05.09.2016 року Справа № 904/2388/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Подобєда І.М., Дмитренко Г.К.
при секретарі судового засідання: Погорєлова Ю.А.
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №614 від 09.04.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №52-16/64 від 24.12.2015 р.;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року у справі № 904/2388/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг
про стягнення плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в розмірі 18 219,72грн.,
До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" про стягнення плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в розмірі 18 219,72 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року (головуючий суддя Мартинюк С.В.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" - 16 603,80грн. плати за користування вагонами, 1615,92 грн. збору за зберігання вантажу, 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.
Приймаючи рішення, господарський суд виходив з правомірності нарахування позивачем плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вказаних вище сумах внаслідок затримки вагонів на коліях станції підходу до станції призначення з вини відповідача та з відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували обставини щодо можливості відповідача прийняти спірні вагони.
Не погодившись з зазначеним рішенням Публічне акціонерне товариство "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ"звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі заперечує проти факту, що затримка спірних вагонів за наказами №№ 593, 595 сталася з його вини, вказує, що позивачем не доведено факту неможливості доставити спірні вагони на станцію Кривий Ріг, тому підстави для затримки вагонів на станціях Кривий Ріг-Головний, Мусіївка і, як наслідок, нарахування плати за їх користування та збору за зберігання вантажу за час затримки, були відсутні.
Господарським судом не прийнятий той факт, що в період з моменту прибуття поїзду до моменту прийняття рішення про затримку вагонів за спірними наказами були наявні певні проміжки часу, коли позивач міг доставити спірні вагони, а не затримувати їх на станціях підходу.
Позивачем нарахування плати за користуванням вагонами здійснене з порушенням вимог Правил користування вагонами та контейнерами, оскільки останній об'єднує час затримки вагонів за наказами № 593 від 02.11.2015 року, №595 від 02.11.2015 року на станціях підходу та час затримки вагонів на станції призначення. У зв'язку з чим, нарахована плата є завищеною.
Господарським судом невмотивовано залишені без задоволення клопотання відповідача про витребування від залізниці графіків виконаного руху поїздів, положення зайнятості колій, а також не зупинено провадження по справі до внесення ЄДР запису про припинення ДП “Придніпровська залізниця”.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.
Публічне акціонерне товариства "Українська залізниця" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення, як таке, що було винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а подачу апеляційної скарги розцінює як спробу затягнути виконання законного рішення суду.
В судовому засіданні 05.09.2016 року Дніпропетровським апеляційним господарським
судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.
28.11.2013 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Публічним акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було укладено договір про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (дод. угода № 2 від 03.02.2014) № ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч (далі - договір, а.с.69-71).
Відповідно до пункту 1 договору згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом.
Відповідно до пункту 5. договору передача (здача) вагонів для під'їзної колії здійснюється:
- порожніх вагонів під навантаження через інтервал часу - 1,5 год.;
- маршрутів, завантажених аглорудою через інтервал часу - 5,0 год.;
- маршрутів, завантажених вапняком через інтервал часу - 4,5 год.;
- передача розбірних поїздів - за повідомленнями.
Повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим, прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форму ГУ-2.
Згідно з пунктом 6. договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Пунктом 8 договору передбачено про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг, повідомлення передається не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
В пункті 11 договору сторонами узгоджено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Відповідно до пункту 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:
- за подачу, забирання вагонів згідно таблиці 1, таблиці 2 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язаних з ними послуг (тарифне керівництво № 1);
- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збитки і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Пунктом 20 договору сторони визначили, що договір укладається терміном на 1 рік з 11.12.2013 року до 10.12.2018 року включно.
Крім того, між сторонами було укладено додаткову угоду № 9 від 15.12.2015 року (т.1 а.с.164), якою сторони внесли зміни до договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці №ПР/М-13-2/11-131387/НЮдч/2013/у/ТО/1466 від 28.11.2013р., в якій сторони, з урахуванням вище викладеного, внесли зміни до договору в частині залізниці.
