вказана у даному договорі визначена на день його підписання і може змінюватись відповідними рішеннями компетентних державних органів України та наказами НАК «Нафтогаз України». У разі зміни ціни, нова ціна приймається сторонами до виконання без складання додаткової угоди, про що «Постачальник»письмово інформує «Споживача». Доказів направлення відповідачу повідомлень про зміну тарифів на газ позивач суду не надав.
Виконавши належним чином умови договору, що підтверджується копіями виписок з банку, наданими відповідачем, 28.02.2006 року позивач та відповідач уклали угоду про розірвання договору від 28.12.2005року № 11П-39ГК Про постачання природного газу промисловим та комунально-побутовими споживачами, які є платниками податку на додану вартість. Строк припинення зобов'язань до договору № 11П-39ГК настає 28.02.2006 року.
2 березня 2006 року була прийнята постанова КМУ № 244 «Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2001 року № 1729 «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом.», якою передбачено, що в 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення податком на додану вартість, реалізується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Газ України" та дочірнім підприємством "Газ-тепло", а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки податку на додану вартість (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності:
договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ;
договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача - платника податку на додану вартість;
вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається, кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Пунктом 2 даної постанови зазначено, що вона набирає чинності з 01.01.2006 року.
Згідно з п. 1.2 договору від 28.12.2005 року № 11П-39ГК, передбачено, що газ, що передається за даним договором, отриманий за договором купівлі-продажу природного газу між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та «Постачальником», тобто ВАТ «Харківгаз».
У Пункті 1.2. договору № 06/05-2849 від 30.12.2005 року на постачання природного газу, укладеного між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та ВАТ «Харківгаз»зазначено, що газ, що поставляється за даним договором, отриманий НАК «Нафтогаз України»за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України та переданий ДК «Газ України»за договором купівлі-продажу між НАК «Нафтогаз України»та ДК «Газ України».
Таким чином, вимога про стягнення 12697,24 грн. - ставки ПДВ у розмірі 20% за постановлений відповідачу у січні-лютому 2006 року природній газ, є безпідставна.
Також безпідставна вимога і про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду № 1 до договору № 11П-39ГК, так як, по-перше, на момент звернення з такою вимогою, правовідносин, які б регулювали зобов'язання між сторонами щодо поставки природного газу за спірним договором, не існує, по-друге, визначення ставки податку на додану вартість не є предметом домовленості сторін у договорі, а визначається виключно відповідним законодавством України.
На підставі наведеного, колегія суддів зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову, внаслідок чого, рішення суду першої інстанції від 21.02.2007 року є законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, одностайно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Харківгаз», м. Харків залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.02.2007 року по справі №53/215-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Кравець Т,В.
Судді Істоміна О.А.
Шутенко І.А.