ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про закриття провадження у справі
08 вересня 2016 року м. Київ№ 826/8125/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом до треті особи: проОСОБА_1 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» визнання протиправним та скасування рішення № 29236974 від 13.04.2016р.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: ОСОБА_5
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення № 29236974 від 13.04.2016р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.06.2016р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.
Згідно відмітки служби діловодства, 08.09.2016р. Окружний адміністративний суд м. Києва одержав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Представник позивача заперечував щодо закриття провадження у справі.
Представники відповідача та третьої особи 1 в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Про причини неявки в судове засідання не повідомили.
Ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з огляду на наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальнійнормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, суд приходить до висновку що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
До вказаного висновку дійшла колегія суддів Судової палати в адміністративних справах, Судової палати у господарських справах і Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у постанові № 21-41а16 від 14.06.2016р.
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни № 29236974 від 13.04.2016р. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ "Кей-Колект", не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому, виходячи із положень п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справі № 826/8125/16 підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Провадження у справі № 826/8125/16 за позовом ОСОБА_1 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення № 29236974 від 13.04.2016р., - закрити.
2. Роз'яснити позивачу про його право на звернення до місцевого загального суду за правилами територіальної підсудності.
3. Попередити позивача, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
4. Ухвалу направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Повний текст ухвали виготовлено 08.09.2016р.