Згідно накладних №№ 49599160, 42403840, 42403774, 42403824, 42403881, 42405209, 42405183, 42405191, 42405167, 42405225, 42403873, 42403782, 42403642, 42403634, 42403667, 42403659, 42403501, 42403469, 42403444, 42403493, 42403485, 42403477, 42403451, 42403337, 42403295, 42403329, 42402578, 42402636, 42402586, 42403345, 42405233, 42405175, 42403303, 42403261, 42403279, 42405274, 42403311, 42402628, 42403832, 42403865, 42403857, 42402610, 42402651, 42403790, 42403808, 42403816, 42404129, 42403899, 42404186, 42402644, 42403436, 42403253, 42403287, 42402594, 42404251, 42404137 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПАТ “ПІВДГЗК” порожні власні вагони та вагони з вантажем (т.1 а.с.79-137).
На шляху прямування на підставі наказів № 593 від 02.11.2015 року, №595 від 02.11.2015 року дані вагони було затримано через зайнятість колій станції призначення Кривий Ріг у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію. За цим фактом станціями затримки Приворот, Кривий Ріг Західний у порядку, передбаченому пунктами 9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, п. 9 Правил зберігання вантажів складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 17 від 02.11.15р., №88 від 02.11.15р., акт загальної форми ГУ-23 № 43 від 02.11.2015, №91 від 02.11.2015 року.
Час затримки вагонів на станції підходу Приворот до станції призначення по наказу № 593 за період з 20 год. 15 хв. 02.11.2015р. по 04.11.2015р. - 16 год. 10 хв.
Час затримки вагонів на станції підходу Кривий Ріг Західний до станції призначення згідно наказу № 595 за період з 21 год. 40 хв. 02.11.2015р. по 04.11.2015р. - 09 год. 00 хв.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 №№05119321, 05119322, 05119323,06119324 у загальній сумі 16603,80грн. та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками форми ФДУ-92 №№10119058,10119059 у загальній сумі 1615,92 грн.
Відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку працівниками ПАТ “ПІВДГЗК” було підписано із запереченням: “З нарахованою сумою не згодні. Колії приймання були вільні, готові прийняти вагони”.
Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.
Відповідно до положень ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч.2 ст.908 та ст.920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами; сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно з ст.42 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. N457 залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Відповідно до ст.46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Організація роботи з обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна, а також організація руху поїздів Кривий Ріг-Допоміжна здійснюється згідно Інструкції про порядок обслуговування та організації руху на під'їзній колії ПАТ “ПІВДГЗК”. Відповідно до Інструкції про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці, яка є додатком № 3 до ТРА ст. Кривий Ріг, до станції Кривий Ріг примикає з боку станції Допоміжна одноколійний перегін, обладнаний пристроями релейного напівавтоматичного блокування. Виходячи з положень п.7.2 Інструкції, відправлення поїзда на станцію Допоміжна потребує дозвільного сигналу з боку ПАТ “ПІВДГЗК”. Без отримання такої згоди у вигляді загоряння зеленої лампочки рух поїзда є неможливим.
Таким чином, після отримання Відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів, черговий диспетчер цеху УЗТ ПАТ “ПІВДГЗК” надає інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під'їзну колію конкретні вагони. Після узгодження черговий диспетчер цеху УЗТ Комбінату відкриває “зелений” вхідний сигнал світлофору, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити вагони, що запитуються Комбінатом, тільки на приймально-здавальні колії станції власника під'їзної колії - Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про пріоритетність подавання вагонів на під'їзну колію ПАТ “ПІВДГЗК”.
Отже, підготовка залізницею на коліях станції порожніх власних вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Договору та Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ПАТ “ПІВДГЗК”, у той час як не забирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф. ГУ-23а № 17 від 02.11.15р., №88 від 02.11.15р., акт загальної форми ГУ-23 № 43 від 02.11.2015, №91 від 02.11.2015 року є порушенням вимог ст. ст. 46, 47 Статуту залізниць України, пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 03.09.2013р. по справі № 904/2287/13.
