"07" вересня 2016 р.
№ 916/2415/16
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.,
при секретарі судового засідання: Шевченко К.О.
за участю представників учасників:
від заявника: не з'явився
від особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засідання заяву за вх.№4-23/16: Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» (65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 5/4, код ЄДРПОУ 30940468)
особа, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІКОН» (68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Першого травня, буд. 24, код ЄДРПОУ 22490476)
про: вжиття запобіжних заходів в порядку ст.ст. 43-1-43-4 ГПК України,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про вжиття запобіжних заходів до порушення провадження у справі у вигляді накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІКОН», розташоване за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, (Іллічівськ), вул. 1 Травня, буд. 36; Одеська обл., м. Чорноморськ (Іллічівськ), вул. 1 Травня, буд. 36; Одеська обл., м. Чорноморськ (Іллічівськ), с. Олександрівка, вул. Перемоги, буд. 2-С; Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, буд.6; Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Шабо, вул. Сонячна, буд. 1-Б; Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Затока, вул. Піонерська, буд. 7.
Подана заява ґрунтується на неналежному виконанні Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІКОН» своїх зобов'язань за договором поставки №12 від 21.01.2016р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару та на побоюванні заявника, що невжиття запобіжних заходів до пред'явлення позову призведе до неможливості відновлення порушених прав у випадку задоволення позовних вимог.
Особою, відносно якої просять вжити запобіжні заходи, є: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІКОН».
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2016р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» про вжиття запобіжних заходів від 02.09.2016р. (за вх.№4-23/16 від 02.09.2016р.) прийнято до розгляду; розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» про вжиття запобіжних заходів призначено на 07.09.2016р. о 15:00.
Заявник та особа, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, у судове засідання не з'явились.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» про вжиття запобіжних заходів, господарський суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.
В обґрунтування поданої заяви про вжиття запобіжних заходів Товариство з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» зазначає, що між заявником та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВІКОН» укладений договір поставки №12 від 21.01.2016р., на виконання якого ТОВ «НІАГАРА» поставило ТОВ «СВІКОН» дизельне пальне на загальну суму 1020000 грн.
За посиланнями заявника, станом на дату звернення до господарського суду із заявою про вжиття запобіжних заходів, ТОВ «СВІКОН» не здійснило оплати за товар, на неодноразові звернення ТОВ «НІАГАРА» з вимогою погашення заборгованості ТОВ «СВІКОН» не відповідає, та останнім часом посадові особи ТОВ «СВІКОН» взагалі перестали виходити на зв'язок із заявником.
З огляду на вищевикладене, на думку заявника, така бездіяльність ТОВ «СВІКОН» порушує його права, а невжиття запобіжних заходів до пред'явлення позову призведе до неможливості відновлення порушених прав у випадку задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.
Статтею 43-2 ГПК України передбачено, що запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Таким чином, запобіжні заходи забезпечують вимогу, яка ще не оформлена у вигляді позову, та надають додаткову гарантію запобігання порушення права. При цьому, заявник має надати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.
Згідно зі ст. 43-3 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) найменування заявника і особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, їх поштові адреси; документи, що підтверджують за заявником-громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності; 3) вид і суть запобіжного заходу; 4) обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів; 5) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; 6) підпис заявника або його представника, якщо заява подається представником. До заяви про вжиття запобіжних заходів додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Разом з заявою про вжиття запобіжних заходів подаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити запобіжні заходи. Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.
Наведене передбачає наявність зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Крім того, заява про вжиття запобіжних заходів у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що належить особі, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб, має містити посилання на яке саме майно слід накласти арешт, кому воно належить і на яких правових підставах, у кого і за якою адресою воно знаходиться.
Накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжних заходів, і знаходиться в неї або в інших осіб, призначене забезпечити відновлення порушеного права під час виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 43-3 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43-3 і частини третьої статті 43-4 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 названого Кодексу. Витребування і оцінка відповідних доказів, а також доказів наявності у заявника права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт або інший відповідний правочин тощо) здійснюється господарським судом за загальними правилами ГПК про докази.
У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 ГПК; імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 ГПК; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Така ж правова позиція викладена і в п.п. 12, 15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» та в п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/251 від 20.04.2007р. «Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів».
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Водночас до заяви про вжиття запобіжних заходів заявником не надано доказів на підтвердження:
- ухилення ТОВ «СВІКОН» від виконання своїх зобов'язань за договором поставки №12 від 21.01.2016р. (в т.ч. виписку по рахунку по контрагенту тощо), ухилення ТОВ «СВІКОН» від спілкування з заявником щодо погашення заборгованості перед останнім;
- неодноразових звернень заявника до ТОВ «СВІКОН» з вимогами про погашення заборгованості та відсутності відповідей на них з боку ТОВ «СВІКОН»;
- здійснення ТОВ «СВІКОН» заходів щодо відчуження власного майна, передачі вказаного майна третім особам або здійснення інших можливих заходів задля уникнення виконання своїх зобов'язань.
Господарським судом встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів порушення його прав чи існування загрози їх порушення, а також не підтверджено належними та допустимими доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування запобіжного заходу.
Саме лише посилання заявника на те, що невжиття запобіжних заходів може призвести до порушення його прав, без обґрунтування підстав для вжиття таких запобіжних заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття запобіжних заходів (необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову) не може бути підставою для винесення ухвали про накладення запобіжних заходів.
Таким чином, на даний час господарський суд не вбачає підстав для вжиття запобіжних заходів в розумінні ст.ст. 43-1-43-4 ГПК України, які просить вжити заявник, оскільки останнім не доведено наявність фактичних обставин, які б обґрунтовували необхідність вжиття запобіжних заходів.
Окрім того, господарський суд зазначає, що заявником не доведено, що вартість майна, на яке заявник просить накласти арешт, є співрозмірним сумі заявленого боргу.
За таких обставин, з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи, наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» про вжиття запобіжних заходів.
Керуючись ст.ст. 43-1-43-4, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НІАГАРА» про вжиття запобіжних заходів від 02.09.2016р. (за вх.№4-23/16 від 02.09.2016р.) - відмовити.
Суддя Ю.С. Бездоля