Номер провадження: 22-ц/785/3758/16
Головуючий у першій інстанції Смирнов В.В.
Доповідач Плавич Н. Д.
23.08.2016 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Плавич Н.Д.,
суддів Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,
з участю секретаря Томашевської К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: Українська страхова компанія «Гарант -Авто», Моторно (транспортне) страхове Бюро України, про стягнення матеріальної шкоди спричиненої внаслідок ДТП, -
встановила:
01 грудня 2015 року позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди спричиненої внаслідок ДТП, посилаючись на те, що 12.12.2014 року о 09 години 55 хвилин ОСОБА_2 керувала автомобілем «Тойота Камрі» державний номер НОМЕР_1, в місті Іллічівськ Одеської області та на перехресті вулиць 1 Травня та Олександрійської порушила вимоги п.16.1 Правил дорожнього руху та скоїла зіткнення з автомобілем «Шевроле Авео» державний номер НОМЕР_2 , в наслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Внаслідок ДТП ОСОБА_2 постановою Київського районного суду міста Одеси від 21 січня 2015 року визнали винною у скоєні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 374,00 гривень.
Відповідальність відповідачки ОСОБА_2 застрахована відповідно полісу № А1/0239658 від 16.01.2014 року, але за цим договором вона не отримала ніяких коштів, так як на сьогодні страхова компанія «Гарант-Авто» ліквідована, як не платоспроможна.
Вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача вона понесла матеріальну шкоду у розмірі 26 008,40 гривень та витрати пов'язані зі зверненням до суду у розмірі 3 237,20 гривень.
Відповідач заперечувала проти задоволення позову.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2016 року позов задоволено.
Вважаючи, що вищезазначене рішення є незаконним, необґрунтованим, та таким, що ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль «Шевроле Авео» державний номер НОМЕР_2 (а.с.16-17).
ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль «Тойота Камрі» державний номер НОМЕР_1 (а.с.11,73).
12.12.2014 року о 09 години 55 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота Камрі» державний номер НОМЕР_1, в місті Іллічівськ Одеської області на перехресті вулиць 1 Травня та Олександрійської, порушила вимоги п.16.1 Правил дорожнього руху, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем «Шевроле Авео» державний номер НОМЕР_2. Автомобілі отримали механічні ушкодження.(а.с.11)
Постановою Київського районного суду міста Одеси від 21 січня 2015 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєному та притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 374,00 гривень(а.с.11).
Відповідно до висновку № 513/14 від 16.02.2015 року експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди, проведеної експертом ОСОБА_4, вартість матеріальної шкоди, завданої автомобілю «Шевроле Авео» державний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 26 008,40 грн. (а.с.13-39).
Відповідно до копії повідомлення телеграфом, ОСОБА_2 було запрошено на експертизу автомобіля «Шевроле Авео» державний номер НОМЕР_2(а.с.43-44).
Позивач ОСОБА_3 понесла витрати на оплату послуг експерта у розмірі 750, 00 грн. (а.с.47).
Заслуговують на увагу доводи позивача ОСОБА_3, що вона за полісом № А1/0239658 від 16.01.2014 року не отримала ніяких коштів, так як страхова компанія «Гарант-Авто» ліквідована, як не платоспроможна (а.с.48-49).
Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода, нанесена неправомірними діями майну фізичної особи повинна бути відшкодована у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодується особою, яка на відповідній правовій основі (право власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав) володіє транспортним засобом, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Підпунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно пункту 11 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред'явлена безпосередньо до винної особи,оскільки за змістом статті 1199 ЦК України особа, яка відповідає за шкоду, завданої з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи, якщо за законом межі відповідальності останньої та особи, яка за неї відповідає, однакові.
Таким чином, з огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, оскільки до цього часу власнику автомобіля не відшкодовано шкоду, завдану внаслідок ДТП, відповідно до норми ст.1166, 1187 ЦК України, підлягають задоволенню вимоги позивача в частині відшкодування з відповідача на його користь матеріальної шкоди, завданої майну фізичної особи у розмірі 26 008,40 грн.
Окрім цього, суд першої інстанції також вірно стягнув з відповідача на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та судових витрат у розмірі 3 237,20 гривень (а.с.2, 47,50), що відповідає вимогам ст.ст.79, 88 ЦПК України.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з викладеного, висновок суду відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які ним правильно застосовані.
При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.
Скаржникне надав жодних доказів, які б обґрунтовували та підтверджували ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі.
Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржниками норм права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав для його скасування.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2016 року відхилити.
Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду Одеської області Н.Д.Плавич
Л.М.Вадовська
Л.Г.Ващенко