Згідно п.п. 14.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005р. № 5076. приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції).
Відповідно до п. 16.4-Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411, черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.
Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути вільними. Визначеної Договором домовленості між залізницею та ПАТ “ПІВДГЗК” про незайнятість всіх або певних колій також не існує.
Отже, на станції призначення окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів, в т.ч. поїздів відповідача.
Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затриманих вагонів відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Даний висновок збігається з правовою позицією ВГСУ, викладеною в ОСОБА_2 ВГСУ від 12.06.2014р. № 0701- 11/96/715/14, що кореспондується з постановами по справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13. 904/6846/13, 904/3583/14.
Визначаючи правову позицію щодо зайнятості колій на станції призначення з причин, які залежать від вантажоодержувача, через які залізниця не мала можливості доставити вагони на станцію призначення та затримала їх на підходах, Вищий господарський суд України у вищезгаданому ОСОБА_2 зазначає, що у відповідних питаннях господарським судам слід керуватися п.8 Правил користування вагонами та контейнерами, за яким у разі затримки вагонів на станції призначення з причин, що залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми ГУ- 23, який підписується представниками станції і вантажовласника.
Відповідно до матеріалів справи Позивач не мав можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на його коліях вагонів, що прибули на адресу ПАТ “ПІВДГЗК” раніше та своєчасно не забиралися Комбінатом на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Кривий Ріг актах загальної форми ГУ-23, №№5142-5143, 5158- 5164, 5178-5187,5191-5203,5219-231, 5248-5258, 5266-5279, 5308-5314 які відповідальними працівниками ПАТ “ПІВДГЗК” підписано без заперечень.
Дані акти доводять вину вантажовласника в затримці спірних вагонів за період з 20 год. 15 хв. 02.11.2015р. по 04.11.2015р. - 16 год. 10 хв. згідно наказу № 593 від 02.11.2015 року; за період з 21 год. 40 хв. 02.11.2015р. по 04.11.2015р. - 09 год. 00 хв. згідно наказу №595 від 02.11.2015 року.
Позивач у відповідності до п. 5 Договору своєчасно повідомив відповідача про готовність залізниці передати на під'їзну колію відповідача вагони, щодо яких станцією Кривий Ріг складено акти загальної форми №№5142-5143, 5158- 5164, 5178-5187, 5191-5203, 5219-231, 5248-5258, 5266-5279, 5308-5314 (т.1 а.с.33-70). Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.
Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ОСОБА_2 ВГСУ від 12.06.2014р. № 0701-11/96/715/14 вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передаванні на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на ставці призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.
Відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини у затримці вагонів та викладеного у відомостях ф. ГУ-46 та накопичувальній картці заперечення, яке не підпадає під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених п.16 Правил користування вагонами та контейнерами.
Письмові заперечення представників Комбінату, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальної картки, не свідчать, самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.
Доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору або іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони та доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника скаржник зі свого боку не надав.
В обґрунтування позиції щодо готовності забрати вагони зі станції призначення на свої під'їзні колії відповідач вказує суду на наявність вільних колій на станції Допоміжна на момент видачі наказів №№ 593,595. Але навіть за умов наявності вільних під'їзних колій на станції Допоміжна, за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, не можна погодитися з відсутністю його вини у їх скупченні, а навпаки - це є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги про готовність відповідача прийняти спірні вагони на свою під'їзну колію та відсутність його вини у їх затримці.
Згідно з ст.119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з п.8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, відповідно до якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до п.2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. N644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи, які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами, включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Згідно з п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.02.1999 N113 облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.
П.4 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ названих Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п.8 розділу ІІІ Правил у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п.9 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислюваль-ного центру залізниці та на станцію призначення.
П.10 розділу ІІІ Правил встановлено, що акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника; час до 30хв. не враховується, час 30 хв. і більше враховується як повна година.
П.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 передбачено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача.
