Україна
Харківський апеляційний господарський суд
адміністративна Головуючий по 1-й інстанції
справа № АС-42/380-06 суддя Яризько В.О.
Доповідач по 2-й інстанції
Суддя Кравець Т.В.
“24» квітня 2007 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Кравець Т.В., суддів Істоміної О.А., Шутенко І.А.щ
при секретарі -Кобзевій Л.О.
за участю представників:
позивача -Демчан А.В., Гужовська О.А.
1-го відповідача - Юрцук Г.Г.
2-го відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (вх. №1012Х/2-5) на постанову господарського суду Харківської області від 05.02.07 по справі № АС-42/380-06
за позовом Прокуратури Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
до 1) Відкритого акціонерного товариства "Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів", м. Харків
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекспорт", м. Київ
про визнання угоди недійсною,-
У серпні 2006 року прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова (далі прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі) звернувся в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів", м. Харків (далі ВАТ "Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промекспорт", м. Київ (далі ТОВ "Промекспорт") про визнання недійсним договору купівлі-продажу № ХОЕЗ-ПЕ/10-ТР від 25.10.2001р., укладеного між ВАТ "Харківський дослідно експериментальний завод металоконструкцій та виробів", м. Харків, та ТОВ "Промекспорт", м. Київ, як такого, що не відповідає вимогам закону, на підставі ст. 48 Цивільного кодексу України 1963р.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до статуту ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів", до компетенції загальних зборів акціонерів відноситься затвердження договорів (угод), укладених на суму, більш 10000000 грн. Позивач зазначає, що оскаржуваний договір був укладений на суму 33731000 грн. і не був затверджений загальними зборами акціонерів ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів".
Перший відповідач проти позовних вимог заперечував, оскільки вважав, що прокурор Жовтневого району м. Харкова в інтересах держави в особі ДПІ у Жовтневому районі пропустив строк позовної давності, протягом якого він мав право звертатися до суду з даним позовом. Крім того, питання щодо правомірності укладення спірного договору вже неодноразово досліджувалось судами та було встановлено його відповідність вимогам закону.
Постановою господарського суду Харківської області від 05.02.07 по адміністративній справі №АС-42/380-06 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі ДПІ у Жовтневому районі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової ухвали про задоволення позову з посиланням на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого судом постановлено незаконну та необґрунтовану постанову.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про апеляційної скарги без задоволення виходячи із наступного.
Як видно із матеріалів справи судом першої інстанції було встановлено, що 25.10.2001р. між першим та другим відповідачами був укладений договір №ХОЕЗ-ПЕ/10-ТР, згідно умов якого ВАТ "Харківський дослідно експериментальний завод металоконструкцій та виробів" продало, а ТОВ "Промекспорт" придбало металопродукцію (труби стальні гарячекатані) на загальну суму 33731000,00 грн. (т.1 а.с.5-6). З боку ВАТ "Харківський дослідно експериментальний завод металоконструкцій та виробів" договір був підписаний першим заступником голови правління Юрцук Г.Г.
Згідно акту приймання-передачі продукції від 25.10.2001р. (т.1 а.с.7) та накладної № 20/1 (т.1 а.с.8) вказану металопродукцію було отримано покупцем - ТОВ "Промекспорт".
З матеріалів справи вбачається, що розрахунок за товар був здійснений в безготівковій формі.
Позивач вказував, що оскаржуваний договір був укладений на суму 33731000 грн. та не був затверджений загальними зборами акціонерів ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів", проте п.11.2 статуту ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів" передбачено, що до компетенції загальних зборів акціонерів відноситься затвердження договорів (угод), укладених на суму більше 10000000 грн.
Також позивач посилався на п. «і»ст. 41 Закону України «Про господарські товариства", згідно якого до компетенції загальних зборів акціонерного товариства належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства.
Судом першої інстанції також було встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 20.05.2002р. по справі №А-5029/1-13 були задоволені позовні вимоги ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів" до ДПІ у Жовтневому районі про визнання недійсним рішення №272-26-2-05807000/4669 від 20.03.2002р. Оскаржуване рішення було прийнято ДПІ у Жовтневому районі за результатами проведення позапланової перевірки ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів" з питань правильності визначення задекларованих до відшкодування з бюджету сум ПДВ за жовтень 2001 р. Перевіряючими були досліджені договір № Б/ХОЕЗ-ТР від 15.10.01 р., укладений позивачем з ТОВ "Бротінвест", м. Київ, за яким останній передав труби стальні на загальну суму 63731000 грн. в кількості 1390,36 т, а також встановлено, що за договором №ХОЕЗ-ПЕ/10-ТР від 25.10.01р. позивач відвантажив на адресу ТОВ "Промекспорт" труби стальні в кількості 1390,36 т на загальну суму 33731000 грн., в т.ч ПДВ 5621833,33 грн.
З цих підстав ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова зменшила ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів" задекларовану до відшкодування з бюджету за жовтень 2001 р. суму ПДВ на 4994490 грн. та нарахувала податок на додану вартість в сумі 6356 грн.
Матеріалами справи №А-5029/1-13 також було встановлено, що ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів" були укладені договори купівлі-продажу від 15.10.01 р. та від 25.10.01 р. Надані договори мають усі ознаки договорів купівлі-продажу, підписані сторонами та скріплені печатками. Цими договорами сторони узгодили вартість поставленої продукції. Ні на час перевірки ні в подальшому договори сторонами не скасовані і не визнані недійсними у встановленому законом порядку.
Рішення господарського суду Харківської області від 20.05.2002р. по справі №А-5029/1-13 набрало законної сили, що підтверджується постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2002р., ухвалами ВГСУ від вересня 2002р., 17.03.2002р.,09.12.2002р., ухвалою Верховного суду України від 23.01.2003р.
Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що обставини встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини.
Судом першої інстанції також було встановлено, що згідно вироку Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.12.2006р. по справі №10245 2006 рік Юрцука Г.Г. визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.219, ч.1 ст.365 КК України та встановлено, що Юрцук Г.Г, будучи першим заступником голови правління, який мав довіреність на підписання від імені підприємства господарських та інших договорів, уклав від імені ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів" договір купівлі-продажу з ТОВ "Бротінвест", згідно якого придбав труби на загальну суму 63731000,00грн., які в подальшому продав згідно договору купівлі-продажу ТОВ "Промекспорт" на суму 33731000,00 грн., різниця між ціною придбанням та ціною реалізації склала 30000000,00 грн.
Про укладення вказаних договорів Юрцук Г.Г. доповів на спільному засіданні Ради акціонерів та Правління ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів" 17.12.2001р., на якому було прийнято рішення щодо розробки механізму погашення збитків і зобов"язано Юрцука Г.Г. до кінця 2001р. здійснити погашення збитків підприємства, що склалися за угодами купівлі-продажу труб.
Виконуючи рішення спільного засідання Ради акціонерів та Правління ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів" був здійснений перепродаж векселя компанії "Енергомаш".
Згідно висновків додаткової судово-економічної експертизи від 19.05.2006р., в тих випадках, коли держава не здійснює регуляції цін і тарифів на товар, який продає підприємство, то підприємство самостійно встановлює відпускні ціни по продажу такого товару, які визначаються на договірній основі. При розрахунку порівняльних облікових баз - фінансовим результатом від господарської фінансової діяльності ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів", а саме за результатами договора купівлі-продажу векселя компанії "Енергомаш" номінальною вартістю 40000000,00 грн. (договір № 2776/К/2001 від 31.10.2001р. та № 275а/К/2001 від 31.10.2001р.) та труб стальних (договір № Б/ХОЄЗ - ПЗ/Ю-ТР від 15.10.2001р. і договір № ХОЕЗ-ПЕ/10-ТР від 25.10.2001р.) виходячи з ціни їх придбання і ціни продажу - фінансовий результат буде дорівнювати 0 грн.
Згідно ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях чи мало місце діяння та вчинене воно цією особою.
Оскільки оскаржувана угода була укладена в період дії Цивільного кодексу 1963р., була виконана сторонами в період дії Цивільного кодексу 1963р. та зважаючи на приписи п.4 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу України (що діє з 01.01.2004р.), судом першої інстанції було правомірно застосовано до оскаржуваної угоди положення Цивільного кодексу 1963р.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на Державну податкову інспекцію, крім інших, покладено функцію подавати до судів і господарських судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, отриманих ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.
Тобто, органи Державної податкової служби мають право звертатися до господарських судів з позовами про визнання угод, укладених між суб'єктами підприємницької діяльності, недійсними з підстав, коли укладеними угодами порушуються права держави.
Колегія суддів також зазначає, що відповідно до ст. 48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.
Тобто ця правова норма не передбачає як результат визнання таких угод недійсними стягнення в доход держави коштів, отриманих по таким угодам.
Як встановлено місцевим судом, угода була виконана та повністю зроблені розрахунки, що підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 20.05.2002р. по справі №А-5029/1-13, яке вступило в законну силу.
Так, угода вміщує передбачені законом істотні умови, передбачені законом для договорів купівлі-продажу, зокрема предмет, ціну товару, обов'язки сторін щодо передачі товару тощо. Спірну угоду було вчинено повноважними представниками сторін, зокрема повноваження першого заступника голови правління першого відповідача на укладення цієї угоди підтверджуються виданою йому головою правління першого відповідача довіреністю б/н від 01.10.2001 р.
Згідно пункту "і" ч. 5 статті 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства, тобто передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Зважаючи на те, що статутом першого відповідача права його органів управління на укладення договорів не обмежено, а перший заступник голови правління першого відповідача при укладенні спірної угоди діяв в межах виданої йому довіреності, то сам лише факт не затвердження угоди після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.
В силу ст. 63 ЦК України (1963р.) угода, укладена від імені другої особи, особою, не уповноваженою на укладення угоди або з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки для особи, яку представляють лише у разі дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення угоди особою, яку представляють, робить угоду дійсною з моменту її укладення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.05.2002р. по справі № А-5029/1-13, яке вступило в законну силу, підтверджено, що угода схвалена і виконана, тому вона є дійсною.
Крім того, вироком суду, про який зазначалось раніше, встановлено, що угоди обговорювались на спільному засіданні Ради акціонерів та Правління ВАТ «Харківський дослідно-експериментальний завод металоконструкцій та виробів", на яких не приймалось рішення щодо розірвання спірного договору або визнання його недійсним. Як вбачається з вироку суду за результатами діяльності Юрцук Г.Г. ( в т.ч. і за спірною угодою) підприємству 1-відповідача не було завдано збитків.
Отже, судом першої інстанції цілком обґрунтовано було зроблено висновок, що у прокурора відсутні при таких обставинах повноваження на пред'явлення позову в інтересах податкової інспекції про визнання недійсною угоди, укладеної відповідачами, оскільки укладення та виконання відповідачами спірного договору не завдало державі збитки, не порушило права та інтереси держави, а тому заявлений прокурором позов про визнання угоди недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР виходить за межі його компетенції, а оскаржувана угода не порушує прав та інтересів ДПІ.
Оскільки місцевий суд прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог, колегія суддів вважає зайвим додаткове посилання суду на порушення позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст.198, 206, 209, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів апеляційного господарського суду одностайно,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 05.02.07 по справі № АС-42/380-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Адміністративну справу №АС-42/380-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Судді Т. Кравець
О. Істоміна
І. Шутенко