ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
07 вересня 2016 року Справа № 11/5014/1571/2012
Суддя господарського суду Луганської області Секірський А.В., розглянувши скаргу №01/4-1-453 від 02.09.2016 Державного підприємства “Первомайськвугілля” на постанову про арешт коштів на рахунках боржника по справі № 11/5014/1571/2012 за позовом
Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” в особі Луганської філії, м. Луганськ
до Державного підприємства “Первомайськвугілля”, м. Первомайськ Луганської області
про стягнення 15 672 982 грн. 34 коп.
Орган виконання судового рішення - відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ, м. Київ
Суддя Секірський А.В.
без виклику представників сторін
Рішенням господарського суду Луганської області від 11.09.2012 у справі №11/5014/1571/2012 позовні вимоги Державного підприємства «Регіональні електричні мережі» задоволені частково та стягнуто з державного підприємства «Первомайськвугілля» заборгованість:
- борг за спожиту активну електричну енергію в сумі 14370523 грн. 79 коп., борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в сумі 40051 грн. 62 коп. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 2603930111660 у філії ЛОУ АТ “Державний Ощадний банк України”, МФО 304665;
- пеню у розмірі 403544 грн. 93 коп., 3 % річних у розмірі 80930 грн. 11 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 64380 грн. 00 коп., на поточний рахунок № 2600512100770 в ПАТ “Укркомунбанк”м. Луганська, МФО 304988.
На виконання зазначеного рішення по справі №11/5014/1571/2012 видано наказ 28.09.2012.
Відповідач - Державне підприємство «Первомайськвугілля» звернувся до господарського суду Луганської області зі скаргою №01/4-1-453 від 02.09.2016 на постанову про арешт коштів на рахунках боржника з вимогами:
- визнати недійсними постанови ЗВП №51454450 від 07.07.2016 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДДВС МЮУ ОСОБА_1 про арешт коштів та інших цінностей боржника що знаходяться на розрахункових рахунках державного підприємства «Первомайськвугілля» та його відокремлених підрозділів та про арешт майна боржника і заборону його відчуження, в частині стягнення суми 16 451 737,26 грн в межах виконання наказу господарського суду № 11/5014/1571/2012 виданого 28.09.2012;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень ДДВС МЮУ зупинити виконавче провадження за наказом Луганського господарського суду № 11/5014/1571/2012 від 28.09.2012 в розмірі 16 451 737,26 грн., що поєднане у зведеному виконавчому провадженні №51454450 відносно боржника ДП «Первомайськвугілля»
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.06.2016 було відновлено втрачену справу № 11/5014/1571/2012.
В поданій скарзі зазначено, що відповідач подає скаргу з пропуском встановленого строку у зв'язку з тим, що 19.07.2016 він отримав постанову ЗВП №51454450 від 07.07.2016 про арешт коштів та інших цінностей боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Оскільки відносно виконання судового наказу № 11/5014/1571/2012 вже було виненесено постанову про арешт коштів боржника №50945847 від 10.06.2016 і подано скаргу № 01/4-1-348 від 11.07.2016, на цю постанову відповідачем в процесі судового розгляду скарги № 01/4-1-348 від 11.07.2016 було подано доповнення у вигляді оскарження додаткового арешту коштів на інших банківських рахунках. Але суд відмовив у прийнятті уточнення, пояснивши, що на кожну дію виконавця подається окрема скарга.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення скарги без розгляду з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
В абзаці 2 пп.9.1 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” зазначено, що оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.
Одночасно до скарги відповідачем додане клопотання б/н від 02.09.2016 про відновлення строку на подання скарги.
Відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом. Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду. Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.
Приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 9.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” встановлений у ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст. 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.
Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала.
Статтею 6 Закону України “Про виконавче провадження” передбачені гарантії прав фізичних осіб та юридичних осіб у виконавчому провадженні, зокрема, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних осіб і юридичних осіб.
Законом України “Про виконавче провадження”, зокрема, ч. 1 статті 32 встановлені заходи примусового виконання рішень, одним з яких є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Згідно з ч. 1 статті 57 Закону України “Про виконавче провадження”, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно до абз. 1 ч.2 ст. 57 Закону України “Про виконавче провадження”, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Згідно ч. 3 ст. 65 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Згідно ч 4. ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Як вбачається з матеріалів скарги, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДДВС МЮУ постанову про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесено 07.07.2016. Відповідач (боржник) отримав її 19.07.2016 згідно відмітки на поштовому конверті. Передбачений законом десятиденний строк для оскарження дій державного виконавця сплив 18.07.2016.
В поважності пропуску строку оскарження скарги відповідач посилається на те, що в господарському процесуальному кодексі України не встановлено вичерпного порядку оскарження дій державного виконавця, особливо у зведеному виконавчому провадженні. Також відповідач зазначає, що він намагався подати, в ході розгляду попередньої скарги, доповнення у вигляді оскарження додаткового арешту коштів відповідно до постанови №51454450 від 07.07.2016, але суд відмовив у прийнятті уточнення, пояснивши, що на окрему дію виконавця (постанову) подається окрема скарга.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість вчасно звернутися до господарського суду зі скаргою на постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Таким чином, господарський суд доходить висновку про відсутність поважних причин пропуску відповідачем десятиденного строку на подання скарги на постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання про відновлення пропущеного строку для подання скарги слід відмовити.
За таких обставин, скаргу №01/4-1-453 від 02.09.2016 Державного підприємства “Первомайськвугілля” на постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити Державному підприємству “Первомайськвугілля” у відновленні пропущеного строку на подання скарги на постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 51454450 від 07.07.2016.
2. Скаргу №01/4-1-453 від 02.09.2016 Державного підприємства “Первомайськвугілля” на постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 51454450 від 07.07.2016 залишити без розгляду, повернувши її та додані до неї матеріали заявникові.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Додаток (тільки відповідачу): на “ 92” аркушах.
Суддя А.В. Секірський