07 вересня 2016 року м. Київ К/800/19177/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Карася О.В., Рибченка А.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року
у справі № 825/198/13-а
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 грудня 2012 року № 003711740 та № 003721740.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 19 грудня 2012 року № 003711740 та № 003721740.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернігові ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
У запереченні на касаційну скаргу фізична особа - підприємець ОСОБА_1, посилаючись на те, що постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
18 вересня 2012 року начальником ДПІ у м. Чернігові ДПС на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України був прийнятий наказ № 2546 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 21 вересня 2012 року тривалістю 5 робочих днів за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року (арк. справи 10).
Також, 18 вересня 2012 року податковим органом було направлено позивачу повідомлення № 500/Г/17-416, в якому зазначено, що з 21 вересня 2012 року податковим органом буде проводитись документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органами державної податкової служби за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року (арк. справи 9).
ДПІ у м. Чернігові ДПС провела документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої був складений акт № 1925/17/НОМЕР_1 від 01 жовтня 2012 року.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені: вимоги пункту 183.2 статті.183 Податкового кодексу України, які полягали у неподанні підприємцем до ДПІ у м. Чернігові ДПС заяви про реєстрацію платником податку на додану вартість до 10 лютого 2010 року; вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, які полягали у неподанні підприємцем до ДПІ у м. Чернігові ДПС податкових декларацій по податку на додану вартість за період з березня по грудень 2010 року та з січня по грудень 2011 року; вимоги пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за період з 11 лютого 2010 року по 31 грудня 2011 року на загальну суму 102414,00 грн.
Зокрема, в акті перевірки було вказано, що з 10 лютого 2010 року підприємець зобов'язаний був зареєструватись платником податку на додану вартість та подавати звітність з податку на додану вартість з вказаного податкового періоду, оскільки згідно Z-звітів реєстратора розрахункових операцій сума отриманої ним виручки за період з лютого 2009 року по січень 2010 року склала 301962,75 грн., проте вказаний обов'язок не був виконаний підприємцем, у зв'язку з чим обсяги поставок, здійснені ним з 10 лютого 2010 року по 31 грудня 2011 року, на загальну суму 512068,36 грн. підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%, що становить 102414,00 грн.
17 жовтня 2012 року ДПІ у м. Чернігові ДПС на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002831740, яким згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України збільшила ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 3910,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
17 жовтня 2012 року ДПІ у м. Чернігові ДПС на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002841740, яким згідно з підпунктом 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України збільшила ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 130587,50 грн., у тому числі: 104470,00 грн. - за основним платежем, 26117,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарга була задоволена частково: податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2012 року № 0002841740 скасовано в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції по податку на додану вартість у сумі 6727,75 грн.; податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2012 року № 0002831740 скасовано в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції по податку на додану вартість у сумі 170,00 грн.
19 грудня 2012 року ДПІ у м. Чернігові ДПС на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003711740, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 123860,75 грн., у тому числі: 104470,00 грн. - за основним платежем, 19390,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
19 грудня 2012 року ДПІ у м. Чернігові ДПС на підставі вказаного акта перевірки та з урахуванням процедури адміністративного оскарження прийняла податкове повідомлення-рішення № 0003721740, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України збільшила ОСОБА_1 суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 3740,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у податкового органу були відсутні підстави для проведення перевірки діяльності позивача з лютого 2009 року по січень 2010 року, оскільки в наказі про проведення такої перевірки був визначений період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року, що виходить за межі перевіряємого періоду та передбаченого законодавством строку давності 1095 днів, у зв'язку з чим прийняті за наслідками такої перевірки податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що податковий орган неправомірно включив до загальної суми доходу підприємця 4977,89 грн., які були отримані позивачем за договором комісії № 20/05 від 20 травня 2009 року, оскільки комісійна винагорода підприємця із вказаної суми становила лише 1630,11 грн., з огляду на що позивачем не був перевищений граничний обсяг операцій, визначений підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Як вбачається з пункту 2.5 акта перевірки, підставою для визначення позивачу сум податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій (штрафів)) з податку на додану вартість слугував висновок податкового органу про те, що згідно книг обліку розрахункових операцій, зареєстрованих у ДПІ у м. Чернігові ДПС, звітів про використання реєстратора розрахункових операцій та згідно Z-звітів реєстратора розрахункових операцій, в яких відображається обсяг виручки за день, позивач, здійснюючи підприємницьку діяльність із застосуванням загальної системи оподаткування, за період лютий 2009 року - січень 2010 року реалізував товар на загальну суму 301962,75 грн., в результаті чого, загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх дванадцяти календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 грн., а тому позивач відповідно до вимог пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України підлягає обов'язковій реєстрації платником податку на додану вартість в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.
Відповідно до вимог підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, наказом ДПІ у м. Чернігові ДПС від 18 вересня 2012 року № 2546 періодом проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача був визначений період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудень 2011 року, тоді як у акті перевірки у розрахунок обсягу виручки був взятий за період з лютого 2009 року по січень 2010 року, що виходить за межі перевіряємого періоду та передбаченого законодавством строку давності 1095 днів.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки перевірка, за результатами якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, була проведена з порушенням вимог законодавства, то такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Чернігові ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ О.В. Карась
_____________________ А.О. Рибченко