Спірні плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу залізницею було розраховано відповідно до вищенаведених норм Правил користування вагонами та контейнерах Правил зберігання вантажу, на підставі п.п.2.1 п. 2 Розділу III Тарифного керівництва № 1, ставок плати за користування, наведеними в Розділі V Тарифного керівництва № 1, керуючись правилами пунктів 5.2, 5.4 Розділу II Тарифного керівництва № 1 при округленні сум платежів, з урахуванням коригуючого коефіцієнту згідно Наказу Мінінфраструктури № 13 від 26.01.2015 року.
Детальний розрахунок спірної суми за кожною відомістю та накопичувальною карткою нормативним обґрунтуванням наведено в поясненні по справі.
Отже, плату за користування та збір за зберігання позивачем розраховано на підставі норм чинного законодавства, у той час як розрахунок відповідача, наведений ним у відзиві на позовну заяву та згаданий в апеляційній скарзі, нормативно не обґрунтовано.
При перевірці колегією суддів правильності здійсненого залізницею розрахунку порушень не встановлено.
Основою організації руху поїздів є графік руху, в якому фіксується динаміка руху поїздів просторі та часі. При цьому, в графіку не відображаються номер вагонів та актів загальної форми, через що він не може слугувати належним доказом по справі.
Складання положення зайнятості колій, обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія була вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями при видачі наказу про затримку не передбачено жодним законодавчим актом.
Таким чином, господарським судом підставно залишені без задоволення клопотання відповідача про витребування від залізниці графіків виконаного руху поїздів та положення зайнятості колій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. № 200 було утворено Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”. Додатком 1 до названої Постанови КМУ затверджено перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворено Публічне акціонерне товариство “Українська залізниця”. До нього, зо крем увійшло Державне підприємство “Придніпровська залізниця (код ЄДРПОУ 01073828).
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015р. № 735 “Питання публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” було затверджено Статут ПАТ “Укрзалізниця”, відповідно до п.2 якого Товариство утворено як Публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюється в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організації залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно додатком 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014р. № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”. Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Пунктом 12 Статуту закріплено, що Товариство є юридичною особою від дня державної реєстрації.
Відповідно до п.6 ст.2 Закону України від 23.02.2012 № 4442-VI “Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування” Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.
21.10.2015р. відповідно до чинного законодавства відбулася державна реєстрація Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (код ЄРДПОУ 40075815). До даних про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, увійшло й Державне підприємство “Придніпровська залізниця”. Регіональна філія “Придніпровська залізниця” (код ЄДРПОУ 40081237) значиться як відокремлений підрозділ юридичної особи - ПАТ “Укрзалізниця”.
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до п.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Виходячи з положень п.2 ст.108 ЦК України, у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Згідно витягу з протоколу №1 засідання ПАТ “Укрзалізниця” від 21.10.2015р. датою початку фінансово-господарської діяльності ПАТ “Укрзалізниця” було визначено 01.12.2015 року.
Згідно п.2.1 Положення про регіональну філію “Придніпровська залізниця” ПАТ “Укрзалізниця” - Філія є відокремленим підрозділ Товариства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Товариства та в його інтересах, здійснює делеговані Товариством функції у визначеному регіоні транспортної мере відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Товариства. Межі Філії затверджуються рішенням правління Товариства.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство “Укрзалізниця” стало правонаступник Державного підприємства Придніпровська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровс залізниця”, у зв'язку з чим у господарського суду були відсутні підстави для зупинення провадження по справі до внесення до ЄДР запису про припинення ДП “Придніпровська залізниця”.
Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, нарахування залізницею плати за користування вагонами в сумі 16 603,80 грн., та збору за зберігання вантажу в сумі 1615,92 грн., є обґрунтованим і правомірним.
Тому рішення господарського суду про задоволення позовних вимог слід залишити без змін.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 104 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року у справі № 904/2388/16 - залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 07.09.2016 року.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя І.М. Подобєд
Суддя Г.К. Дмитренко